Четвер, 30 Червня 2022 р.
2 Серпня 2019

КАМ’ЯНЕЦЬ, В ЯКОМУ ЗАТИШНО ЖИВЕТЬСЯ

Місто, комфортне для кожного. Що ми найчастіше вкладаємо у це поняття? Прибрані вулиці, рівні дороги й тротуари, добре облаштовані й доступні заклади і установи, впорядковані парки і сквери, по-домашньому затишні двори. Однак усе це – лише базові складові міського благоустрою.

«Urban Picnic» під час фестивалю повітряних зміїв (фото Сергія Коваленка зі сторінки заходу у фейсбуку)Що ж таке – по-справжньому комфортне місто, в якому домівка не обмежується стінами власної оселі? Де на вулиці вирує життя, спілкування, творчість, заняття спортом, зустрічі однодумців і сімейні пікніки? Адже саме такі привабливі картинки міста всі ми спостерігаємо під час поїздок до Європи. Про це ми сьогодні спілкуємося з учасницями ініціативної групи проєкту «Urban Picnic» Вікто­рією ЖЕЛІХОВСЬКОЮ, Наталією ЯРОВОЮ та Ольгою БІЛОЮ.
– В останні роки тема урбанізму, застосування найкращих практик, що роблять життя громади міста більш комфортним і гармонійним, дуже популярна, – зазначає Вікторія (вона є ландшафтним дизайнером, фахівцем садово-паркового господарства КП «Кам’янецький парк», головою ГО «Чисті схили»). – По всій території України люди гуртуються, беруть на себе відповідальність і творять свої міста самі. Міський простір – це наші вулиці, сквери, парки, двори, це середовище, яке оточує нас щодня, коли ми переміщаємося до місця роботи чи навчання, очікуємо на громадський транспорт, гуляємо, місця, де граються наші діти, де ми займаємося спортом або чекаємо на зустріч, це якість нашого з вами життя.
До речі, наразі триває фотоконкурс «Покажи свій Кам’янець». Запрошуємо кам’янчан взяти участь у ньому. Умови участі на сторінці «Urban Picnic» у соцмережах.
– Буваючи в Європі чи переглядаючи фільми, ми бачимо, що люди в парках не просто прогулюються по заасфальтованих доріжках чи сидять на лавочках, – продовжує Вік­торія, – на великих газонах люди влаштовують родинні пікніки, грають у спортивні ігри, проводять групові тренування на свіжому повітрі, різноманітні майстер-класи, або просто читають книги, доріжками курсують бігуни і велосипедисти. Потенціал кам’янецьких парків великий, але газони не приваблюють до пікнікування: з одного боку, спрацьовують стереотипи «по газонах не ходити» і «на землі сидіти шкідливо», а з іншого боку, вони не обробляються проти кліщів, і на них «вигулюються» бродячі та домашні собаки. Гарний публічний газон – це моя велика мрія.
– Ви ж розумієте, що якісний га­зон, якісне озеленення – це дуже дорого, а тим паче – створення особливих публічних просторів…
– Насправді якісне озеленення може бути навіть більш дешевим і практичним, ніж те, що маємо сьогодні, – заперечує Вікторія. – В озелененні українських міст усе ще великий відсоток однорічного посадкового матеріалу, тобто квітів, які висаджують на один сезон. Тоді як у Європі міські клумби переважно засаджують багаторічниками, причому такими, які не потребують складного догляду. Один раз сформована клумба милує око багато років, вимагаючи мінімального догляду і поливання, а гармонійне поєднання різних рослин – кущів, грунтопокривних, квітучих, злаків – створює дуже красиві композиції.
– А щодо публічних просторів, то сьогодні їх усе більше створюється і в українських містах, – додає Наталія, в минулому журналістка «Подолянина». – Звісно, флагманами є Київ та Львів, але той же Хмельницький уже має свої реалізовані проєкти. У Києві, наприклад, активні мешканці сусідніх багатоповерхівок реалізували проєкт «Са­мосад», перетворивши на затишну зелену вітальню пустир біля їхніх будинків. Зорганізували однодумців, зібрали кошти, знайшли спонсорів – і висадили дерева та клумби, постелили рулонний газон, облаштували навіть систему крапельного поливання, встановили вуличні меблі та дитячий майданчик.
Це справді дорогий проєкт, але часом буває достатньо просто певної організації та креативного підходу. Наприклад, у Києві та Львові є площі, де люди в певні дні збираються, аби потанцювати сальсу чи аргентинське танго просто під відкритим небом. Також у скверах мож­на побачити доволі великі групи людей, які займаються йогою або грають на музичних інструментах. Соц­мережі допомагають знайти однодумців і організуватися людям за інтересами навіть у таких великих містах, то хіба не легше це зробити в Кам’янці, де майже всі один одного знають?
– Дівчата, ви уже встигли заявити про себе реалізованим проєктом «Збережемо самшити», коли вам вдалося не лише залучити багатьох волонтерів до стриження старих самшитів на вулиці Коріатовичів, а й влаштувати ціле тематичне свято. Чому саме самшити привернули вашу увагу?
Учасниці групи «Urban Picnic» під час акції «Збережемо самшити»– Наприклад, я живу на вулиці Князів Коріатовичів і щодня бачу ці самшити зі свого вікна, – підключається до розмови Ольга, художниця і дизайнерка. – Мені вони дуже подобалися, хоча й були дещо занедбані. Але було розуміння, що їм можливо надати кращого вигляду. Тому, як і багатьох кам’янчан, мене засмутила можливість їх заміни на інші рослини. Адже самшити – вічнозелені й довговічні, вони не бояться шкідників і хвороб, не потребують поливання чи спеціального догляду, витримують агресивне міське середовище, стримуючи пил та вихлопні гази автомобілів, і роб­лять цю жваву вулицю більш комфортною.
Долею самшитів переймав­ся і власник закладів харчуван­-ня на вул.Князів Коріатовичів Георгій Телятицький, разом із яким ми запросили найкращого в Україні фахівця з топіарного мистецтва, президента Все­української спілки виробників садивного матеріалу Андрія Бута. Саме під його керівницт­вом волонтери змогли надати культурного вигляду самшитам у межах одного кварталу. Цей проєкт підтримала місь­ка влада та компанія «СRH». Тобто, ми маємо приклад успішної спів­праці громадських активістів, бізнесу та міської влади, і таку співпрацю варто розвивати й за­стосо­вувати в наступних проєктах. У пла­нах – оздобити топіарну ву­лицю грунтопокривними квітучими рослинами, кам’яною відсипкою, встановити красиві валуни та скульптури. До речі, під час стрижки із нами був Анд­рій Кліщ – відомий скульптор, який створив із самшиту справж­нього дракона. Кам’янець матиме чудовий артпростір.
– А хто ж така – ініціативна група «Urban Picnic»?
– У нас немає офіційно зареєстрованого складу, – відповідає Вікторія. – Є певний кістяк, але до кожного з наших перших проєктів долучалися люди, котрим цікавий саме цей. У нашому активі дуже різні люди: архітектор, декоратор, дизайнер, еколог, інструктор із йоги, бухгалтер, менеджер проєктів. Усіх нас поєднує бажання зробити наше туристичне місто максимально комфортним для самих кам’янчан.
– Особисто мене вразив приклад Данії, – додає Наталія. – Це маленька країна з максимально суворим кліматом, але саме її мешканців визнано найщасливішим на­родом у світі. А секрет цього щастя виник на початку ХХ ст., коли Данія переживала економічну та соціальну кризу. Тодішній уряд визначив пріоритетним напрямком розвитку країни дизайн, тому що саме якісний, професійний дизайн вдома, у школі, на вулиці формує гармонійний простір навколо людини, і це робить гармонійною саму людину. А коли все навколо красиво – людина почувається щасливішою і прагне творити красу. Натомість хаотичне, позбавлене смаку, обшарпане й засмічене середовище породжує постійне роздратування, невдоволення життям і велику кількість людей, які поводяться, наче свині. Тому комфортний, красивий міський простір стратегічно важливий не лише для відчуття щастя кам’янчан, а й для формування культурного і гармонійного молодого покоління.
– То яким буде ваш наступний проєкт?
– 13-14 вересня Кам’янець-Подільський, як Молодіжна столиця України – 2019, прийматиме молодь із різних регіонів на Всеукраїнському форумі «Молодіжні сходини у фортеці». В рамках цього заходу ми створюємо свою затишну локацію у фортеці – SADNAMURI (сад на мурі), та запрошуємо спікерів із Києва, Львова і Рівного, котрі розкажуть про проєкти, реалізовані в їхніх міс­тах, про цікаві ідеї й можливі спо­соби їх реалізації, зокрема, зупинимося на роботі з громадським бюджетом. На ці лекції будуть запрошені представники відповідних підрозділів міської ради, ОСББ, громадських організацій і загалом усі, кому цікава ця тема. Ми хочемо підштовхнути кам’янчан об’єднуватися і створювати комфортні простори у власних дворах, на вулицях, в улюблених куточках міста.
Детальніше про діяльність нашої команди можна дізнатися у соціальних мережах – www.face­book.com/urbanpicnic2019.

Олеся ГРАБОВСЬКА.