РІК БЕЗ РЕМОНТУ: ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ?

Понівечена, прикрита брезентом і підперта залізним парканом – уже майже рік у такому безпорадному стані перебуває частина муру комплексу Старої фортеці. Торік, 14 лютого, близько 17.00, на цій ділянці історичної пам’ятки частково обвалився мур. Звістка про руйнування миттю облетіла мало не всю країну і змусила фахівців негайно присту­-пити до рятувальної операції. Каміння порозгрібали, деформовану стіну розібрали, мур прикрили, причину обвалу з’ясували – і на цьому все завмерло.

Коли ж мур дочекається реставраційних робіт? Відповідь на це запитання шукали журналісти «Подолянина». Як з’ясувалося, весь процес гальмують паперова тяганина та відсутність необхідної суми на ремонт.

РЕСТАВРАЦІЯ ПОТЯГНЕ НА 5 МІЛЬЙОНІВ

– Одразу ж після обвалу здійс­нювалися термінові протиаварійні роботи, аби запобігти подальшому руйнуванню, – коментує директор Кам’янець-Поділь­ського державного історичного музею-заповідника Олександр ЗАРЕМБА. – Після цього, у березні, ми звернулися до київського науково-дослідного інституту, аби нам розробили проект­но-кошторисну документацію. Оскільки ділянка Північно-західного кута північного бастіону фортеці – об’єкт складний, тому звернулися до авторитетної організації, що займається реставрацією й розробляє державні будівель­ні норми. Наприкінці серпня НДІ надала нам у повному обсязі проектно-кошторисну документацію, яку потім передали на державну експертизу. Сподівалися отримати відповідь за місяць, натомість чекали аж чотири. Погодження надійшло на початку січня, тому тепер, відповідно до процедури, готуємося оголосити тендер, аби визначити, хто буде виконувати ці роботи. Підприємство повинно мати ліцензію на реставраційні роботи, відповідну техніку і досвід. Але навіть після визначення переможця не одразу вдасться взятися за реставрацію – ще робитиметься погодження з Міністерством культури.

За словами Олександра Олек­сандровича, відповідно до проектно-кошторисної документації, вартість реставраційних робіт становитиме майже 5 млн.грн., і розраховані вони на 7-8 місяців.

– Призначень бюджетних у нас поки що немає, тому починатимемо реставрацію за власні надходження музею, – продовжує керівник. – Із листами з проханням виділити кошти не лише на цей об’єкт, а й на інші пам’ятки, які потребують ремонту, ми звернулися до Кабінету Міністрів, обласної та міської рад, але відповіді ще не отримали. За минулий рік музею вдалося накопичити кошти, але це навіть не половина від необхідної суми. Втім вистачить, щоб розпочати роботи.

Перший етап, згідно із проект­но-кошторисною документацією, – це підготовка місця вивалу до проведення робіт, остаточний демонтаж решток «реставраційних латок», що були в стіні. Передбачається закладка залізобетонних поясів, які встановлюватимуть усередині стіни, і які не впливатимуть на зовнішній вигляд пам’ят­ки, а укріплять цю складну ділянку. По цих поясах буде відновлено мур, зроблено засипку і систему гідроізоляції, щоб не затікала вода. І на завершення має бути облаштована система водовідведення всього північного бастіону, а не лише тієї ділянки, де стався обвал.

УБИВЧІ ТРІЩИНИ Й ВОДА

Нагадаємо, що торік у січні працівники музею запідозрили небезпеку і навіть склали відповідний протокол про необхідність проведення дослідження муру комплексу Старої фортеці. Втім експертів із ДП «Подільський експертно-технічний центр» не дочекалися та й самі не подбали про елементарні заходи безпеки.

Згодом з’ясувалося, що 10 років тому на цій ділянці проводилися реставра­-ційні роботи, зокрема було перекладено частину лицевої кладки муру. Обвал стався на місці перев’язки старої кладки з новою. Але більше постраждала частина, що не реставрувалася. Кладка об­валилася в тому місці, де раніше була брама Станіслава Августа, яка й підтри­му­вала мур. Її демонтовано наприкінці XIX століття.

Аби розслідувати причину трагедії, до міста приїхали експерти із ДП «Подільський експертно-технічний центр». Обстеженню підлягала західна частина муру Північного двору з боку вулиці Замкової, протяжністю близько 12 метрів. Фахівці з’ясували, що причиною обвалу стали ремонтно-реставраційні роботи, вна­слідок яких утворилися пошкодження й деформації, подальша експлуатація, а також замокання об’єкта. Зокрема, у звіті зазначено:

«Попередні ремонтно-реставраційні роботи муру західної частини Північного двору виконувалися 2008 р. в місці, що примикає впритул до основної частини муру (на фасаді – ліва частина західної ділянки, що обстежувалася) практично по осі підземної галереї, де також проводились аналогічні роботи. Нижня 1/3 частина та правостороння 1/3 час­тина муру (до кута з північним муром) західної ділянки були залишені без проведення ремонтно-відновлювальних робіт, що призвело як до прискорення наступних деформа­цій цих частин, так і до деформацій відремонтованої частини (утворилися тріщини в стику відремонтованої частини з основною частиною муру, випинання нижньої частини муру).

Досвід експлуатації мурів та інших споруд фортеці свідчив, що її західна ділянка з прилеглими територіями (в т.ч. мури із зовнішнього боку дороги) піддані періодичному та тривалому замоканню, проте відповідні запобіжні заходи як під час проведення вишукувальних, науково-проектних, так і реставраційно-ремонтних та консерваційних робіт не передбачалися (або виявилися неефективними).

Для кам’яної кладки стін і мурів застосовувалися розчини з в’яжучими матеріалами, які під впливом процесів циклічного замерзання і розмерзання у зволоженому стані піддаються деструкції з подальшим вимиванням і вивітрюванням зі швів кладки. Не виконано тинькування цементним розчином і гідроізоляція поверхонь кладки стін і мурів із боку грунту (принаймні їхніх нижніх зон), улаштування дренажів та встановлення дренажних пропускних трубок (влаштовані лише отвори-продухи у зовнішній кладці)».

Така бездіяльність обійшлася місту в майже півмільйона гривень, із яких 200 тис.грн. – кошти музею, решта – міського бюджету. За ці гроші вдалося ліквідувати наслідки обвалу та розробити проектно-кошторисну документацію.

НЕ МУР ЄДИНИЙ

Утім не лише мур комплексу Старої фортеці потребує професійного лікування та благає про порятунок. У Кам’янці-Подільському, на думку міської влади, є щонайменше 10 споруд, на ремонтно-реставраційні роботи яких необхідні колосальні 40 млн.грн. У грудні 2018 р. депутати написали звернення до Кабміну щодо збереження об’єктів культурної спадщини Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. У листі, крім детальних пояснень і прохання виділити кошти, вказано об’єкти, які першочергово потребують виконання протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт. Це Західний каземат фортеці; напівбашта (щойно виявлений об’єкт); Північно-західний кут північного дворика, Мури фортеці (XIV-XVII ст.); башта Водяна №5 (XV-XVI ст.); мури Південного двору, Південна башта; фундаменти, що примикають до західної частини Нової Східної башти; внутрішній двір комплексу Старого замку; мури фортеці (XIV-XVII ст., південний оборонний мур між баштами Денною та Ляцькою); мури фортеці (XIV-XVII ст., південний оборонний мур між баштами Ковпак і Папською); башта Лянцкоронська №2 (XV ст.).