Субота, 28 Травня 2022 р.
5 Квітня 2019

ЯК НАШІ АГРАРІЇ ДОСВІД ПЕРЕЙМАЛИ

Наприкінці березня члени Всеукраїнської аграрної ради (далі – ВАР) із робочим візитом відвідали Литву та Естонію, аби запозичити їхній досвід у проведенні земельної реформи. Особливу увагу зосередили на ринку продажу землі та децентралізації.

Ігор ГайВАР – це найбільша асоціація сільськогосподарських підприємств України, що налічує більше як 400 господарств із банком землі у понад мільйон гектарів. Її керівник Андрій ДИКУН – голова асоціацій цукровиків, виробників молока і свинарів України, в минулому був першим заступником міністра сільського господарства України. До ВАР входять понад півсотні сільгоспвиробників із Хмельниччини, троє з них – із Кам’янеччини. Зокрема, це Ігор ГАЙ (ПП «Калинський ключ»), Анатолій ЗЕЛЕНИЦЯ (ПП «Деметра-2010»), Анд­рій ВАНАТ (ПП «Авант Агро»).

Представники аграрної ради на загальнодержавному рівні озвучують і вирішують актуальні для сільгоспвиробників питання. Група юристів ВАР пише закони, які працюють у Верховній Раді, зай­мається підготовкою законопроекту щодо рейдерства, кооперації та ринку землі тощо. На базі ВАР створено перший сільськогосподарський кооператив, який сьогодні займається трейдом зернових і добрив, чим створив чималі клопоти монополістам. Також створено охоронну структуру «Гайдамаки», які від імені ВАР борються з рейдерством.

Аби з перших вуст дізнатися про недоліки й позитиви, котрі може принести земельна реформа, представники ВАР вирушили до колег-іноземців.

Хмельниччину в закордонній поїздці представляв член правління ВАР, голова «Асоціації сільгоспвиробників Поділля» Ігор ГАЙ.

– Питання введення ринку землі нині дуже актуальне, тому ми вирішили з першоджерел пересвідчитися, як ринок землі розвивався в Європі. Зрозуміло, що це питання безпосередньо пов’язане з децентралізацією. Тому

в литовській агроакадемії разом з екс-мі­ністром сільського господарства Литви Казисом Старкевічусом і місцевими фермерами ми поспілкувалися про їхні досягнення та помилки у впровадженні реформ, веденні агробізнесу в Литві. Уся земля в них продається через аукціон, сьогодні 98% земель перебувають у приватній власності, орендна плата за гектар складає 120-140 євро, прямі дотації на гектар від Євросоюзу становлять 160-200 євро, ставка кредитування – 0,5-4%, рівень прибутку з гектара – в межах 200-250 євро. При зустрічі в литовському сеймі із членами аграрного комітету тамтешні парламентарі закликали нас не поспішати відкривати ринок землі та не продавати її іноземцям.

Такої ж думки й естонці. Колеги з-за кордону вказали на свої помилки, коли на початку 90-х почали торгувати землею. Спочатку гектар коштував 50 євро, нині його ціна становить від 3 до 10 тисяч євро. Перша їхня

помилка була в тому, що не ввели обмеження для продажу юридичним особам. Тому з 1991 року й донині не можуть знайти, хто ж тоді купив ту землю. Кінцеві бенефеціари часто були іноземцями, й невідомо де їх шукати, і це при їхньому низькому рівні корупції та прозорій судовій системі. Естонці не ввели обмеження на кількість продажу землі, але згодом прописали до 500 гектарів для особи. Для стимуляції тваринництва продумали і додаткові квоти. Власникам корів надається дозвіл на придбання додаткового гектара при утриманні однієї корови. Земля в Естонії не надто родюча, часто це мочаристі поля. Тому ставку роблять на тваринництво, а не рослинництво.

Із екс-міністром фінансів та двічі мініст­-ром сільського господарства Естонії, а сьогодні депутатом Європарламенту ми говорили про ринок землі та розвиток аграрного бізнесу в країнах Прибалтики. Знайомились із досвідом щодо проведення адмінреформи з місцевим головою волості Сауе (щось на кшталт нашої Гуменецької ОТГ).

Вони провели децентралізацію за два роки – 2014-2016. Їхня волость – це аналог ОТГ в Україні. На території 6 тисяч 850 гектарів проживають 21,5 тис. осіб. Бюджет – 35 мільйонів євро плюс додаткові 25 мільйонів інвестицій від Євросоюзу на розвиток. Нам про це залишається лише мріяти.

Знаєте, як естонцям вдалося досягти того, що їхні сільські голови сприяли реформі? Усе дуже просто – їм пообіцяли річну зарплату в разі об’єднання. Усім це дуже сподобалося, і вони активно пропагували плюси волості.

Не могли наші господарі не подивитися на техніку, якою іноземці обробляють свої поля. Українська делегація відвідала офіційного представника John Deere в Литві компанію Dojus Agro та її ремонтні цехи, ознайомилася з майданчиком техніки. І, сповнена вражень та досвіду, повернулася додому.

Усе, що ми побачили, можна і потрібно робити в Україні, – переконаний Ігор Гай. – Якщо ми змінимо мислення в головах. У нас набагато більше ресурсів і території, маємо родючішу землю, розумних та досвідчених людей, і, звичайно, є кошти, але просто треба перестати їх красти, відійти від подвійних стандартів. Вірю, що в нас також вдасться запровадити ці зміни, адже за нас це прибалти чи будь-хто інший не зроблять.