БАЗАРНИЙ ВУЗОЛ НЕ РУБАЄТЬСЯ

Черговий сплеск обурень щодо торгівлі з тротуару на проспекті Грушевського та вул.Князів Коріатовичів знову надійшов до нашої редакції.
У містян вже обірвався терпець добиратися на роботу чи після неї, перестрибуючи через ящики з городиною, бідони зі сметаною, пляшки з молоком та інший крам. І доки одні успішно скуповують товар з асфальту, не задумуючись про санітарні норми, інші обурюються, що кожного дня змушені долати бар’єри на пішохідній зоні. Хоча «Подолянин» не один рік висвітлює цю проблему, однак на її вирішення комусь і чомусь бракує сміливості та волі. Якщо декілька років тому владі й поліції вдалося очистити від торговців один бік вулиці Князів Коріатовичів, то згодом ті успішно перекочували на інший бік, не залишивши пішоходам навіть куцої частинки тротуару.

– Не можу вже спокійно дивитися, як торгаші відбирають у перехожих тротуар і вже наближаються до стадіону, – зателефонувавши до редакції, поскаржився кам’янчанин Євген КІРЗАЙКІН. – До тамтешніх магазинів через них важко підступитися, не кажучи вже про світлофор на перехресті та незручності біля зупинки громадського транспорту. Куди дивляться відповідні служ­-би, і чи довго вони закриватимуть очі на цю ситуацію?! Скільки перехожим ще терпіти таке базарне неподобство?!
На горе-продавців скаржать­ся і матусі, які з візочками і маленькими дітками не можуть спокійно там ходити.
– Із маленькою донечкою вийшли з маршрутки біля стадіону і одразу ж вступили в клунки. Мало того, що ледь втрималися на ногах, то ще й почули на свою адресу лайку, мовляв, куди сунете по сумках із товаром. Від такої наг­лості аж дивно стало: вкрали у нас тротуар та ще й обурюються. Страшно подумати, як би я там просувалася, якби взяла візок, – ділиться емоціями кам’янчанка Сніжана. – Навіть тих декілька метрів, що ми пробивалися від зупинки до світлофора, не ми­нули без пригод. Окрім лайки, нас штурхнув чоловік із цигаркою. Попіл упав дитині на руку, тож довелося йти до аптеки.
У теплу пору року цей від­різок неподалік від Центрального ринку перетворюється на галасливу «толкучку». Чимало кам’янчан підтримують таку торгівлю з рук, мовляв, купують усе натуральне, дешевше, ближче та й бабусь шкода, ад­же в поважному віці змушені стояти під палючим сонцем і заробляти крихти до мізерної пенсії. Часто можна почути, що продають вони тут, бо з облаш­тованих ринків їх виганяють перекупники, та й місця там замало. Чи насправді це так, проінспектували і журналісти «Подолянина».
Продавці, котрі вишикувалися в торговельні лабіринти, активно торгували, вихваляючи свій товар, а ось на розмову і запитання, чому ви тут стоїте, а не йдете на ринок, були не­багатослівні.
– А де там продавати?! Немає ж навіть де стати. Та й люду там мало ходить, а тут – більше. Молочний павільйон згорів, то куди ме­-ні з тією сметаною і сиром податися? Ось і змушена тут стояти, – бідкається жінка, яка торгувала молочною продукцією.
Чи насправді аж так бракує місць на Центральному та гуртовому ринках? Йдемо перевіряти. Справді, порожніх прилавків замало, хоча вони і є. Але всіх торговців із Князів Коріатовичів і проспекту Грушевського, яких там близько сот­ні, таки б не вмістили. Адже частину прилавків, що на критому ринку, демонтували і розпочали там будівництво. Альтернативних місць продавцям городини ніхто не пропонує.
У нашому місті питанням несанкціонованої торгівлі зай­маються правоохоронці та представники КП «Муніципальна інспекція». Однак і їм не під силу очистити міські тротуари від торговців.
– Відповідно до законодавства, поліцейські можуть лише скласти адміністративний протокол. Із початку року маємо 40 протоколів за торгівлю у невстановлених місцях та близько сотні – за порушення правил торгівлі на ринку. Далі до­кументи направляються до суду. Розмір штрафу становить від 17 до 119 гривень, – прокоментувала оперуповноважена сектора кримінальної поліції міськвідділу поліції Олеся НЕЧАЙ і запросила нас на ранковий базарний рейд із правоохоронцями.
Як з’ясувалося, бабусь не так легко налякати. Ідентифікувати їхню особу важко, адже справжні імена та прізвища вони не розголошують, у відділ поліції їхати відмовляються, натомість апелюють, що немає де продавати. І якщо їх виганятимуть із наси­джених робочих місць, обіцяють перекрити проспект Грушевського.
Не надто вдається розв’язати проблему і «Муніципальній інспекції». От і маємо замкнене коло. Ніби всі розуміють, що торгівля несанкціонована, в антисанітарних умовах, із порушенням усіх прописаних правил і, до того ж, надто заважає місцевим мешканцям. А зробити із цим ніхто нічого не може: одні продовжують продавати, інші – купувати, а решті залишається лише обурюватися. Цікаво, а якби такий несанкціонований ринок бабусі вмостили перед міською радою. Там теж багато люду ходить і місця є вдосталь. Влада і на це закрила б очі, мовляв, нічого не можемо вдіяти?

Вікторія КОЖЕВНІКОВА, Галина МИХАЛЬСЬКА.