РАДІЮТЬ ДІТИ – РАДІЄ СЕЛО

Це мальовниче село гордо розташувалося на кордоні трьох областей: Хмельницької, Чернівецької й Тернопільської. І неначе маленька дитина, яка вбирає в себе все від батьків, Жванець усе найкраще бере від сусідів і величаво підтримує, розвиває й творить власну історію.
І хоча не завжди все вдавалося легко, все ж громада обрала правильний шлях децентралізації – і ось уже півтора року вражає позитивними результатами: зроблено перший етап реконструкції водогону, почали ремонтувати Будинок культури та запланували капремонт приміщення старших класів Жванецького ліцею, а також придбали новий автобус для того ж ліцею. Жванчани – порядні й горді люди, готові завжди відстоювати власні права – це основа, на якій тримається освіта, культура, медицина. І тому нині мова про них – про еліту, в нашій рубриці «Еліта на периферії».

Ще 2017 року тодішня Жванецька сільська рада потрапила у вир децентралізації. Об’єднала навколо себе 5 сусідніх сільських рад, а це ні багато ні мало, а п’ятнадцять населених пунктів громади. Булаву влади селяни доручили Тетяні КРИВОРУЧКО, яка гідно зарекомендувала себе на посаді Рудського сільського голови. Офіційно вже після виборів голови ОТГ громада набула повноважень 2 січня 2018 року.
І відтоді завертілося, запрацювалося і багато чого запровадилося. Зважаючи на те, що Жванець опинився в епіцентрі реформи, центром ОТГ і у вигід­ному географічному положен­ні, позитивні зміни тут одразу ж впали в око. І стосується це не лише величавих клумб навпро­-ти сільради, засаджених трояндами, а всіх соціально важли­-вих для села об’єктів. Оскільки керівництво громади зробило ставку на молодь, то почали зміни з навчальних закладів.
– Молодь – це наше майбутнє, тому ми повинні зробити все можливе, аби нашим дітям було комфортно в рідному селі, аби вони розвивалися і були конкурентоспроможними: могли здобути якісну освіту, знайти гідну роботу, – переконана Тетяна Криворучко.

ДОКИ Є ДІТИ, ДОТИ Є ШКОЛА

Наймасштабніших реформ зазнав Жванецький ліцей. Із най­головнішого тут реконструйовано систему водопостачання, виконано капітальний ремонт класу для першачків, здійснюється капремонт приміщення початкової школи, для всіх класів закуп­лено нові меблі.
– Нині у Жванецькому ліцеї навчається 151 дитина, торік було 109. Ми боремося за кожного нашого школярика, робимо все, аби обирали наш навчальний заклад, бо ж доки є діти – доти є школа. Пишаємося, що почали повертатися до нас місцеві дітки, які свого часу обрали навчання у Хотині, – розповідає начальниця відділу осві­-ти, культури, туризму, молоді та спорту Жванецької ОТГ Руслана Лоточинська. – Їхніх батьків можна було зрозуміти, адже через проб­леми з трубопроводом учні навіть до туалету не мали куди сходити, вже не йдеться про повноцінне харчування тощо. Тепер ситуація покращилася: маємо нові труби, гарний натиск води. Найбільше цьому радіє, напевно, наша кухарка Людмила Мельник. Досі Людмила Порфирівна мусила бідонами тягати воду, аби приготувати для діток їжу. Тепер вона сповна оці­нила блага цивілізації й усю душу вкладає не в бідони, а в приготування страв для школяриків. Чис­тоті й порядку на її кухні позазд­рить найзатятіша господиня. Не­одноразово вихваляють її млинці, каші й борщі діти.
Добираються до ліцею школярики зі Збруча, Гринчука, Малинівців, Слобідки-Малиновець­кої, Бабшина, Браги, Гаврилівців, Іса­ківців. Цьогоріч для школярів впровадили групу продовженого дня, під час якої вони і домашню зроблять, і знайдуть хобі.
Якщо із побутовими умовами в ліцеї не надто складалося, то навчальний процес завжди був на рівні. Про це свідчать численні перемоги діток у різних конкурсах та олімпіадах.
– Пишаємося вчителькою молодших класів Ольгою Савіцькою, – про­довжує Руслана Лоточинська, – вона – наш передовик у розвитку, активістка. Старшу школу прославляє вчитель фізики й інформатики Віталій Балаць та його учні. Його учениці Валерія Андрійчук (9 клас) і Настя Слободян (10 клас) взяли перше місце в обласному відкритому конкурсі інформаційних технологій. Під керівництвом мудрої наставниці Лілії Заєць учениця 9 класу Софія Гетманчук виборола перше місце у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідних робіт МАН із геології.
Гарне слово в громаді завжди скажуть і про шкільну бібліотекарку Ніну Савіцьку. Вона – професіонал своєї справи, заохочує дітей до читання різноманітними способами. І, здавалося б, могла лише сидіти, видавати і забирати книги у читачів, а вона разом із дітками готує до різноманітних заходів чи свят вистави та різні сценки.
Мають у Жванці як забавити й дошкільнят. До їхніх послуг заклад дошкільної освіти «Малятко», за списком тут 61 вихованець, функціонують 3 різновікові групи. Недавно для них закупили нові меблі. Керує закладом Оксана Кукрицька, керівницт­во громади називає її сучасною керівницею, хорошою господинею, прекрасною людиною, яка відповідає вимогам керівника дошкільного закладу нової формації. Приємно, що і вихователі тут дбають не лише про розвиток діток, але й про власне вдосконалення. Скажімо, вихователь­ка-методистка Ганна Язловіцька видала навіть методичний посібник. Гарні відгуки від батьків та їхніх діток ще про одну виховательку-методистку – Людмилу Солтинську.
Теплим словом у садочку згадують і працівників, які трудилися тут ще з відкриття. Дошкільний навчальний заклад почав працювати з грудня 1968 року. Тепла й любові до його оснащення доклали перші працівники: Алла Славінська, Уляна Яресько, Любов Рєзнік, Раїса Печерова, Наталя Матвійчук. Тривалий час очолювала садочок Людмила Да­ниленко, відмінниця народної освіти. Енергійна жінка, яка мала такий творчий запал, що його вистачило, аби колектив став дружною сім’єю і грів маленьких вихованців любов’ю та теплом.

МИСТЕЦТВО НА РІВНІ

А от про культурний розвиток громади дбає місцева Школа мистецтв. Навчається тут сотня діток із Жванця та Гаврилівців. Розвивають свої таланти в таких напрямках: вокал, декоративно-прикладне мистецтво, духові інструменти, фортепіано, народні інструменти, хореографія тощо. Юні таланти беруть участь у різноманітних конкурсах, звідки привозять призові місця.
– Нашою натхненницею, глибою народного мистецтва ми називаємо народну умілицю Марію Чабан, – розповідає заступниця начальни­ці відділу освіти, культури, туриз­му, молоді та спорту Жванецької ОТГ Анастасія Ярова. – Вона у нас майстер на всі руки, хоча прославилася на всю область завдяки своїм лялькам-мотанкам. Навчає цьому прадавньому мистецтву і діточок. Радіємо, що вони успішно переймають її досвід, а отже, розвивають і поширюють наші традиції. Цікаво, що на її гурток із радістю ходять як хлопці, так і дівчатка.
Виконує обов’язки директорки та успішно поєднує викладання вока­лу Наталія Кошелєва. Теоретичні дисципліни викладає Олена Морозова.
Маємо молодих, але амбітних викладачів, які прищеплюють уч­-ням любов до музичних інструментів. Духові інструменти учні опановують із Валерієм Керницьким, народні інструменти – з Андрієм Швецем, фортепіано – з Наталією Кукурудзою.
Полюбляють діти в нашій громаді танці. Викладачка хореографічних дисциплін Альона Швидка навчає цьому мистецтву аж два колекти­ви – «Карамболь» і «Невгамовні». Під час свят, які організовує громада, часто виступає наш вокальний ансамбль «Крила», юні танцівники. І це тішить, адже артисти мають де демонструвати свій талант, розвивати його. Пишаємося нашими учнями, які гідно себе зарекомендували: Катерина Язловіцька, Микола Новаковський, Вікторія Цвіляк, Вадим Чабан, Софія Чорна, Даша Сімчук, Валерія Дунгер, Христина Стріхар та інші.
У Жванці почастішали концерти, різноманітні заходи як для дітей, так і для дорослих. Тут помпезно як не Новий рік відзначають, то День захисту дітей тощо. Завжди назбирується багато і артистів, і глядачів. А це не може не тішити. Бо ж радіють діти – радіє село. Та й змучені працею на роботі й городах дорослі також хочуть психологічної розрядки: з піснями, танцями, щоб вийти гарно вбраними, на людей подивитися і себе показати.

НА МАЙБУТНЄ ВЕЛИКІ ПЛАНИ

Хоча Жванець і омиває Дністер, усе ж туризм не надто розвивається. Зрозуміло, що досі тут було не до цього, люди більше хвилювалися, що в селі не було води, тому їх не цікавили туристи. Але сподіваємося, що з новим водогоном і в статусі цент­ру ОТГ жванчани задумаються про перспективи відпочинку туристів у селі та додаткового заробітку. Адже мають для цього і амбіції, і багату історичну спадщину – залишки Жванецького замку-фортеці. На жаль, від його величі мало що залишилося, але таємничих історій, пов’язаних із ним, назбирається чимало. Є тут і поселення трипільської культури, і мальовничі пейзажі. У самому центрі села, при дорозі, розташований вірменський костел Непорочного Зачаття Діви Марії. Ймовірно, він веде свій відлік ще з 1699 р.
– Жванець – перспективне село в багатьох галузях, – розповідає голова Жванецької ОТГ Тетяна Кри­воручко. – Планів у нас багато, серед них – розвиток спорту, туризму. Ми довели, що навіть за рік можна багато чого зробити, вирішити ті питання, які раніше були непідйомними. Без команди професіоналів, активістів, підтримки депкорпусу всього цього не було б. Неабияк турбуються про благоустрій рідного села такі депутати Жванецької ОТГ, як Валерій Урсакі, Валерій Шкуренков, Олександр Деркач, Дмитро Григораш, Микола Вітановський.
Багато доброго про Валерія Урсакі чули і від місцевих мешканців. Валерій Леонович – за­ві­дувач Жванецької амбулато­-рії. Жванчани характеризують його як гарного управлінця, який вболіває за справу. На своєму місці й педіатр Галина Зелінсь­ка. Вона та її медсестра Ліля Линюк завжди знайдуть підхід як до маленьких діток – забавлять їх, пограються, так і до батьків – завжди все детально розпишуть і пояснять. Гарні відгуки почули і про завідуючу терапевтичним відділенням №2, лікаря-терапев­та Ліду Лящук. Селяни кажуть, що медична реформа в їхнє село не надто дійшла, все ж сподіваються, що позитивні зміни таки будуть у вигляді ремонтів у ме­дичних приміщеннях, сучасного обладнання і гідної заробітної пла­ти медичним працівникам.
А ще щиро вірять, що рідне село й надалі розвиватиметься і квітнутиме ще яскравіше, ніж цьогорічні троянди, лілії та гербери на клумбах біля сільради.