П'ятница, 20 Травня 2022 р.
15 Березня 2019

КОЛИ СОН НЕ ХОДИТЬ ЗА ВІКНОМ

Із розвитком цивілізації безсоння все більше турбує людство. Про цю проблему сучасних людей розмовляємо із лікарем-психіатром Кам’янець-Подільської міської поліклініки №1 Антоніною ВЕГЕРУК.

Антоніна Вегерук– Антоніно Василівно, у чому різниця між просто поганим сном і хворобою – безсонням?

– Для кожної людини нормально деколи мати порушення сну. Стрес, хвороби, життєві зміни, як-от нова робота чи народження дитини, можуть спричиняти короткострокове безсоння. Зазвичай воно минає самостійно за один-два місяці.

Хронічним стає, коли повторюється впродовж більшості ночей, коли починає впливати на взаємини з родиною, друзями, призводить до неможливості виконання роботи.

– Ця хвороба здебільшого вказує на проблеми із психікою?

– Безсоння – проблема, що належить не тільки до психіатрії, а є комплексною, адже торкається організму загалом. Якщо говорити про добрий сон, то на нього працює весь організм. Почати з того, що мелатонін – гормон сну – виробляється в недостатній кількості, коли є проблеми із печінкою (перенесені чи хронічні хвороби цього органу). Недарма кажуть: якщо в людини хвора печінка, то в неї пригнічений настрій, в’ялість, нестача сил, поганий сон.

Тож людина із безсонням повинна лікуватися комплексно. Перед розмовою із психіатром пацієнт має бути обстежений і пролікований терапевтом, адже не тільки хвороби печінки, а й серцево-­судинні захворювання (наприклад, підвищений тиск) провокують безсоння.

Психіатр розглядає причини без­соння, зважаючи на психічний стан пацієнта. У людини можуть бути невротичні розлади, невроз нав’язливих ідей тощо. У таких випадках пацієнт здебільшого скаржиться, що в голові повно думок, і він не може «вимкнути» свій «ком­п’ютер». Тоді лікар-психіатр призначає препарати, які допомагають розсла­битися, позбавитися нав’язливих роздумів.

Самолікування ніколи до добра не доводить, тому не раджу самостійно

собі приписувати пігулки або купувати ті, що радять працівники аптек. Краще звернутися до лікаря, обстежитися, з’ясувати причину безсоння, а тоді вже приймати прописані медпрепарати.

КОЛИ СОН НЕ ХОДИТЬ ЗА ВІКНОМПотрібно також дотримуватися слушних порад: виробити режим сну; уникати ситних прийомів їжі, алкоголю чи кофеїну пізно ввечері; не користуватися гаджетами перед тим, як лягати в ліжко; спати у прохолодній і темній кімнаті.

Щоб виробити певний рефлекс, необхідно засинати в один і той же час. Наприклад, якщо ви протягом місяця будете приймати медпрепарат і лягатимете в певний час, то коли закінчите прийом ліків, у вас вже буде сформований рефлекс засинання. Я раджу лягати в ліжко раніше, щоб не втрачати так званої золотої пори для мозку (від 23.00 до 1.00), коли найкраще відпочивають і відновлюються його клітини. Не рекомендую денний сон, адже це погіршує якість нічного.

Звичайно, можна вживати комплекс інших заходів, зокрема і аромотерапію: у спальні покласти рослини, запах яких подобається, приймати ванни із цілющих заспокійливих трав.

Напевно, всі знають, що жирна і гостра їжа викликає важкість, здуття живота і порушує сон. Однак є й цілком здорова їжа, яка провокує неспокійний сон. Ось декілька продуктів, які, на думку дієтологів, найбільше впливають на якість сну, – твердий сир, червоне м’ясо, злаки, шоколад.

До безсоння більше схильні жінки, і чим старша людина – тим частіше вона від нього страждає. А неспокійними періодами року є весна і осінь.



Вікторія ГАЙДАМАШКО, прес-служба

Кам’янець-Подільської міської поліклініки №1. 


ДОВІДКОВО: 


Вчені університету Гонконгу дослідили, що отримання менше як 7 годин сну на добу може призвести до незворотних ушкоджень ДНК і навіть до раку. Дослідники зробили ці висновки на основі вивчення здоров’я молодих лікарів, яким доводилося працювати ночами.

Спостереження показали, що пошкодження ДНК від порушень природних циклів сну і пробудження можуть у деяких випадках бути незворотними. Крім того, дефіцит сну знижує здатність ДНК до самовідновлення, що може призвести до генетичних хвороб.

При цьому ні автори дослідження, ні будь-які інші науковці поки не знають, чому нестача сну завдає пошкодження ДНК.

Британський лікар Селсік переконаний: якщо ставитися до безсоння як до психічного розладу, зі ступенями складності від легкого до хронічного, медицина може розробити і надати відповідне лікування. Такий новаторський підхід викликаний не тільки науковою цікавістю, а й особистим досвідом.

2009 р. Селсік почав досліджувати когнітивну поведінкову терапію (КПТ), яка має позбавити пацієнта від негативних асоціацій зі сном. Для людей, що страждають від безсоння, спальня ототожнюється з відсутністю сну, що і є основним приводом для пробудження, як, наприклад, неконтрольований стан стресу під час відвідування стоматолога. КПТ працює так, щоб змінити підсвідому асоціацію спальні з безсонням і поміняти її на зв’язок «спальня-сон». Для вирішення цієї проблеми Селсік радить залишати спальню, якщо протягом 15 хвилин ви не заснули.

Важливо знати, що тривалість сну залежить від віку.