ЗАМІСТЬ САЛА – КОНОПЛЯНИЙ СНЕК?

Як еспортувати продукти до ЄС? Що українці можуть продавати в Німеччині? Соєве молоко – натурпродукт? Чи смач­ний майонез без яєць, а сир – без молока? Невже чіпси корисні? Чому ринки Німеччини цьогоріч були завалені українською лохиною, але з польськими етикетками? Ці та інші питання обговорювали 22 листопада під час регіонального експортного тренінгу проекту «Агроторгівля України», що відбувся у Кам’янці-Подільському за підтримки Хмельницької торгово-промислової палати.

Спікери і тренери дали виробникам та аграріям Кам’янеччини дієві поради, як виходити на ринки ЄС, показували все на прикладах і в контексті глобальних трендів. Оскільки в Європі зерновими чи олійними культурами не дуже когось здивуєш, закликали звертати увагу на нові продукти, до яких мусимо звикнути або як виробники, або й навіть як споживачі. Зважаючи на те, що смакові уподобання українців потрохи змінюються, не виключено, що через деякий час на наших столах можуть з’явитися енергетичні батончики з гречки, снеки з конопель, аквафаба чи мікрогрін.

ПОЛЬСЬКА ЛОХИНА І ЛИТОВСЬКІ ГРИБИ РОДОМ З УКРАЇНИ

У тренінгу взяв участь керівник проекту «Агроторгівля Украї­ни» Андре ПІЛЛІНГ. Місце проведення заходу він назвав символічним, адже саме з Кам’янця-­Подільського і почалося його зна­йомство з Україною ще 2013 року.

– Гостював і в невеличкому селі поблизу Кам’янця – Миньківцях, – розповідає Андре. – Тоді побачив, наскілька ваша країна красива, а ще більше був вражений їжею – наскільки вона у вас якісна і натуральна. Коли ж започаткував невеличку фірму з продажу якісної української продукції, мене почали запрошувати на різні конференції, і ось тепер я уже керівник проекту «Агроторгівля України». За це вдячний саме вашому регіону.

До речі, раніше Андре Піллінг працював у німецькій роздріб­-ній мережі «Edeka». Нині очолює власну торгово-виробничу компанію в Німеччині, а також, бу­дучи керівником проекту з агроторгівлі в Україні, допомагає українським партнерам у пошуку європейських ринків збуту. Власне на цьому і акцентував

разом із колегами під час тренінгу в Кам’янці-Подільському. Метою його проекту є консультування України з питань аграрної торгівлі в рамках повної та всеохоплюючої Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. А також надання підтримки українським сільськогосподарським товаровиробникам і агропродовольчим компаніям у пошуку європейських ринків збуту. Крім того, проект має на меті інформувати німецькі компанії про питання аграрної торгівлі з Україною.

– Ситуацію в Україні можна на­звати перехідним моментом, адже ваша країна втратила ринок у Росії, але у вас є можливість вийти на рин­ки ЄС, – впевнений спікер. – Зона торгівлі відкриває нові мож­ливості, але до них треба бути готовими як у якості продукції, так і в її рекламі. Багато менеджерів із Німеччини взагалі не знають, що таке Україна, а ті, хто знає, згадують не у зовсім хорошому світлі: Чорнобиль, економічна криза. Правда, із хорошого знають боксерів братів Кличків. Але, попри це, всі хочуть якісного і дешевого продукту, який україн­ці можуть запропонувати. Тому, коли ми починаємо говорити і де­монструвати українську продукцію, спочатку від неї відмовляються, але коли бачать її якість і низьку ціну, починають цікавитися. Скажімо, головний офіс «МЕТРО» вже запросив до співпраці низку українських виробників, продукція яких відповідає вимогам ЄС. У Гамбурзі вже продають українські помідори. На реальних прикладах ми бачимо, що це працює.

Я знаю, що ваша область вироб­ляє на 70% більше зернових, ніж цього потребує. Експортний потенціал регіону не відкритий повністю, і над цим треба працювати. Цього року в Німеччині продавалася українська лохина, але збирали й фасували її поляки, і вже як свою продавали в німецьких супермаркетах. Також запитую у власника мережі супермаркетів, чи не хотів би він продавати українську продукцію? Той відповів, що вже продає українські гриби. Правда, привозять їх із Литви. Всі ми розуміємо, що дуже важливо вести прямий бізнес, а не втрачати свої гроші на посередниках. Тому українці повинні налагоджувати прямі контакти з імпортерами. Це важко, але можливо.

Як варіант, Андре Піллінг порадив, що, крім стандартів якос­ті, вигідної ціни і яскравої упаковки, іноземці полюбляють ще й знати історію виробника. Скажімо, описати, що ваш продукт – це сімейна справа, так би мовити, сімейна традиція, яка передається від покоління до покоління. Ринки ЄС переповнені, тому новачкам необхідно яскраво заявити про себе і переконати, чому треба купувати саме їхню продукцію.

– Я бачив Революцію Гідності та зрозумів: Україна настільки могутня, що подолає всі негаразди і стане багатою, незалежною державою. Інакше бути не може, – підсумував свій виступ пан Піллінг.

ЧИ ПРИЖИВУТЬСЯ У НАС ЄВРОПЕЙСЬКІ ТРЕНДИ?

Якими продуктами українцям зайняти свою нішу в європейському бізнесі, розповіла національний експерт, представник «Агроторгівлі України» Анастасія БІЛИЧ. Вона представила маркетингові дослідження розвитку продуктів на зарубіжних ринках.

– Європейці на етикетках усе частіше шукають такі написи: без сої, без яєць, без лактози, без алергенів. Про ГМО мова навіть не йде, – каже нацексперт. – І пояснюється це тим, що люди все частіше страждають від алергії. Крім того, потенційні покупці почали етичніше ставитися до тварин. Саме тому нині серед споживчих трендів – вегетаріанство, веганство і флексітаріанство. Останнє – це споживчий тренд на межі веганства і вегетаріанства. Чимало людей вважають моду на такий спосіб життя корисною, інші живуть так, бо не хочуть вбивати тварин. Нині в Європі, Америці йде емоційна, навіть агресивна реклама проти неетичного ставлення до тварин, рух за відповідальне й етичне харчування. Через веганську культуру навіть створився такий тренд, як аквафаба – це в’язка речовина, утворена в результаті відварювання плодів бобових, а саме нуту, квасолі, гороху. Вона має здатність імітувати функціональні якості яєчного білка. Тому використовується у виробництві десертів і навіть майонезу. Також на фоні нової моди в харчуванні суперзерновою культурою стає сорго. Це поживний, калорійний продукт, здоровий, без домішок некорисного жиру. Має чудовий вітамінний склад і дуже багато мікроелементів.

Особливо цікавляться спожи­-вачі протеїнами рослинного походження. Кількість людей в Європі, які відмовляються від тваринного протеїну, досить велика, і позиціонують вони себе такими, що не вбивають тварин, а їдять рослинний протеїн. Його найбільше у бобових. Також досить актуальне сьогодні функціональне харчування: суперфуди, корінці, насіння, листя, водорості, ягоди. Це швидка та корисна їжа. Європа пропонує снеки з насіння гарбуза, конопель і кукурудзи. Ці продукти представлені в різних мережах супермаркетів. Поширені чіпси із коричневого рису та соче­виці, органічні батончики з гречки. Уявіть, рівень переробки доходить до того, що батончик можна зробити з гречки! Але в ньому залишаються її корисні властивості. У Європі ця швидка їжа є стилем життя.

За інформацією Анастасії Білич, навіть чіпси можуть бути корисними. Правда – веганські чіпси. Американці найбільше полюбляють такий перекус. Вони звикли до нього, але щоб зробити чіпси корисними, транс­фор­мували їх на здорове швидке хар­чування і виготовляють з овочів та фруктів, скажімо, навіть із яблук і гарбузів.

Крім того, сучасні європейські й американські споживачі, перш ніж придбати продукт, ретельно перевіряють у ньому вміст клітковини, кальцію, заліза, різних елементів. Цим і пояснюється популярність такого нового тренду здорової їжі, як мікрогрін. Це маленькі рослинки від 4 до 8 тиж­нів, які використовують в їжу, бо вони дуже багаті на поживні речовини. Вживають молоді па­ростки будь-якої зелені: редису, буряка, соняшника, цибулі, конюшини тощо. Така їжа очищає організм від шлаків і токсинів, сприяє омолодженню клітин. Ця культура вже на порозі нашого дому. Бо мікрогрін успішно вирощують в Одеській області.

Під час тренінгу учасники ді­зналися і про ще один єворопейський тренд – «їжа без їжі». Скажімо, чи уявляли ви молоко, йогурти, сири без молока? А така їжа існує, і це не банальна підробка українських ділків, а корисні продукти у світовій практиці. Через алергенні реакції люди переходять на молоко рослинного походження. Тому на полицях супермаркетів усе частіше можна зустріти соєве, мигдалеве, вівсяне молоко.

І ринок альтернативної молочки невпинно зростає.

– Можливо, хтось скаже, що на це все не варто звертати уваги, і такі продукти – це хімія, яку ніхто у нас не купить. Але статистику не обдуриш, – переконана Анастасія Білич. – Світовий ринок свідчить, що веганська продукція в попиті. Ця мода потрохи переходить до України. І якщо ми поки ще не готові замінити свій споживчий кошик, то маємо всі можливості виготовляти таку продукцію й реалізовувати у Європі.