ОСЬ ЯКИЙ ВІН, УКРАЇНСЬКИЙ ГОРІХОВИЙ ІДЕАЛ
Як саджати горіхи? Чим підживлювати? Як боротися зі шкідниками? Що пов’язує горіхи і кукурудзу або, скажімо, крокуси? І, найголовніше, де взяти гроші, аби закласти розсадник? Про все це йшлося під час Всеукраїнської горіхової конференції, яка відбулася 20 червня. Десятки садівників-професіоналів з усієї України і навіть з-за кордону завітали на Кам’янеччину на теоретичний і практичний курси семінару.
Теоретичну частину слухали в актовому залі ПДАТУ, де теоретики-практики, дослідники, науковці представили сучасні підходи до закладення і вирощування швидкоплідних горіхів, а гостя із Польщі селекціонерка Анна Янковська привезла зразки виведеного нею унікального горіха із червоною серцевиною.
Практичну базу представив Анатолій ЗЕЛЕНИЦЯ, власник горіхового розсадника ФОП Зелениця А.В. (ПП «Деметра-2010»), керівник Хмельницької обласної організації ВГО «Українська горіхова асоціація».
Учасники заходу детально обговорювали всі питання, давали один одному поради. Воно й не дивно, адже всі вони працюють на єдиний результат – розширення ринку українського горіхівництва у світі. В залі зібралися чи не всі творці сучасних українських сортів горіхів, бо запропонована тема конференції: «Український горіховий ідеал: міф чи реальність. Низькорослі швидкоплідні горіхи, очікування та перспективи. Перші практичні результати», – дійсно актуальна і потребує обговорень.
Виявляється, аж 7% планети засаджено горіховими садами. Україна – в десятці найбільших експортерів. Практично вся територія нашої країни, крім східно-північної частини, має можливість вирощувати горіхоплідні культури. Кам’янеччина особливо приваблива. Ми вже маємо серйозні здобутки в галузі горіхівництва. Зокрема, наш земляк Анатолій Зелениця ось уже 7 років професійно займається вирощуванням горіхів: у с.Боришківці плекає 6 га маточно-селекційного саду, вирощеного із сіянців. Практикує і щеплення. З учасниками конференції він люб’язно поділився секретами догляду, продемонстрував, як правильно робити прищеплювання, представив спецобладнан-ня, а ще детально розповів про особливості кожного сорту. Також на рахунку його розплідника зареєстрований швидкоплідний сорт «боришковецький-1», а 15-20 сортоформ готуються до реєстрації, у перспективі з них буде ще декілька нових сортів.
Анатолій Володимирович переконаний, що сад починається із посадкового матеріалу, тому й робить усе можливе, аби його саджанці були максималь-но якісними і витривалими, бо ж працює на перспективу. Сад – селекційний, сорти привозить із різних країн, а вже на нашій території спостерігає, як вони зростають у різних умовах.
Коли милуєшся гектарами його горіхів, перехоплює дух, бо на маленьких трирічних деревцях бачиш плоди. Тепер на врожай уже не треба чекати десятиліття, аби хоч спробувати. А можна придбати і спецсорти, на деревцях яких горішки ростуть мало не кетягами. Прогулюючись боришковецькою плантацією, розумієш, що український горіховий ідеал зростає саме тут.
ЯК ПОСАДИЛИ, ТАК САДИ І ЗАРОДИЛИ
Під час спілкування з майстрами горіхової справи вражають їхні розробки – нові сорти і професійний підхід до закладання і вирощування горіхових садів, але ще більше здивування викликає те, що, як виявилося, в Україні, попри таку поширеність горіхового бізнесу, дуже мало інформації щодо методів і принципів вирощування цієї культури. Чомусь так склалося, що лише лісівників навчають вирощувати горіхи, а от про садівників, мабуть, забули.
– До сьогодні в нас немає кафедри горіхоплідних культур і відповідних агрономів. Це перспективні професії, дуже затребувані в нашій країні, а із часом попит на них зросте ще більше, – розповідає один із доповідачів Іван Юкал.
Іван Іванович родом з Вінницької області, він – голова фермерського господарства і власник сортів швидкоплідних горіхів «єфем-I», «пам’яті пасеки», «вебу-6».
На його думку, закладення саду – це довгострокова інвестиція і до неї має бути філософський підхід:
– Який саме сад мій? Відповідей може бути багато, але головне, щоби він забезпечив мені старість, діти приїздили допомагати, а я мав із чого допомогти їм. З горіховим садом цього можна досягнути. Основне – обрати правильні схеми садіння, інтенсивність навантаження. На мій погляд, схеми вираховуються індивідуально, аби було як заїхати
у сад і виїхати. Врахуйте і те, що від інтенсивного навантаження можуть сипатися плоди, тому намагайтеся не допускати перенавантаження.
З власного досвіду бачу, що добре при закладанні саду використовувати схему за групою стиглості: 30% ранньої стиглості, 50 – середньої та 20% – пізньої. Тоді період цвітіння буде розтягнутий, а заморозки – не такими збитковими. 2017 року в мене постраждала вся середня група, рання – «проскочила», пізня була ідеальною.
Часто садівники запитували, що ж можна саджати під горіхами, аби земля не пустувала. Зі сцени лунали різні поради: від кукурудзи і до часнику, крокусів або тюльпанів. Тобто надавати перевагу тому, що зазвичай саджають восени, а влітку воно засихає. Як наслідок, між рослинами немає боротьби за світло і воду.
Не оминули учасники конференції й такого важливого питання, як добрива і засоби захисту рослин. Горіхознавці дійшли висновку, що якісний горіх неможливо виростити без 4 основних елементів: азоту, калію, кальцію і силіціуму. Якщо рослина скидає зав’язі, це може свідчити про нестачу кальцію, а правильне використання силіціуму покращить якість шкаралупи плода і самої деревини. Обов’язково необхідно знищувати бур’яни, аби в них не розмножувалися шкідники. Особливу боротьбу вести з мишами. Виявляється, вони саду можуть нашкодити навіть більше ніж зайці.
– Також необхідна профілактика – без обприскування неможливо, – переконаний експерт Міжнародної компанії «Сингента» Володимир Воєводин. – Якщо сад здоровий, підійдуть біологічні препарати. Щойно з’являються проблеми – використовуйте хімію. Іншого шляху просто немає. На початку весни добре підійде препарат «Хорос», він єдиний працює при плюс 4 граду-си, за вищих температур можна обробляти й іншими. Ніколи не ігноруйте бурої плямистості, бо вона – передвісник бактеріозу, тому її обов’язково варто знищувати. Як варіант підійде «Скорб». Перші три
роки у саду можна користуватися препаратом від шкідників «Актара», навесні його вносять крапельним шляхом. Він добре бореться з попелицею. Завжди пам’ятайте, що хворобу дерев набагато дешевше попередити, ніж викорчовувати увесь сад.
ДЕ ВЗЯТИ ГРОШІ НА БІЗНЕС?
Потрібні кошти на власну справу? Як варіант варто пошукати державні програми підтримки садівництва на сайті Мінагрополітики або ж написати і виграти грант. Провідний фахівець «Агенції сталого розвитку» Ганна Гаврилюк детально розповіла саме про гранти.
– Горіхівництво – це бізнес, на кожному етапі якого необхідні гроші, – від закупівлі саджанців до засобів захисту рослин і навіть до сушіння й зберігання. Гранти – це один із потужних інструментів, які ви можете використати у своїй діяльності. Це безповоротні кошти, але обов’язково треба буде прозвітувати про їх використання. Нашим садівникам гроші на розвиток пропонує посольство Канади, проект USAID (у розділі «Економічний розвиток»), Європейський банк реконструкції та розвитку. Кошти можуть бути спрямовані як на придбання обладнання, так і на проведення навчальних семінарів.
Грантовий проект складається із двох частин: аплікаційної форми і бюджету. В бюджеті треба знати, що в нього закладати і як ви зможете використати надані кошти.
Як бачимо, тенденція свідчить, що горіхів вирощують у нашій країні все більше, зросла кількість садінь і в сільгосппідприємствах, маємо непогані показники експорту. Це вкотре доводить, що горіхівництво – вигідна справа. Особливо тішить той факт, що людство тягнеться до здорового способу життя, а повноцінне харчування неможливо уявити без горіхів, які варто споживати щодня. У Китаї навіть діє програма, згідно з якою, кожній китайській дитині щодня видають один горіховий батончик. Хоча Китай вважається найбільшим виробником горіхів, їм не вистачає цих плодів навіть для внутрішнього ринку. А в українців з нашим потенціалом, працелюбністю і сприятливими для горіхівництва умовами є всі шанси перевершити навіть китайців.