П'ятница, 29 Березня 2024 р.
1 Лютого 2019

ЗБЕРЕЖЕМО ЇХ – І ВОНИ ЗБЕРЕЖУТЬ НАС

А чи задумувалися ви, чому Кам’янеччину обминають природні катаклізми? Чому в нашій місцевості так багато рослин і тварин, занесених до Червоної книги України?

Виявляється, важливу роль відіграють місцеві водно-болотні угіддя, які регулюють наш мікроклімат. А ще забезпе­чують нас прісною водою, водоплавних птахів – місцем проживання, червонокнижні рослини – сприятливими умовами для росту. Нині в усьому світі все актуальнішим стає питання захисту водно-болотних угідь, адже їх тотальне засмічення і неправильне використання можуть призвести до непоправного для всієї планети. Саме тому 2 лютого весь світ відзначає Міжнародний день водно-болотних угідь. Чимало екологічних заходів для науковців, школярів і молоді, присвячених популяризації та збереженню угідь, підготували і на Кам’янеччині працівники НПП «Подільські Товтри» (в.о. директора Олександр ОЦИШЕН). Серед них екоекскурсії, мультимедійні презентації, книжково-інформаційні виставки.

 Інна ОдукалецьА напередодні ми поспілкувалися зі старшим науковим співробітником науково-дослідного відділу НПП «Подільські Товтри» Інною ОДУКАЛЕЦЬ про функції, що виконують місцеві водноболотні угіддя, в якому вони стані нині, та як їх захищають природоохоронні установи і організації.

– Інно Олександрівно, наскільки важливі водно-болотні угіддя в нашому краї?

– На території національно-природного парку є два водно-болотні угіддя – «Бакотська затока» і «Пониззя річки Смотрич». Ці об’єкти виконують чимало екологічних функцій, багато з яких є дуже важливими для природокористування місцевих жителів. А ще вони необхідні для забезпечення краю прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод, поповнення водо­носних горизонтів. Заплави великих річок, зокрема річки Дністер, затримують води в періоди повеней, а частина води відводиться звивистими притоками. Вони регулюють мікроклімат, підтримують біогео­хімічні цикли, запобігають ерозії грунтів, сприяють їхньому формуванню, фіксації біоенергії, відтворенню і накопиченню поживних речовин, очищенню стоків, виконують біологічний контроль. Територія водно-болотного угіддя Бакотська затока сьогодні є одним із найкращих місць України для розвитку екотуризму.

– Які найбільш характерні червонокнижні види рослин для наших водно-болотних угідь?

– Території водно-болотних угідь вражають різноманітністю таких рідкісних рослин, як сон великий, сон лучний, ковила волосиста, ковила пірчаста, астрагал монпелійський, лілія лісова, зіновать біла, шавлія кременецька, шеверекія подільська та інші.

Серед різноманіття червоно­книжних видів тварин найбільш характерними для наших угідь є пугач, сорокопуд сірий, ящірка зелена, підковоніс малий, жук олень, подалірій, махаон тощо.

– Коли водно-болотні угіддя почали захищати й дбати про них на міжнародному рівні?

– 15 років тому нашим двом угіддям надано статус водно-болотних угідь міжнародного значення. Вони його отримали завдяки значній підтримці Посольства Королівства Нідерландів в Україні, плідній праці науков­-ців НПП «Подільські Товтри», викладачів і студентів Кам’янець-­Подільського національ­ного університету імені Івана Огієнка, інших наукових установ й освітніх закладів, які обгрунтували цінність цих природних комплексів, розробили план управління щодо їхнього збереження та охорони.

– А в якому стані нині пере­бувають наші водно-болотні угіддя?

Бакотська затока– Варто зазначити, що виділяють п’ять основних типів водно-болотних угідь: морські, гирлові, озерні, річкові, болотні. Крім цього, існують штучні водно-болотні угіддя, як-от ставки, канали для зрошення та обводнення, поля, що заливаються водою, тощо. Саме угіддя території нашого парку належать до категорії штучних, що створюються для різних господарських цілей. Огляд їхнього екологічного стану свідчить: як на території двох угідь, так і всього регіону простежуються негативні тенденції забруднення і засмічення довкілля, що згубно впливає на популяцію типових та вразливих видів рослинного й тваринного світів. Нерозумна господарська діяльність спричиняє деградацію природно-­територіальних комплексів навіть попри те, що люди розуміють, якої шкоди завдають. Незважаючи на таку складну ситуацію, «Подільські Товтри» за європейським зразком розробляють і впроваджують сис­темні за­ходи, які зможуть призупинити деградацію природних комплексів та рекреаційного потенціалу, і не лише наших угідь. Усе залежить від екологічної обізнаності населення та бажання долучитися до збереження й охорони природи.

– Які це заходи?

– Насамперед моніторинг стану водно-болотних угідь, інформаційно-просвітницька робота як зі школярами, так і старшим населенням. Постійно наголошуємо, що необхідно зберігати біорізноманіття, зокрема не косити траву на заповідній території, не розводити тут вогнища, не зривати квіти тощо.

Національний природний парк «Подільські Товтри» відучора розпочав цикл заходів, присвячених Міжнародному дню водно-болот­-них угідь. Так, сьогодні, 1 лютого, відбувається мультимедійна презентація водно-болотних угідь «Бакотська затока» і «Пониззя річки Смотрич» від відомих у місті екологів, викладачів К-ПНУ імені Івана Огієнка Людмили Любінської та Миколи Матвєєва.

Уже 2 лютого чекаємо всіх охочих на відкриту екскурсію Кам’янець-­Подільської навчальної групи проекту «BirdID Ukraine» з метою обліку птахів водно-болотного угіддя «Пониззя річки Смотрич». Під час подорожі учасники екскурсії матимуть можливість познайомитись із мешканцями різноманітної орнітофауни водно-болотного угіддя.

Упродовж лютого працівники пар­ку проводитимуть еколого-освіт­ні заходи: заняття «Екознайки» для дошкільнят, інформаційні уроки у школах міста і району, лекції для студентів. У нашому офісі працю­ватиме екошкола, до навчання в якій запрошуємо учнів і гуртківців «Екологічної Варти». Проведемо і квести в місті та староушицькому екоцентрі. А на 5 лютого заплану­вали науково-практичний семінар «Ми не безсилі у протидії змінам клімату».