НЕ СПОКУСІТЬСЯ НА ОТРУТУ!

Шматочок соковитого солодкого кавуна чи м’якенька скибочка медової дині, – коли, як не влітку, насолоджуватися такими дарами природи. Цьогоріч, попри примх­ливе літо, сезон баштанних розпочався раніше ніж зазвичай. І, на жаль, не обійшовся без НП.

За повідомленням бактеріолога Кам’янець-Подільського міськрайвідділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» Оксани ПОЛІЩУК, п’ятеро кам’ян­чан стали жертвами ягід, отруївшись неякісними кавунами та динями. Майже 17% хворих на кишкові інфекції в липні по­в’язують захворювання саме з баштанними.
У місті за якістю смугастих ягід наглядає державна лабораторія санітарно-ветеринарної експертизи, що розташована на трьох ринках: Центральному, гуртовому і на Черемушках. Саме її фахівці й пантрують, аби до споживачів не потрапили хімічні кавуни та дині.
– Відколи до міста почали привозити ранні баштанні, одразу ста­ли їх досліджувати, – коментує завідувач лабораторії Олександр ІЛЬЧУК. – Основну небезпеку баштанних культур становить перевищення допустимого рівня вмісту нітратів – солей азотної кислоти, що можуть несприятливо впливати на організм. Один випадок їх перевищення зафіксували працівники лабораторії на гуртовому ринку і завернули 2 тонни кавунів і 200 кілограмів динь. Допустимі показники концентрації нітратів для кавунів становлять до 60 міліграмів на кілограм, а для динь – до 90. У нас виявлений середній показник 25-45 – для кавунів, а 40-50 – для динь. Подекуди у кавунах зустрічаються навіть 8-12 міліграмів на кілограм. Аби бути впевненим у якості, купувати баштанні варто лише на офіційних ринках або ж у магазинах, що мають усі необхідні дозвільні документи. Не варто ризикувати і купувати смугасті ягоди в місцях несанкціонованої торгівлі.
Аби з користю насолодитися ягодами, бактеріолог Оксана Поліщук радить дотримуватися простих правил:
l Не купувати перших кавунів, що з’являються на прилавках. Як правило, ранні плоди «перегодовані» різними стимуляторами росту і нітратами. Ці речовини можуть стати причиною гострого отруєння.
l Купувати кавуни тільки в магазинах і на ринках. Обминати десятою дорогою плоди, що продаються при дорозі, бо вони вбирають токсини із землі та повітря.
l Уточнювати в продавців, звідки привезено ягоду. Імпортні плоди часто містять сторонні хімічні елементи.
l Не брати розрізаних кавунів, адже глюкоза і цукор – ідеальне поживне середовище для мікробів. Якщо розрізаний кавун накрити поліетиленовою плівкою і поставити на сонце, мікроби будуть розмножуватися в геометричній прогресії. Уникати плодів із тріщинами.
l Обирайте кавун, легенько стукаючи по ньому. Він має видавати дзвінкий звук. Стиглий плід тріщить при стисненні. Зверніть увагу і на хвостик: у ягоди, вирощеної без додавання хімікатів, він сухий.
l Якщо при виборі кавуна сумніваєтесь у його якості, попросіть у продавця відповідні документи. Якщо їх немає, торгівля несанкціонована, тому плоди можуть бути небезпечними. Якщо підозрілий кавун усе ж купили, можете перевірити його в домашніх умовах. Зрілий плід має велике темне насіння, червоно-рожевий колір і яскраво виражену світлу межу між шкіркою та м’якоттю. Відмінні риси «нітратного» кавуна: інтенсивно червоний колір, жовтуваті, коричневі або білі волокна і м’якоть, що починається біля шкірки. У стиглого кавуна зріз відливає невеликими цукровими крупинками, а в «нітратного» він глянцевий або гладкий на вигляд. Якщо м’якоть стиглого кавуна опустити у воду і розім’яти, вода помутніє.
l Аби уникнути отруєння, облийте кавун окропом. Після цього відразу ж опустіть його у холодну воду. Залишіть, аби він підсохнув. Разом із водою з поверхні кавуна випарують­-ся залишки шкідливих речо­-вин і мікроорганізми. Перед вживанням рекомендується відрізати частину плоду, що примикає до хвостика, адже нітрати накопичуються в тій частині рослини, яка розташована найближче до кореневої системи.