П'ятница, 29 Березня 2024 р.
10 Серпня 2018

ЩЕ КІЛЬКА ЗАЧІПОК ДО ТАЄМНИЦЬ МИНУЛОГО

Археологічні дослідження в Кам’янці стали вже справою звичною. Щороку з настанням тепла учасники Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції заглиблюються в історичні пласти нашого міста в пошуках артефактів, що проливають світло на події минулого.

КОРІАТОВИЧІ ПОКИ В РОЗШУКУ

Сезон 2018 року одразу привернув увагу розкопками у фортеці під керівництвом старшого наукового співробітника інституту археології, кандидата історичних наук Лариси ВИНОГРОДСЬКОЇ.  Дослідники сподівалися встановити точне місце знаходження фундаментів двох сакральних споруд. Одна з них – церква Покрови Богородиці ХІV ст. В описі замку 1494 р. церква згадується як дерев’яна із дзвіницею та двома дзвонами, а 1672 року її розібрали для перебудови на кам’яну. Інший об’єкт – костел Святого Станіслава, збудований наприкінці ХVІ ст. Це була кам’яна споруда, перетворена за панування турків на мечеть, ХVІ ст. згадується як костел старости, а в ХІХ ст. – розібрана.

– Проведення розкопок у замку пов’язане з тим, що ми плануємо нарешті здійснити благоустрій подвір’я, – пояснює директор Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр ЗАРЕМБА. – Ця потреба назріла давно, оскільки ще під час розкопок наприкінці 60-х років була порушена система водовід­ведення: якщо раніше подвір’я було сплановане так, що вода стікала центральною його частиною в напрямку воріт, то тепер вона залишається в дворі й тече під стіни, розмиваючи кладку. Але благоустрій неможливий без попередніх археологічних досліджень.

Інтригою цієї ділянки є свідчення про те, що саме у Покровській церкві були поховані засновники міста князі Юрій та Олександр Коріатовичі. Очікували знайти поховання і ще декількох видатних кам’янчан, зокрема, вдалося виявити склеп магната Миколи Потоцького. Однак археологи не сподівалися натрапити на цілий давньоруський цвинтар! На першому етапі розкрито 16 поховань, проте дослідження ще далеко не завершені, вони продовжаться наступного року.

 ПІД ЗНАКОМ ВОДИ

Крім розкопок у фортеці, в Кам’янці та його околицях ведуться дослідження і ще цілої низки об’єктів, на яких працюють кілька команд археологів. Зокрема, в розпалі розкриття фундаментів будинків початку ХІХ ст. на вул.Успенська, якими керує старший науковий співробітник музею Петро БОЛТАНЮК.

– На цій ділянці є фундамент будинку ХІХ століття та залишки двох глинобитних будинків, які ще можна побачити на плані 1935 року, – розповідає Петро Анатолійович. – Та найцікавіші знахідки – це система водовідведення, що існувала в місті на початку ХІХ століття. Нині можна побачити залишки трьох водостоків, а також кілька джерел, які були засипані, а тепер витікають зі схилу.

– Загалом можна сказати, що цей рік у нас проходить під знаком води, – зазначає керівник архітектурно-археологічної експедиції, кандидат історичних наук Павло НЕЧИТАЙЛО. – В описах Юхима Сіцінського та інших істориків згадується, що в місті існувала проблема з питною водою, її завозили бочками й продавали за гроші. Але розкопки на Успенській свідчать, що саме у цій частині міста води не бракувало. На думку краєзнавця Сергія Шкурка, саме там, де був доступ до води, слід шукати початки Кам’янця.

Ще одна «водяна» знахідка виявилась у дворику на Зарванській – кілька фрагментів керамічного водогону, виліпленого на гончарному крузі. Їх уже виставлено в експозиції НІАЗу. Є інформація, що в цьому районі знаходилася пральня, і, можливо, саме до неї була підведена вода, та це ще належить з’ясувати. Це початок ХІХ ст. і один із перших у місті водогонів.

ЕКСКАВАТОР НА СМІТНИКУ ІСТОРІЇ

Не обійшлося цьогоріч і без чергового скандалу з приводу екскаватора на археологічному майданчику. Увагу небайдужих кам’янчан привернула важка техніка на ділянці на вул.Довга, біля Новопланівського мосту, де проводиться зведення житлових будинків. Особливо обурив зрізаний ковшем підвал, половина якого видніється у західній стінці котловану.

– Просто всі забули, що ще 2008 року там почали зводити якусь бу­дівлю на бетонній заливці й вирили той котлован, – пояснює Павло Нечитайло. – Будівництво не відповідало технічним вимогам і було заморожене, а тепер екскаватором якраз вибирали те, що набудували 10 років тому. І саме на цій ділянці, копнувши глибше, ми отримали дуже цікаві знахідки – фрагмент давньої бруківки та велику сміттєву яму ХVIII століття.

Під час кам’янецького еялету більшість дерев’яних будинків у місті було розібрано, оскільки поляки, намагаючись відвоювати місто, постійно вели обстріли, що спричиняло пожежі. Опис міста 1700 року фіксує на місцях цих будинків пустирі. І от на цих пустирях, як і сьогодні, виникали сміттєзвалища. Археологи натрапили якраз на один із таких величезних смітників – 14х5 м, завглибшки 1,5-2 м, вщерть забитий кістками тварин, битим посудом, предметами побуту тощо. Вміст ями відноситься до кінця XVII-XVIII ст.

А випорожнивши цю яму, виявили давній брук розміром 1х15 м. Він нагадує той, що роб­лять і сьогодні люди на бездоріжжі, висипаючи в ями будівельне сміття і утрамбовуючи його. Аналогічні засипки знаходили і в інших частинах міста.

– На території навколо колишнього універмагу ще будуть проводитися відкриття фундаментів, – зазначає Павло Олександрович, – але наші розвідки вже показали, що надії знайти якісь давньоруські укріплення – марні, оскільки ця територія була сильно перепланована ще у XVII столітті й дуже завалена будівельним сміттям.

І КОПАЮТЬ, І ВИКЛАДАЮТЬ

Археологічний сезон триватиме ще до глибокої осені, тож підсумки підбивати зарано. Цікаві знахідки обіцяє ще ділянка на вул.Татарська, навпроти історичного факультету, де ведуться розкопки під керівництвом старшого наукового співробітника музею Ігоря СТАРЕНЬКОГО. Два роки тому на сусідній ділянці вже було відкрито унікальний гончарний горн XV ст. із великою кількістю керамічного матеріалу. За результатами розвідок, у глибині цієї ділянки також зберігся аналогічний горн, тож че­каємо на відкриття.

Упродовж цього сезону кам’янецькі археологи продовжують також дослідження давньоруського цвинтаря при Бакотському скельному монастирі, проводили розвідки по пам’ятках на давніх цвинтарях у Макові, Шатаві й Приворотті.

Зважаючи на сенсаційні знахідки минулих років, розкопки привертають неабияку увагу і ка­м’янчан, і туристів, тож дуже доречно, що самі археологи опе­ративно звітують про хід досліджень у соцмережах, зокрема, на сторінці «K-P Architectural-Archaeological Expedition» та «Кам’янець-Подільський музей-заповідник» у «Фейсбуці». А завдяки тісній співпраці з компанією «DroneService», ділянки розкопок можна детально роздивитися на фото й відео, зроб­лених згори квадрокоптером, а також 3-D моделі найцікавіших знахідок.

Самі ж учасники архітектурно-археологічної експедиції відзначають, що тепер у місті склалися найсприятливіші умови для масштабних археологічних досліджень, адже є велика підтримка та співпраця і з боку місь­кої влади, і НІАЗу, і Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, а також від забудовників, котрі фінансують дослідження на своїх ділянках. І що важливо, знайдені артефакти дуже швидко поповнюють експозиції музею та НІАЗу, де їх може побачити кожен охочий.

Розкопки на території Старої фортеціРозкопки на території фортеціФрагменти керамічних трубПетро Болтанюк досліджує один зі збережених водостоків на вул.Успенська