Понеділок, 06 Грудня 2021 р.
22 Лютого 2019

СЛОВО ПРО ДИРЕКТОРА ЗАВОДУ

Цього року електромеханічному заводу виповнюється шістдесят! Він був заснований 4 березня 1959 р.

Семен Переяслав із колективомСлавна та цікава біографія нашого підприємства – від невеликого напівкустарного виробництва до підприємства всесоюзного (державного) значення, продукція якого експортувалася до багатьох країн світу. А яку плеяду прекрасних трудівників, висококваліфікованих фахівців виховав завод, скільком дав путівку в життя!

За 60 років існування підприємство очолювали чотири директори:

Денис Ткачук, Семен Переяслав, Іван Риба, Леонід Дья­конов.

Про трьох із них відомо багато. Зокрема, Денис Ткачук прийшов на завод зі своєю великою командою цукровиків. Крім електромеханічного, він працю­вав на Маківському цукровому та Кам’янець-Подільському кабельному заводах. Про діяльність Івана Риби та Леоніда Дья­конова є достатньо інформації, випущено книги про роботу заводу під їхнім керівництвом.

А ось про Семена Переяслава ні на заводських стендах, ні в книгах майже нічого немає. Мало інформації і про завод у період його директорства. Тому напередодні ювілею електромеханічного хочеться розповісти саме про нього.

52-річного Семена Олексійовича директором нашого заводу було призначено Постановою Подільського раднаргоспу (м.Вінниця).

Інженер-механік із 24-річним стажем мав освіту, здобуту в Ленінградському технологічному інституті. Грамотний, досвідчений спеціаліст, красивий чоловік. Працював на заводі з 14 травня 1962 р. до 2 лис­топада 1965 р. Прибув із Вінниці, не маючи ні впливових друзів, ні родичів. Був незалеж­-ний, об’єктивний, вимогливий до працівників. Знаходив спільну мову з очільниками виробничих підрозділів і громадських організацій.

Під його керівництвом завод працював успішно, про що свідчить неодноразове занесен­ня колективу за трудові досяг­нення на міську Дошку пошани.

Перед травневими святами 1963 р. електромеханічний визнано найкращим підприємством Кам’янця-Подільського.

7 червня 1965 р. Постано­-вою Подільського раднаргоспу заводу присвоєно п’яту групу. Обсяг виробництва цього ро­ку складав 3 млн. 525 тис.крб., у порівнянні з 573 крб. за 1960 р.

Перші урядові нагороди за успішне виконання семирічного плану за всіма техніко-економічними показниками отримали Михайло Цимбалов та Ігор Яковчук (ордени «Знак Пошани»), Антон Гордійчук та Євгенія Афіцька (медалі «За трудову доблесть»).

Директор працював успішно, завод виконував плани, але недоброзичливі люди і в Кам’янці-Подільському, і у Вінницькому раднаргоспі хотіли та робили все для того, аби поставити на посаду директора К-ПЕМЗу свою людину. На жаль, Семен Олексійович був вимушений залишити підприємство, і з 1 лис­топада 1965 р. обов’язки директора виконував головний інженер Віктор Демчук.

Як бачите, К-ПЕМЗівці по пра­ву можуть пишатися всіма свої­ми директорами та працівниками. І наше завдання – зберегти історію, а головне – па­м’ять про людей, які віддали життя підприємству.

У соціальній мережі «Фейс­бук» є сторінка «Кам’янець-Подільський електромеханічний завод. Рада ветеранів», де охочі можуть ознайомитися з минулим і сучасним К-ПЕМЗу.

Рада ветеранів Кам’янець-­Подільського електромеха­нічного вітає працівників під­приємства всіх поколінь із юві­-леєм заводу. Бажаємо міцно­го здоров’я, довгих років життя та постійно цікавитися досягненнями рідного підприєм­ства.

Антон ГОРДІЙЧУК, голова ради ветеранів К-ПЕМЗу.