П'ятница, 29 Березня 2024 р.
12 Квітня 2019

ЖИТТЄВІ ОРБІТИ ВЧЕНОГО

7 лютого 2019 року порідшали ряди наукової спільноти не тільки міста, а й України. Цього дня помер плідний науковець, гарний наставник і колега – вчений-селекціонер Іван КОВТУНИК. Довгий час він працював у ПДАТУ і майже чотири роки керував нашим радгосп-технікумом. Іван Миколайович, напевне, недаремно народився у день, який згодом став Днем космонавтики, адже на орбіту сільськогосподарської науки його направив… сам Сергій Корольов.

На науково-дослідному полі. Іван Ковтуник у центрі Іван Ковтуник народився 12 квітня 1936 р. в сім’ї селян у смт Гвіздець Коломийського повіту Станіславського воєводства (на той час – територія Польщі). Раннє дитинство минуло на полі, де весь день важко працювали батьки, а потім – під вибухи бомб і гуркіт снарядів Другої світової.

1946 року, коли Івану виповнилося лише 10 років, мати Ганна Степанівна померла. Бать­ко Микола Васильович, повернувшись зі служби в Радянсь­кій армії, 1947 року стає головою щойно створеного колгоспуім. 40-річчя Жовтня, який потім об’єднали і перейменували на колгосп ім.Молотова.

1954 року Іван успішно закінчив Гвіздецьку середню школу, де активно почав займатися спортом, улюбленими його видами на все життя стали волейбол і футбол. Того ж року його призвали до армії. Потрапив він до Вольської авіаційної школи (Саратовська область). Після закінчення навчання в авіаційній школі Івана Миколайовича разом із найкращим другом та іншим призовником Петром Непийводою направили на службу до секретної військової частини 23787. Через рік служби його переводять авіаційним бортовим механіком у Капустін Яр (Астраханська область) – ракетний полігон, де він працює з командиром секретної частини і обслуговує літак Сікорського

(Сі-47). Як бортмеханік він повинен був зранку підготувати літак і доповісти командиру частини про його готовність до польоту. Пізніше молодий бортмеханік обслуговував важкий двомоторний реактивний літак Туполєва (Ту-16).

Одного разу Іван Миколайович отримав завдання від легендарного радянського вченого, конструктора ракетно-космічних систем Сергія Корольова на випробовування Ту-16 як літака цивільної авіації. Для цього йому довелося повністю переобладнати військовий літак для потреб цивільної авіації, а літак згодом отримав назву Ту-104. На цьому літаку Івану Ковтунику та іншим членам екіпажу вперше в світі довелося піднятися на висоту

20 км. Саме Сергій Корольов порадив Івану Миколайовичу вступати до Житомирського сільськогосподарського інсти­туту (сьогодні – Житомирський національний агроекологічний університет), почувши, що той прагне повернутися на малу батьківщину і вступити до ви­щого навчального закладу, ад­-же Корольов сам народився у Житомирі.

Отак, із легкої руки знаменитого конструктора, Іван Ковтуник 1957 року вступив до Житомирського сільськогосподарського інституту, який успішно закінчив. Проте стипендії на прожиття не вистачало, тому доводилося після навчання

підробляти (розвантажувати вагони з вугіллям, борошном, склом тощо).

Після закінчення сільськогосподарського інституту молодого випускника призначили спочатку на роботу в райком пар­тії із закріпленням за колгоспом ім.Дзержинського в с.Хажин Бердичівського району Житомирської області. Через місяць Івана Миколайовича обрали головою цього колгоспу.

У цей же період Іван Ковтуник познайомився з майбутньою дружиною Тамарою Антонів­-ною, студенткою четвертого кур­су Житомирського фармацев­тичного училища, з якою одружилися 1963 року і прожили 56 років.

Після одруження Іван Микола­йович із молодою дружиною пе­­реїхав до Житомира, де 1966 ро­ку вступив до стаціонарного відділення аспірантури Житомирського сільськогосподарського інституту, розпочавши роботу над кандидатською дисертацією на тему «Вплив органічних і мінеральних добрив на урожайність і якість зерна озимої пшениці в умовах Лісостепової і Поліської зон Житомирської області», яку захистив 1969 р. на базі Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків (ВНІЦ) НААН у м.Київ.

Міністерство сільського гос­подарства УРСР направило молодого кандидата наук на роботу до Херсона, в Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства НААН, де він працював старшим нау­ковим співробітником і відповідав за роботу зрошувальних систем півдня України, а також допомагав створювати наукові колекції в Українському науково-дослідному інституті тваринництва степових районів «Асканія-Нова».

Після багатьох років на Херсон­щині Іван Ковтуник отримує мож­ливість повернутися на малу бать­ківщину – до Коломиї. Він став директором державної обласної сільськогосподарської дослідної станції, яка розташована в с.П’ядики Коломийсько­-го району, а згодом працював заступником директора станції з наукової роботи. У Коломиї з дружиною активно беруть участь у творчому житті міста, близько товаришуючи з директором Будинку офіцерів Володимиром Мельником і співаком Тарасом Гінчинським. Дружина Тамара Антонівна співала в Прикарпатському хорі, з яким активно гастролювала Україною.

1976 року Іван Миколайович переїжджає до Кам’янця-Подільського, де починає працювати на кафедрі рослинництва Ка­м’янець-Подільського сільськогосподарського інституту.

Через три роки Іван Ковтуник став директором Кам’янець-Подільського радгосп-технікуму (сьогодні – коледж ПДАТУ). На той час до складу радгосп-технікуму – одного з найбільших сільськогосподарських середньо-­спеціальних навчальних закладів України – входило чимало сільськогосподарських підприємств і комплексів Кам’янець-­Подільського району. За час керівництва радгосп-технікумом керівник закладу зробив знач­ний внесок у його розвиток.

Далі вчений повертається на роботу в сільгоспінститут на посаду доцента кафедри рослин­ництва, продовжуючи успішну наукову кар’єру. 1996 року захищає докторську дисертацію на тему «Введення в культуру і технологія вирощування лікарських та пряно-ароматичних рослин в умовах південно-західної частини лісостепу України» в Національному аграрному універси­теті, отримавши науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук. Після захисту докторської науковець велику увагу приділяє тютюну як лікарській культурі та стає віце-президентом Всеукраїнської асоціації тютюновиробників.

Із 2008 року працював за­відувачем кафедри екології і захисту рослин Подільського державного аграрно-технічного університету.

Іван Ковтуник був обраний дійсним членом (академіком) Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності (МАНЕБ), отримав ВАКівське звання професора, був обраний академіком Академії наук вищої освіти України.

Іван Миколайович створив власну наукову школу з підго­товки спеціалістів аграрного господарства, випустив плеяду ви­пускників, бакалаврів, ма­гістрів, під його керівництвом захищено низку кандидатських дисертацій, а молоді спеціалісти – кандидати сільськогосподарських наук – успішно пра­цюють у галузі освіти і науки по всій Україні. Іван Миколайович є автором близько 150 наукових праць – монографії, наукові статті, у тому числі в міжнародних виданнях, тези доповідей, патенти.

В Івана Ковтуника є двоє дітей: син Валерій, випускник Київського політехнічного інституту, підприємець, проживає в Києві, й дочка Інна, яка закінчила Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, кандидат географічних наук, член Королівського географіч­ного товариства Великої Бри­танії, працює в Кам’янець-Подільському національному університеті ім.Івана Огієнка.

Оксана СТОРОЖ 

від імені колишніх аспірантів Івана Ковтуника.