Середа, 25 Травня 2022 р.
15 Березня 2019

СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО

Кожен хоча би раз у житті потрапляв у конфліктну ситуацію в магазині. Продавець забороняє торкатися одягу на вішаках, охоронець змушує залишити рюкзак у комірці, адміністратор відмовляється повертати гроші за товар неналежної якості – цей список можна продовжувати і продовжувати.

Щоб не потрапити споживачам у неоднозначну ситуацію, фахівці ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області підготували шпаргалку, не обминувши букви закону.

СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО«У НАС КАРТКОЮ НЕ МОЖНА РОЗРАХОВУВАТИСЯ». Уявляємо ситуацію: ви набрали візочок продуктів, вистояли в довгій черзі, касир довго пробивав усі товари – аж раптом, як грім серед ясного неба, лунає фраза: «А в нас тільки готівковий розрахунок». Головне у цьому випадку – не дивитися в очі тим, хто стоїть у черзі позаду вас. А що ж робити?

Перше і найважливіше – не боятися відстоювати свої пра­ва, якщо продавець намагається вивести вас на конф­лікт. У такій ситуації закон на вашому боці. За обмеження або відмову в реалі­зації прав споживачів щодо вільного вибору продукції та форм її оплати встановлено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян, тобто 8,5 тис.грн. Це означає, що ви можете ви­магати в постачальників товарів і послуг приймати в оплату електронні засоби платежу. В разі відмови в проведенні розрахунку, звертайтеся до Державної служ­-би України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.

«НЕ ЧІПАЙТЕ СУКНЮ РУКАМИ, МИ САМІ ПОКАЖЕМО!». Ви маєте право оглядати, обмацувати та приміряти товари, які плануєте придбати. Якщо ж працівники магази­ну стверджують зворотне, посилайтеся на Закон України «Про захист прав споживачів»: «Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час… Продавець (виконавець) зо­бов’яза­ний всіляко сприяти спожива­чеві у вільному виборі продукції та форм її оплати».

Також, за Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, суб’єкт господарювання зобов’язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, ов­чинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.

«ІЗ РЮКЗАКОМ НЕ МОЖНА, ЗАЛИШІТЬ У ШАФЦІ». У такій ситуації, певно, опинявся кожен. А от чи справді з рюкзаком «не можна», знають не всі. Тут усе досить неоднозначно. За законом, суб’єкт господарювання зобов’язується:

– забезпечити доступ споживачів до торговельних об’єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється в таких торговельних об’єктах;

– створити умови для збе­ре­ження речей споживачів у разі, коли вхід до торговельного об’єк­та з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.

Це означає, що ви не повинні залишати в скрині пакет, сумку чи рюкзак, якщо тільки всередині немає речей, наявних в асортименті магазину. А як бути з відповідальністю?

У Цивільному кодексі України вказано таке:

– прийняття речей на зберігання може підтверджуватися видачею номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття їх на зберігання;

– якщо строк зберігання в договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Отже, навіть якщо весь магазин обклеєно оголошенням про те, що адміністрація не несе відповідальності за збереження речей, законодавство України стверджує зворотне. Пам’ятайте, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити збереження довірених йому речей цілими і неушкодженими.

«ПОКАЖІТЬ, ЩО У ВАС ТАМ У СУМЦІ!». Яким би сильним не було бажання охоронця магазину зазирнути всередину вашої сумки, в нього немає на це права. Законом України встановлено, що проводити огляд осіб і речей, що знаходяться при них, транспортних засобів, вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами, мають право лише співробітники правоохоронних органів.

Як діяти, якщо вас змушують показати особисті речі? По-перше, нагадати працівникам магазину про камери відеоспостереження, до яких вони можуть (і мають) звернутися при виникненні будь-яких підозр щодо вашої персони. Якщо ж цього виявляється недостатньо, і вам продовжують висувати претензії, викликайте поліцію. Звичайно, якщо вам насправді немає за що хвилюватися.

«У МАГАЗИНІ ФОТОГРАФУВАТИ ЗАБОРОНЕНО – ТАМ НАМАЛЬОВАНО». Немає значення, ви хочете зробити знімок светра вашої мрії, чи хочете зафіксувати розбіжність у ціні на полиці та на касі – працівники магазину не мають права вам забороняти. Якщо ж вам перешкоджають у фотозйомці, не посоромтеся заявити про свої права. Конституцією України встановлено:

«Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір»ст.34.

«Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена»ст.50.

«МИ ЩЕ НЕ ЗАМІНИЛИ ЦІННИКІВ, А В КОМП’ЮТЕРІ ЦІНА ВЖЕ НОВА». Купуючи будь-який товар, ви укладаєте з магазином договір купівлі-продажу. У Цивільному кодексі України зазначається, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу. Тобто, беручи з полиці коробку цукерок, ви орієнтуєтеся на вартість, зазначену на ціннику. Ціна – це умова договору, з якою ви ознайомилися й на яку погодилися. Якщо на касі з вас просять за ту ж коробку суму, відмінну від зазначеної на ціннику, це є порушенням умов договору з боку продавця. У такому разі вам мають продати товар за тією ціною, про яку було повідомлено першочергово. Якщо ж відмовляються продавати товар за «старою» ціною, ви можете звернутися до суду, посилаючись на ЦК України:

«Підприємець узяв на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звернеться»ст.633.

«РОЗБИЛИ – ПЛАТІТЬ!».

А що робити, якщо ви випадково пошкодили чи розбили товар у магазині? Чи мусите ви відшкодо­вувати його вартість? У Цивільному кодексі України сказано:

«Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом»ст.668

Отже, до моменту здійснення покупки власником товару є продавець. Це означає, що споживач (тобто ви) не зобов’язаний за нього платити.

Ви також не мусите купувати товар, який пошкодили з необережності. Якщо вас примушують це зробити, нагадайте праців­никам магазину про існування Закону України. Зокрема, у ч.2 ст.17 ЗУ «Про захист прав споживачів» ідеться, що забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВАМ НЕВЧАСНО ПОДАЛИ СТРАВУ? Ви прийшли в кафе, аби пообідати, а замість обіцяних 10 хвилин страву вам несуть годину. В такому разі закон на вашому боці. Ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» зазначає, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов’язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Тобто, якщо заклад харчування порушив терміни надання послуг, ви не лише можете відмовитися оплачувати ці послуги, але й вимагати від нього грошової компенсації. Проте, швидше за все, домогтися відшкодування збитків вдасться лише через суд.

ЧИ МАЄ ПРАВО ЗАКЛАД ВКЛЮЧИТИ ЧАЙОВІ У ВАШ ЧЕК? Повечерявши в закладі громадського харчування, ви отри­муєте чек «із сюрпризом». Як бути, коли ресторан змушує сплатити певний відсоток від суми замовлення за обслуговування персоналом? Такі дії – це порушення законодавства, тому що клієнтові виставляють рахунок за послугу, котрої він не замовляв. Клієнт має повне право не оплачувати роботу офіціантів додатково, якщо вважає за потрібне, навіть коли вона порахована в чеку. Та й узагалі, обов’язкові чайові в рахунку не найкраще рішення для будь-якого закладу. Таким чином персонал позбавляють стимулу якісно обслуговувати клієнтів.

ЧИ ЗАКОННЕ ПОНЯТТЯ «МІНІМАЛЬНЕ ЗАМОВЛЕННЯ»? Якщо ви приходите в кафе чи ресторан, а вам повідомляють, що мінімальне замовлення має становити 100 грн., – це пряме порушення ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів»:

«Держава забезпечує споживачам захист їхніх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб». Отже, ніхто не має права обмежувати вас у виборі. Якщо ж заклад відмовляється вас обслуговувати, аргументуючи недостатньою сумою замовлення, ви можете домогтися відшкодування збитків через суд.

За матеріалами ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області.