Неділя, 15 Грудня 2019 р.
8 Листопада 2019

УКРАЇНА ГУМАННА. НАВІЩО ВІДМОВЛЯТИСЯ ВІД ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИН У ЦИРКАХ

Міністерство культури припиняє купівлю нових тварин для державних цирків, а до 2021 року планує повністю заборонити експлуатацію диких тварин на арені. Урядове рішення стало кроком назустріч зооактивістам і несподіванкою для працівників цирків. Яка доля чекає на звірів після заборони, і чи може бути успішною циркова вистава без тварин?

НЕВЕСЕЛЕ ЦИРКОВЕ ЖИТТЯ

Сьогодні в Україні працюють сім державних цирків, які фінансуються з Держбюджету: в Києві, Львові, Харкові, Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі та Одесі. Ще п’ять залишилися на окупованих територіях. Поряд із державними цирками діє розгалужена мережа приватних шапіто, які гастролюють країною. Офіційного реєстру тварин, яких використовують у цирках, немає, адже більшість звірів є приватною власністю дресирувальників.
Зоозахисники наполягають, що жоден український цирк не може забезпечити тваринам-артистам гідні умови утримання. Особливо критичною є ситуація в приватних шапіто, де тварини перебувають у жахливих умовах.
– Є низка причин, чому люди виступають за цирки без тварин. Перша – неприродним є те, що ведмідь їздить на велосипеді, а тигр стрибає через вогняне кільце. Це насмішка над природним задумом. Другий момент – це умови утримання. Як би українським циркам не хотілося показати ідеальну картинку, ситуація виглядає по-іншому. В нас є відео, яке ми таємно зняли в На­ціональному цирку. На ньому видно, в яких умовах утримуються тварини. Це такі переїзні клітки, де сидять по декілька тварин. Дуже складно дивитися на умови, в яких вони живуть, – пояснює засновник зоозахисної ініціативи UAnimals Олександр Тодорчук.
Проте умови утримання не єдина причина боротьби за цирк без тварин. Активісти зафіксували чимало випадків жорстоких методів дресирування і знущання. Наприклад, левам видаляють кігті, циркових голубів спеціально глушать, аби навчити робити трюки, а дельфіни сліпнуть від хлорованої води. Через жорс­токе поводження та умови життя у тварин починаються психічні розлади, і вони можуть нападати на дресирувальників та публіку. Так, у травні 2017-го в Білій Церкві бурий ведмідь кинувся на глядачів, а в березні цього року в Прилуках із мандрівного цирку втекла левиця. Тож активісти наголошують, що тварини на манежі – це негуманно і небезпечно.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Український уряд підтримує зоозахисників і наразі працює над планом відмови від тварин у цирках. Проте це завдання не є простим через позицію представників цирків. За словами заступниці міністра культури Ірини Подоляк, урядовці вже зустрічалися з керівниками державних цирків, аби обговорити план переходу на цирк без тварин, але ті не пропонують конк­ретних кроків.
– Більшість розповідала про історію цирку, малюнки на античних фресках і вазах, любов та піклування про тварин в українських цирках, висловлювала турботу про дресирувальників, їхні родини та їхніх тварин, а також те, що без тварин цирк збанкрутіє, бо «люди приходять на тварин», – нарікає вона.
Директор Запорізького державного цирку Тамара Зубко підтверджує: циркова спільнота категорично проти заборони звірів. Вона запевняє, що в державних установах є змога контро­лювати належні умови проживання і дресирування тварин, а проблемними є тільки при­-ватні установи. Крім того, в На­ціональному цирку стверджують, що без тварин цей цирк перестане існувати.
– Якщо в цирку не буде тварин, він «згорнеться» за пів року. На рівні держави треба створювати якусь комісію, яка б навела лад у приватних цирках, – наполягає керівник пресслужби Національного цирку України Олександр Калюжний.
Зооактивісти кажуть, що аргументи про збитковість цирку без тварин є маніпулятивними. Адже досвід інших країн свідчить, що цирк може бути цілком успішним і без тварин. Часткова або повна заборона використання диких тварин у цирку працює вже в 27 європейських країнах.
У світі є цирки, які гастролюють і збирають аншлаги без номерів зі звірами, наприклад, популярний «Cirque du Soleil». Ще далі пішов німецький цирк «Roncalli», який замінив живих тварин на голограми і далі збирає повні зали.

ЧИ Є ЖИТТЯ ПІСЛЯ ЦИРКУ?

Експерти кажуть, що спротив директорів цирків не є найбільшою складністю. Головне питання – що робити із тваринами після завершення їхньої циркової кар’єри? Для менших шукатимуть місця в зоопарках і притулках, а от з великими тваринами виникає проблема. За кордоном диких тварин відправляють у спеціальні реабілітаційні цент­ри. В Україні також є схожі установи, як, наприклад, ведмежий притулок «Домажир», де рятують ведмедів із притравлювальних станцій, пересувних зоопарків і цирків. Але, звичайно, таких притулків замало.
– Якщо говорити про екзотів – великих котячих, рептилій, приматів, то знайти їм місця складно. Але виникає зустрічне запитання: куди їх дівали до цього часу? Тваринами розпоряджалися як завгодно: їх вбивали, продавали в приватні зоо­колекції, ресторани, створювали демонстраційні звіринці, передавали в притулки. Ніхто в один момент їх не викине на вулицю. На них намагатимуться заробити до останнього: когось далі експлуатуватимуть чи вивезуть у країни, де немає заборони, наприклад, у Росію чи Білорусь, – зауважує координаторка ведмежого притулку «Біла скеля» Марина Шквиря.
Активісти і чиновники погоджуються, що вирішити долю циркових тварин без будівни­цтва нового сучасного притулку буде складно, а для цього потрібна допомога держави.
– Зоопарки всіх таких тварин не візьмуть, у природі вони не виживуть, тому потрібно виділяти фінансування, окрему територію, де за ними доглядатимуть, – наголошує гендиректор Державної циркової компанії Сергій Кабаков.
Утім шукати домівку для тварин можна в реабілітаційних цент­рах за кордоном. За словами активістів, із цим радо допоможуть міжнародні організації.
Зоозахисники кажуть, що боротьба за цирк без тварин тіль­-ки розпочалася, тому попереду багато роботи, зокрема, в напрямку створення належних умов для звірів. Але тішить, що Україна нарешті стала на шлях гуманності.

Центр громадського моніторингу та контролю.