ВЕЛИКА ЦІННІСТЬ – ЖИТТЯ
Я – звичайний житель міста, який із 2016 року особливо почав цінувати життя. 13 років тому переніс важкий інфаркт, після чого почалися великі проблеми із серцем. Жив на одних пігулках і кожного ранку радів, що пережив ще один день.
Лікарі намагалися підтримувати моє життя, але нічого доброго ніхто не обіцяв. Я й сам розумів, що перебував у критичній ситуації. З кожним днем почувався все гірше і гірше. Все, що могло мене врятувати, – це пересадка серця.
Розумів, що самотужки фінансово мені цю проблему не вирішити. Звертався по допомогу в Міністерство охорони здоров’я. Необхідна операція коштувала 150 тис. доларів, і зробити її можна було тільки в Мінську або Індії. За 12 місяців до лікарні потрапляв 6 разів, і все було безнадійно. Чесно кажучи, був у повному розпачі. Не знав, до кого звертатися і що робити.
Ходив скрізь зі сподіванням хоча б на якусь допомогу. Всі відмовляли, думаючи, що я вже не жилець. Розумів усе, але жив із надією. Останнім, до кого звернувся, був Володимир Мельниченко. Він узяв необхідні документи, і я разом із ним обійшов усі необхідні інстанції, щоб спочатку мене поклали на обстеження в клініку Амосова, а потім відправили на операцію до Індії. День вильоту буду пам’ятати завжди. Володимир Володимирович забезпечив мене транспортом, але серце було настільки слабким, що за день вживав майже цілу пачку нітрогліцерину. Хто хворіє на серце, той мене зрозуміє. В аеропорту навіть відмовилися мене разом із дружиною садити на борт літака. Але Володимир Мельниченко переконав працівників аеропорту, щоб я все-таки полетів, аби зробити таку необхідну для мене операцію. Життя на той момент йшло на лічені хвилини.
Операція, дякувати Богу, минула успішно.
І тим, що я нині нормально живу, завдячую одній людині – Володимиру Мельниченку, якому буду дякувати до кінця життя.
І коли хтось каже, що пора обирати якесь нове обличчя до Верховної Ради, я категорично проти. Він для мене – єдина гідна людина, яка може представляти наш округ та його інтереси в парламенті.
Віталій МІХОДУЙ.
