БІЙ ПІД КРУТАМИ: УТОЧНЕНА ДАТА

Поки у свідомості закріпиться уточнена дата бою під Крутами – не 29, а 30 січня 1918 року, сплине немало часу. Так було й із датою заснування Кам’янця-Подільського: 1962 року ми гучно відсвяткували 900-річчя міста, взявши за точку відліку 1062 рік. І хоч того ж 1962-го львівський історик Яро­слав Дашкевич у журналі «Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР» аргументовано спростував цю дату, все ж 1062 рік ще й досі фігурує у науково-популярних виданнях як дата заснування Кам’янця.

Отже, як стверджують історики, зокрема кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України Михайло Ковальчук, бій під Крутами відбувся не 29, а 30 січня.

Коли у березні 1918 року уряд Української Народної Республі­-ки вирішив вшанувати пам’ять загиблих під Крутами, виявилося, що у штабі українського командування не було докладних відомостей про час, місце і пере­біг бою. Наприкінці січня 1918 ро­ку в Києві палахкотіло більшовицьке повстання, централізоване управління військами припинилося, зв’язку між столицею і фронтом не було. Бійці, які відступили з-під Крут до Києва, потрапили у вир кількаденних вуличних боїв. Далі був опір наступові червоних загонів на столицю і відступ на Волинь…

Більшість документів українських частин у ході цих боїв знищено. Визначити дату крутянського бою зі слів його учасників виявилося непросто, оскільки для багатьох із них це був лише епізод безнастанних бойових дій. Зате у радянській пресі вказувалася точна дата зайняття «переможцями» станції Крути – 29 січня. Насправді, це було хибне повідомлення зі штабу Михайла Муравйова, котрий командував підрозділом російської Червоної гвардії. Повідомлення стосувалося станції Плиски, але, зважаючи на те, що інших достеменних свідчень у розпорядженні представників української вла­ди не було, цю дату стали вважа­ти правильною.

У наступні десятиліття саме 29 січня став для українців Днем Крут. На жаль, історики ніколи не намагалися пояснити, чому в спогадах деяких учасників бою, зокрема й написаних безпосередньо після тих подій, днем крутянського подвигу все ж таки названо 30 січня.

Лише нові архівні знахідки дозволили виявити неточності й детально реконструювати перебіг бою під Крутами і збройної боротьби в Україні на початку 1918 року. Проте «Український народний календар» на 2019 рік і далі подає 29 січня як День пам’яті героїв Крут. Обережна «Вікіпедія» у статті «Бій під Крутами» наводить дві дати: «бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січ­ня 1918 року», – (дати за старим, а в дужках – за новим стилем).

Ще один міф – про триста українських «спартанців», які загинули, стримуючи північну орду. Історики кажуть: сили червоних справді в рази перевершу­вали армію УНР, проте втрати се­ред українців значно менші.

– Число загиблих під Крутами десь було близько 70-80 чоловік разом із тими, хто потрапив у полон і був страчений. Реально все-таки на полі бою було з боку більшови­ків десь від тисячі до півтори бійців. Це ті, котрі йшли у першому ешелоні. І цього було в декілька разів більше ніж власне оборонців станції Крути, – говорить Михайло Ковальчук.

Захищали станцію не лише студенти і гімназисти, а й кваліфіковані військові. Помічний курінь Січових Стрільців налічував 116 осіб. Із озброєння мали ку­лемети і бронепотяг. Та й більшість юнаків-добровольців навчалася на військовій кафедрі.