ЖИТТЄВІ ОРБІТИ ВЧЕНОГО
7 лютого 2019 року порідшали ряди наукової спільноти не тільки міста, а й України. Цього дня помер плідний науковець, гарний наставник і колега – вчений-селекціонер Іван КОВТУНИК. Довгий час він працював у ПДАТУ і майже чотири роки керував нашим радгосп-технікумом. Іван Миколайович, напевне, недаремно народився у день, який згодом став Днем космонавтики, адже на орбіту сільськогосподарської науки його направив… сам Сергій Корольов.
Іван Ковтуник народився 12 квітня 1936 р. в сім’ї селян у смт Гвіздець Коломийського повіту Станіславського воєводства (на той час – територія Польщі). Раннє дитинство минуло на полі, де весь день важко працювали батьки, а потім – під вибухи бомб і гуркіт снарядів Другої світової.
1946 року, коли Івану виповнилося лише 10 років, мати Ганна Степанівна померла. Батько Микола Васильович, повернувшись зі служби в Радянській армії, 1947 року стає головою щойно створеного колгоспуім. 40-річчя Жовтня, який потім об’єднали і перейменували на колгосп ім.Молотова.
1954 року Іван успішно закінчив Гвіздецьку середню школу, де активно почав займатися спортом, улюбленими його видами на все життя стали волейбол і футбол. Того ж року його призвали до армії. Потрапив він до Вольської авіаційної школи (Саратовська область). Після закінчення навчання в авіаційній школі Івана Миколайовича разом із найкращим другом та іншим призовником Петром Непийводою направили на службу до секретної військової частини 23787. Через рік служби його переводять авіаційним бортовим механіком у Капустін Яр (Астраханська область) – ракетний полігон, де він працює з командиром секретної частини і обслуговує літак Сікорського
(Сі-47). Як бортмеханік він повинен був зранку підготувати літак і доповісти командиру частини про його готовність до польоту. Пізніше молодий бортмеханік обслуговував важкий двомоторний реактивний літак Туполєва (Ту-16).
Одного разу Іван Миколайович отримав завдання від легендарного радянського вченого, конструктора ракетно-космічних систем Сергія Корольова на випробовування Ту-16 як літака цивільної авіації. Для цього йому довелося повністю переобладнати військовий літак для потреб цивільної авіації, а літак згодом отримав назву Ту-104. На цьому літаку Івану Ковтунику та іншим членам екіпажу вперше в світі довелося піднятися на висоту
20 км. Саме Сергій Корольов порадив Івану Миколайовичу вступати до Житомирського сільськогосподарського інституту (сьогодні – Житомирський національний агроекологічний університет), почувши, що той прагне повернутися на малу батьківщину і вступити до вищого навчального закладу, ад-же Корольов сам народився у Житомирі.
Отак, із легкої руки знаменитого конструктора, Іван Ковтуник 1957 року вступив до Житомирського сільськогосподарського інституту, який успішно закінчив. Проте стипендії на прожиття не вистачало, тому доводилося після навчання
підробляти (розвантажувати вагони з вугіллям, борошном, склом тощо).
Після закінчення сільськогосподарського інституту молодого випускника призначили спочатку на роботу в райком партії із закріпленням за колгоспом ім.Дзержинського в с.Хажин Бердичівського району Житомирської області. Через місяць Івана Миколайовича обрали головою цього колгоспу.
У цей же період Іван Ковтуник познайомився з майбутньою дружиною Тамарою Антонів-ною, студенткою четвертого курсу Житомирського фармацевтичного училища, з якою одружилися 1963 року і прожили 56 років.
Після одруження Іван Миколайович із молодою дружиною переїхав до Житомира, де 1966 року вступив до стаціонарного відділення аспірантури Житомирського сільськогосподарського інституту, розпочавши роботу над кандидатською дисертацією на тему «Вплив органічних і мінеральних добрив на урожайність і якість зерна озимої пшениці в умовах Лісостепової і Поліської зон Житомирської області», яку захистив 1969 р. на базі Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків (ВНІЦ) НААН у м.Київ.
Міністерство сільського господарства УРСР направило молодого кандидата наук на роботу до Херсона, в Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства НААН, де він працював старшим науковим співробітником і відповідав за роботу зрошувальних систем півдня України, а також допомагав створювати наукові колекції в Українському науково-дослідному інституті тваринництва степових районів «Асканія-Нова».
Після багатьох років на Херсонщині Іван Ковтуник отримує можливість повернутися на малу батьківщину – до Коломиї. Він став директором державної обласної сільськогосподарської дослідної станції, яка розташована в с.П’ядики Коломийсько-го району, а згодом працював заступником директора станції з наукової роботи. У Коломиї з дружиною активно беруть участь у творчому житті міста, близько товаришуючи з директором Будинку офіцерів Володимиром Мельником і співаком Тарасом Гінчинським. Дружина Тамара Антонівна співала в Прикарпатському хорі, з яким активно гастролювала Україною.
1976 року Іван Миколайович переїжджає до Кам’янця-Подільського, де починає працювати на кафедрі рослинництва Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту.
Через три роки Іван Ковтуник став директором Кам’янець-Подільського радгосп-технікуму (сьогодні – коледж ПДАТУ). На той час до складу радгосп-технікуму – одного з найбільших сільськогосподарських середньо-спеціальних навчальних закладів України – входило чимало сільськогосподарських підприємств і комплексів Кам’янець-Подільського району. За час керівництва радгосп-технікумом керівник закладу зробив значний внесок у його розвиток.
Далі вчений повертається на роботу в сільгоспінститут на посаду доцента кафедри рослинництва, продовжуючи успішну наукову кар’єру. 1996 року захищає докторську дисертацію на тему «Введення в культуру і технологія вирощування лікарських та пряно-ароматичних рослин в умовах південно-західної частини лісостепу України» в Національному аграрному університеті, отримавши науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук. Після захисту докторської науковець велику увагу приділяє тютюну як лікарській культурі та стає віце-президентом Всеукраїнської асоціації тютюновиробників.
Із 2008 року працював завідувачем кафедри екології і захисту рослин Подільського державного аграрно-технічного університету.
Іван Ковтуник був обраний дійсним членом (академіком) Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності (МАНЕБ), отримав ВАКівське звання професора, був обраний академіком Академії наук вищої освіти України.
Іван Миколайович створив власну наукову школу з підготовки спеціалістів аграрного господарства, випустив плеяду випускників, бакалаврів, магістрів, під його керівництвом захищено низку кандидатських дисертацій, а молоді спеціалісти – кандидати сільськогосподарських наук – успішно працюють у галузі освіти і науки по всій Україні. Іван Миколайович є автором близько 150 наукових праць – монографії, наукові статті, у тому числі в міжнародних виданнях, тези доповідей, патенти.
В Івана Ковтуника є двоє дітей: син Валерій, випускник Київського політехнічного інституту, підприємець, проживає в Києві, й дочка Інна, яка закінчила Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, кандидат географічних наук, член Королівського географічного товариства Великої Британії, працює в Кам’янець-Подільському національному університеті ім.Івана Огієнка.
Оксана СТОРОЖ
від імені колишніх аспірантів Івана Ковтуника.