ПАНДУСИ: ВСТАНОВИТИ НЕ МОЖНА ВІДМОВИТИ

Привернути увагу до важливості облаштування пандусів і вкотре нагадати кам’янчанам, що із кожним днем кількість людей з інвалідністю зростає (особливо у зв’язку із ситуацією на сході), – саме з такою відповідальною місією 28-річний кам’янчанин Павло БАБІЙ уже понад півроку проводить у місті так звані «інспекції» установ та організацій на наявність пандусів, що проходить під гаслом: «Доступність для всіх».

Чоловік упевнений, що багато хто просто не розуміє, для чого доступ у ті місця, які не користуються популярністю серед людей на візках. Проте й останні теж одружуються, займаються спортом і відпочивають. На головне запитання: «Чому в Кам’янці-Подільському досі є заклади не для всіх?» – шукали відповідь разом із Павлом Сергійовичем.

– Як виникла ідея почати у місті «ревізії»?

– Розпочалось усе з експериментального дзвінка до однієї з відомих в Україні організацій із пропозицією покращити умови для маломобільної групи населення, а саме обладнати пандусом одне з відділень мережі. Через два тижні пандус був встановлений (можливо, збіг обставин), тоді я зрозумів, що багато будівельників, керівни­-

ків і власників різноманітних установ не усвідомлюють або не пам’ятають, що це обов’язко­вий атрибут, який повинен бути всюди. Результат першого дзвін­ка став для мене мотивацією.

– Павле, Ви інспектували на наявність пандусів десятки закладів міста. Які переваги чи недоліки помітили під час перевірок?

– На жаль, у Кам’янці й нині є проблеми із доступністю. Зокре­ма, до людей на інвалідних візках не готові заклади напівпідвального типу, житлові багатоповерхівки (особ­ливо сходові клітки і ліфти), вбиральні загального користування (без необхідного обладнання), а також громадський транспорт. Але пе­реконаний, що Державні будівельні норми та інші стандарти Кам’янеччину не обійдуть.

Насправді, варто відзначити, що вулиці міста стають більш безбар’єрними, перехрестя оснаще­-

ні світлофорами зі звуковим спо­віщенням і пологими пандусами, а деякі нові заклади зробили до­-сить прогресивний крок у бік доступності.

– Чи часто на Ваші запити щодо пандусів реагують власники?

– Завжди, частіше із розумінням та обіцянкою виправити недоліки. Це дає надію, що суспільство таки прагне йти назустріч одне одному. Адже ніхто не знає, кому завтра може знадобитися ця доступність. Були й відмови без пояснення причини, мабуть, відіграє роль фінансовий або ж принциповий бік медалі.

– Що найбільше вразило під час інспекцій?

– Перешкода у вигляді сходинки на вході після наявного пандуса.

– Як знайшли однодумців і де демонструєте результати перевірок?

– За відгуками у соцмережах помітно, що ініціативу підтриму­ють: інколи люди самі вказують на об’єкти перевірок. Для висвітлен­ня результатів маємо публічну сторінку в «Facebook» («Доступність для всіх Кам’янець-Подільський»), «Instagram» (pandusdostupkp) і канал у «Telegram» (pandusdostup), також у планах створення спільноти у «Viber».

– В Україні багато протилежних думок щодо того, як називати людину з обмеженими можливостями. То як правильно?

– На мій розсуд, це насамперед ЛЮДИНА, і все залежить не від того, як її називають, а як вона це сприймає та ким себе відчуває.

– Відомо, що декілька років тому небайдужі кам’янчани писали петицію про безбар’єрне місто, але все безрезультатно. Що плануєте робити із цим?

– Вимоги цієї петиції міська влада частково виконала. Дійсно, зараз вулицями міста пересуватися значно простіше. Ми ж поступово будуватимемо механізм впливу на вдосконалення умов саме у громадських місцях (аптеки, кафе, ресторани, банки, магазини тощо). Представники міської влади, на щастя, йдуть назустріч. До речі, нещодавно відбувся круглий стіл на тему: «Взаємодія органів місцевого са­моврядування, навчальних закладів та громадських організацій у створенні інклюзивного освітнього сере­довища», – організований за ініціативи місцевого осередку Все­україн­ської громадської організації «Наукове товариство інвалідів «Інститут соціальної політики». Враження від зустрічі обнадійливі, бо було презентовано багато закладів із позитивним середовищем доступності, та, на жаль, є й із негативним.

Якщо зміна становища доступності вже діючих закладів – справа рук небайдужих, то відповідність нормам майбутніх – робота відділу державного архітектурно-будівельного контролю міськради. Тамтешні фахівці повідомили, що служба контролює об’єкти будівництва на дотримання проектних рішень під час виконання будівельних робіт.

– Для порушників існують чима­-лі штрафи, – запевняє начальник відділу державного архітек­турно-будівельного контролю міськради Олександр Свири­да. – Проте, на жаль, нам непід­контрольні діючі заклади, вже здані в експлуатацію. Ми не можемо на них впливати, адже вони не є об’єктами будівництва. Аби виправити ситуацію, на мою думку, необхідно під час подання суб’єктами господарювання декларації про відпо­відність матеріально-технічної бази вимогам законодавства реєструвати її після облаштування об’єкта господарської діяльності елементами доступності.

Звичайно, є й місця, де неможливо встановити пандус, тоді має бути спеціальна кнопка виклику.

В найбільш відвідуваних устано­вах (наприклад, міській раді, аптеці, поліклініці тощо) після натискання такої кнопки працівники мають створити для відвідувача комфортні умови в обслуговуванні. Тішить, що більшість державних установ Ка­м’янця-Подільського таки мають від­повідні кнопки і, звичайно ж, пандуси. 

Ольга БАНАХ.