Четвер, 09 Грудня 2021 р.
24 Серпня 2018

ПРОЩАЛЬНІ СЛОВА

На смерть кожному бракує слів. Вона зрівнює усіх – і вбитих ще в утробі матері, і тих, хто має численні нагороди. Минулої п’ятниці, 17 серпня, з’явилося повідомлення від народного депутата України VII та VIII скликань із 2012 року Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА: «На жаль, передчасно пішов із життя В’ячеслав Володимирович ДУБИЦЬКИЙ, народний депутат України IV скликання, депутат Хмельницької обласної ради VI скликання, заслужений працівник сільського господарства України, колишній голова Кам’янець-Подільської райдерж­адміністрації. Висловлюю найщиріші співчуття рідним та близьким В’ячеслава Володимировича з приводу тяжкої втрати. Царство Небесне та земля йому пухом. Вічна пам’ять…».

В’ячеслав ДубицькийВ’ячеслав Дубицький народився 10 серпня 1947 року в селі Вербка Кам’янець-Подільського району. 1970 року він закінчив Кам’янець-­Подільський сільськогосподарський інститут, здобувши кваліфікацію вченого агронома, а 1986 року – Київський торговельно-економічний інститут за спеціа­льністю «Економіка торгівлі».

1970 року В’ячеслав Володимирович працював інженером із нормування праці в радгоспі «Перемога» Івано-Франківської області, а в 1970-1972 роках служив в армії. Після армійської служби почалося його кар’єрне зростання: він послідовно керівник відділення в радгоспі «Ленінець» Хмельницького району, директор радгоспу «Хмельницький», заступник генерального директора Хмельницького виробничо-­аграрного об’єднання садівничих радгоспів, директор Хмельницької міжрайонної заготівельної бази облспоживспілки, заступник голови правління Хмельницької облспоживспілки, президент Хмельницької обласної виробничо-комерційної фірми  «Хмельницькнафтопродукт», голова ВАТ «ВКФ «Хмельницькнафтопродукт».

У 1998-2002 роках В’ячеслав Володимирович очолював Кам’янець-Подільську райдержадміністрацію. У 2002-2006 роках був народним депутатом України, членом фракції СДПУ(о) у 2002-2004 роках, членом фракції «Єдина Україна» у 2004-2006 роках.

В’ячеслав Дубицький – заслужений праців­-ник сільського господарства України, кандидат економічних наук (захистив ди­сертацію «Розвиток інтеграційних процесів в АПК»). Його нагороджено орденами Дружби народів, «За заслуги» ІІІ ступеня, Святого Рівноапостольного Великого Князя Володимира ІІІ ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України.

Із дружиною Ніною виховав двох синів – Володимира та Віталія.

А ще В’ячеслав Володимирович віртуозно грав на баяні, фортепіано, був концертмейстером народного ансамблю танцю, грав у най­кращих оркестрах Кам’янця-Подільського. Але життя розпорядилося інакше: замість музиканта він став господарником та політиком.