СВЯТО ЙДЕ, СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА ПОДАРУНКИ НЕСЕ

Планшет кожному першокласнику, якісний водогін у кожне село і асфальтовані дороги по всій громаді, – такі амбітні плани Жванецької ОТГ, які її керівництво семимильними кроками втілює в життя. Ця громада наймолодша в районі, бо лише торік об’єднала 5 сільських рад: Рудську, Ластовецьку, Гринчуцьку, Жванецьку й Сокільську, але тут взялися і успішно вирішують такі проблеми, які ще донедавна здавалися непідйомними. Чого лише варті реконструкція водогону у Жванці та нова дорога в Руді. Торік у грудні, перед Новим роком, виборці з 15 сіл ОТГ обирали собі керманича. Одним остаточний вибір став гірким полином, адже багато хто полетів із насиджених посад, а іншим, навпаки, – цукеркою і перспективою у відродженні села. Йдеться про амбітну, молоду і принципову голову Жванецької ОТГ Тетяну КРИВОРУЧКО. Напередодні Дня місцевого самоврядування ми вирішили розпитати, що ж вдалося зробити молодій громаді за рік, і вивідати секрети її швидкого успіху.

Напередодні Нового року та професійного свята у Жванецькій громаді отри­мують і передають подарунки. Працівники апарату сільської ради освоюють нові кабінети у відремонтованому приміщенні Жванецького будинку культури. Раніше воно роками стояло порожнім і перебувало в такому стані, що, здавалося, довес­ти його до пуття вже неможливо. «Немає нічого неможливого», – сказала сільський голова і взялася до роботи. До ремонтів вона звикла, адже два роки тому капітально відремонтувала приміщення сільської ради в Руді, де вправно господарювала на посаді сільського голови.

Ще одне досягнення – новісінький, потужний, теплий, м’який шкільний автобус, придбаний за кошти інфраструктурної субвенції. Обладнаний за найнові­шими вимогами та стандартами перевезення дітей, транспортний засіб 4 грудня урочисто представили учням та їхнім бать­кам. Підвозитимуть ним до Жванецького ліцею діток, які перейшли сюди зі Збручанської та Гавриловецької ЗОШ. По завершенню урочистостей одна з матерів, яка раніше була проти закриття Збручанської школи, подякувала і сільському голові, і депутатам за такий приємний дарунок дітям та кращі умови для навчання.

СТАВКУ ЗРОБИЛИ НА ДІТЕЙ

– Найважливіше, що було зроблено за рік у громаді, – це оптимізація навчальних закладів. Класи в нас тепер повні. Батьки побачили результат, і це найголовніше, – каже Жванецький сільський голова Тетяна Криворучко. – І справа зовсім не в економії коштів, хоча в нас кожна копійка на рахунку, а в якос­ті освіти. Після того, як минулого літа сіль­-ська рада отримала на баланс заклади загальної середньої освіти, керівництво гро­мади постало перед вибором: зберегти працюючими всі сім шкіл, провалити бюджет і дійти до фінансового колапсу, або провести оптимізацію шкільної мережі, покращити транспортну комунікацію для підвезення учнів, а також успішно далі працювати в усіх напрямках. Логічно, що було обрано другий шлях.

Проте під час закриття шкіл довелося пережити справжнісінький бунт. Батьки, які хвилювалися за майбутнє своїх дітей і наслухалися страшних казок деяких педагогів, мало не штурмом брали зал, де проводилася сесія сільської ради, на якій вирішувалася доля шкіл. Маючи вже упереджену позицію, люди не бажали слухати ні сільського голови, ні виконувача обов’язків начальника відділу освіти, ні депутатів. Але минув час, почався навчальний рік, і страхи батьків розвіялися, щойно шкільні автобуси почали довозити їхніх діточок до шкіл.

У громаді повністю закрили Збручанську і Цвікловецьку школи. У Гаврилівській понизили ступінь. У Руді та Соколі змінили директорів шкіл. Цвікловецький НВК ліквідували, натомість створили садочок. І почали робити все можливе, аби учні й батьки не розчарувалися через перехід до нових навчальних закладів.

– Валентино Анатоліївно, коли я пішла до школи, здійснилася моя мрія – у мене з’явився планшет, – ділиться із вчителькою со­кровенним учениця 1 класу Катруся. – Я навіть подумати не могла, що мені його подарують.

Першокласникам справді найбільше пощастило. Першачки Жванецької ОТГ точно знають, якою має бути «Нова україн­ська школа». Для трьох перших класів Жванецького, Гавриловецького і Сокільського навчальних закладів зробили капітальні ремонти. Тут оновили все: від підлоги, дверей і аж до стелі, закупили нові меблі, всі необхідні дидактичні матеріали, інтерактивні дошки. І навіть кожному першачку – по планшету. Правда, за сучасні парти нової української школи громада проплатила ще влітку, але від виробника чекають на них і досі.

– Виконували ми всі ці роботи і купували все за кошти держави та громади (80% – ОТГ, 20% – держава). Громада закупила 50 планшетів для кожної дитини, – каже Тетяна Володимирівна. – Цього вимагала «Нова українська школа» і сучасне життя. Дітям у селі не кожному можуть придбати такі речі, але це не означає, що школяр не повинен знати і опановувати нові технології.

Забезпечуватимемо необхідним і нових першокласників у майбутньому. Ми робимо ставку на дітей, якісну освіту і професійні кадри. До вчителя в нас особливі вимоги. Він повинен змінюватися, розвиватися, цікаво доносити до дітей інформацію. З тими, які не хочуть працювати, не прагнуть змін і розвитку, ми прощаємося. Разом із нашим керівником відділу освіти Русланою Лоточинською робимо все, аби учні з радістю йшли до школи. Діти – це особистості. Вони не повинні бути закомплексованими, не мають боятися школи. Там, де повні класи, школярики зовсім по-іншому працюють. Ми ж маємо гідні результати. Недавно відбувся перший (заочний) етап обласного відкритого конкурсу учнівської молоді з інформаційних технологій. Учні Жванецького ліцею Валерія Андрійчук (9 клас) і Анастасія Слободян (10 клас) вийшли до другого – обласного етапу. З усієї області вони серед 19 найкращих. Такі досягнення свідчать про гідний рівень підготовки, а також про досягнення педагога Віталія Михайловича Балаця.

Цьогорічною новинкою є й те, що для молодших класів ми організували групи продовженого дня, на яких учні роблять з учителями домашні завдання. Для села це дуже корисно, адже через постійну зайнятість батьки не завжди встигають зробити це з дітьми. Зрозуміло, що в класі, де навчаються по 2-3 учні, про конкурентність і якість освіти не може бути навіть й мови. Правда, змушені практикувати таке у Ластовецькій гімназії. Через віддаленість і рельєфну дорогу возити діток шкільним автобусом довго і небезпечно.

Тому маємо те, що маємо.

Дивуються батьки учнів і покращенню якості шкільного харчування. І що цікаво, на неї грошей виділяють не більше, ніж у минулі роки.

– Просто бояться красти, – переконана Тетяна Володимирівна, – знають, що я чи хтось із керівництва громади може прийти в будь-який момент і перевірити якість обіду. Сама не краду – й іншим не дозволю. У нас усіх непогані зарплати. В одній зі шкіл був випадок, коли батьки роками носили «молочку» для приготування сніданків дітям. Директор виправдовувалася, що їдальню не забезпечують молочними продуктами. Як виявилося, все успішно закуповувалося, але «випивалося» директором удома. Із нею ми попрощалися.

В освіті взялися не лише за навчаль­-ний процес і кадрові чистки, але й за техоснащення. У Жванецькій ЗОШ про­вели водогін, розробляють проект на перекриття і утеплення будівлі навчального закладу. В Ластовецькій гімназії замінюють систему опалення. Встановлюють новий котел, який не лише зігріє діток, але й дозволить економити енергоносії в 4 рази. Чимало бюджетних кош­тів витрачається на спецобладнання в їдальнях, зокрема мийки, морозильні камери тощо.

КУЛЬТУРУ ПЛЕКАЮТЬ, СЕЛЯН РОЗВАЖАЮТЬ

На жаль, нині дуже часто на культуру в селах майже не звертають уваги. Пояснення банальне – на неї ніколи не вистачає грошей. А шкода, адже змучені важкою працею селяни також хочуть розваг. Тому й не дивно, що навіть на звичні заходи в сільських бібліотеках збирається чимало люду. Добре знаючи настрої мешканців громади, керівництво Жванецької ОТГ підготувало людям справжнє свято. Цьогоріч у Жванці відкриватимуть новорічну ялинку, готують концерт з аніматорами, різноманітними конкурсами й забавами. Шкільними автобусами привезуть дітей з усіх шкіл громади. Цікаво, що кожна дитина на свято від сільської ради отримає солодкий подарунок.

– Я підтримую культуру, бо хочу, аби люди єдналися. Аби наші діти щось бачили, мали гідні розваги, – каже Тетяна Криворучко. – Розумію, що нині деякі будинки культури настільки занедбані, що навіть немає де провес­ти захід. Але не все одразу, а помалу все повідновлюємо. Артисти в нас є свої, допомагають сусіди, тому концерти можемо дава­ти поки що і без ремонтів. Головне, аби разом і в мирі. Виховуємо і молодих діячів сцени. Адже у Жванці успішно працює школа мистецтв.

Нині в громаді кожна копійка під контролем, бо хочемо зробити якомога більше, аби люди побачили, що від децентралізації є толк. За два роки в Руді зміни всі побачили. Так буде і тут. У Будинку культури Жванця був жах, нині ми вже зробили гарний сучасний ремонт, частину приміщення віддали для працівників апарату сільської ради. Покращиться якість надання послуг і для людей, тепер вони не стоятимуть у чергах у холодних коридорах. Прийом відвідувачів організуємо на першому поверсі, а відділи, які з людьми не працюють, розмістимо на другому. Закінчимо з кабінетами – візьмемося й за сцену.

КОМУНАЛЬНИЙ ПРОРИВ

Планів у Жванецькій ОТГ чимало. Але передусім керівництво поставило собі два першочергові завдання: забезпечення якісною освітою та водою. У громаді нині діють 8 водогонів, які щодня хтось мусить обслуговувати і, за потреби, ремонтувати. Для цього влітку запрацювало місцеве комунальне підприємство, де трудяться 6 осіб.

– Це люди із золотими руками, – переконана голова ОТГ. – Без комунального підприємства такій великій громаді неможливо вижити. Хоча воно на себе не заробляє, але й без нього ніяк. Завдяки цим людям зроблено дуже багато. Почали розчищати ті населені пункти, які роками заростали хащами, і куди ніхто не доходив. Маємо для цього потужні пили, коси. Придбали навіть трактор МТЗ-82 із відвалом, причепом і причіпним

обладнанням, зокрема щепорізкою. Завдяки їй самі робитимемо щепу і нею опалюватимемо школи й садочки.

Щодо доріг, то тут найбільше наше досягнення – капремонт державного відрізка через Руду. Зробили його за кошти, виділені з Державного бюджету за сприяння голови РДА Василя Сукача, народного депутата Володимира Мельниченка. Через Руду вже неможливо було проїхати, а тепер маємо європейську якість асфальтного покриття. Переконані: якщо все добре складатиметься фінансово й надалі, то через років десять у всіх наших селах будуть такі дороги. Але поки що місцеві до­роги грейдуємо. Кар’єри в Ісаківцях, Цвіклівцях і Гринчуку дають для цього матеріали.

Ще одним здобутком молодої ОТГ є реконструкція системи водопостачання у Жванці, яка вже триває на повну. Роботи вартістю понад 4 млн.грн. проводитимуться у три етапи. Перший – пусковий, який розпочався, потягне на понад мільйон гривень. Усі роботи проводяться за рахунок співфінансування обласної ради і бюджету Жванецької ОТГ (90% – кошти обласного бюджету, 10% – місцевого). Одночасно комунальники працюють і над встановленням лічильників.

– Зроблено в нас чимало, а планів – ще більше, – впевнена Тетяна Криворучко. – Але всього цього не було б без моєї молодої команди і віри мешканців громади у нас. Нам виборці довірилися, тому не маємо права їх підвести. У нас працюють професіонали – люди, які люблять свою роботу, живуть нею, за що я їм дякую. В них практично немає вихідних, відпусток. Важко всім, зате ми не боїмося виїжджати навіть у найвіддаленіші села, бо знаємо, що люди нас поважають і бачать нашу роботу. Завжди дослухаємося до їхніх запитань, порад, співпереживаємо проблемам і, за можливості, вирішуємо. Депутатський корпус Жванецької ОТГ заслуговує найкращих слів похвали. Хоча в нас і є певні розбіжності в поглядах, але завжди знаходимо спільну мову і працюємо на результат. Менше ніж за рік уже провели 14 сесій і 2 плануємо до кінця року.

Не бачила б громада розвитку і без наших спонсорів – платників податків, які не лише відповідально сплачують необхідні відрахування, а й завжди готові підставити плече. Серед них Ніна Дубицька, Віталій Завадський, Іван Грубі, Руслан Черній, Андрій Ванат, Віталій Богачик, Тарас Москалюк, Адам Єфремов, Андрій Кучмар, Сергій Богачик, Микола Чабан, Сергій Кривий, Володимир Маслянко, брати Худняки, Віктор Григоришен, Володимир Постовий, Юрій Химера, Анатолій Демчик, Анатолій Чистяков, Василь Бабій та інші.

Підприємці, виконком громади і депутати ОТГ працюють однією командою, єдиним фронтом. День місцевого самоврядування – це наше спільне свято, адже ми тут на місцях працюємо для односельців, щодня бачимо і добре знаємо, що їм потрібно. Лише разом можемо розвивати наші села.