БУДЕТЕ БІГАТИ, ЯК МОЛОДІ!

Нестерпний біль, жмені пігулок, обмеження в русі – всі ці речі неабияк надокучають людям, які роками страждають від артрозу колінного суглоба. Ця нестерпна болячка щороку вражає людей з усього світу. Лікування – дороге і не завжди результативне, особливо, коли йдеться про запущену хворобу.
Але навіть на пізніх стадіях хворим можна повернути можливість рухатися, зробивши операцію із заміни колінного суглоба.

Віднедавна такі хірургічні втручання почали проводити і в травматологічному відділенні Кам’янець-Подільської міської лікарні. Уже зроблено близько двох десятків операцій пацієнтам із нашого міста та району, а також Хмельницького. Декільком уже замінено два колінні суглоби. Відтак хворим не потрібно долати сотні кілометрів, щоб повернутися до активного життя і сповна насолодитися можливістю сидіти, ходити, бігати й плавати. Рух повертає лікар ортопед-травматолог вищої категорії, завідувач травматоло­гічного відділення міської лікарні Сер­гій ПАСТУХОВ, який знання та практи­ку здобував у маститих травматологів з усього світу. Ще з 2013 року у відділенні виконують заміни кульшового суглоба,
а відтепер впроваджують операції із заміни колінного.
Що це за недуга – артроз колінного суглоба, які її симптоми, і чому з походом до лікаря не варто зволікати, дізнаємося під час розмови із Сергієм Ігоровичем.
– Артроз колінного суглоба – прогресуюче захворювання з дегенеративними змінами суглобового хряща й інших структур суглоба з порушенням функції нижньої кінцівки, – пояснює лікар. – Гонартроз, який є синонімом деформуючого артрозу колінного суглоба, характеризується хронічним перебігом із періодами загострення та ремісії, часто призводить до часткового або повного знерухомлення суглоба.
Від нього страждають від 8 до 20% дорослого населення. Прогресування недуги може призвести навіть до інвалідності: хворі з гон­артрозом складають близько третини всіх осіб зі стійкою втратою працездатності, по­в’язаною з патологією суглобів.
Нагадаю, що суглобовий хрящ, який покриває суглобові поверхні кісток, виконує роль захисної прокладки, яка пом’якшує навантаження і забезпечує вільне ковзання. При його руйнуванні виникають нерівності, що обмежують рух суглобових поверхонь і викликають біль. Як захисна реакція, з’являються відкладення солей кальцію по краях суглобових поверхонь для обмеження руху патологічної ділянки, але це ще більше посилює симптоми і погіршує ситуацію.
– А що спричиняє гонартроз?
– Причини можна згрупувати так: запальні процеси коліна (артрит, зокрема й ревматоїдний); фізичні фактори – праця, пов’язана із навантаженням на коліна, важкий спорт, надлишкова вага; переломи кісток із проходженням лінії перелому через суглоб; захворювання, що призводять до зміни навантаження на коліна (плоскостопість, хвороби поперекового відділу хребта, артроз і дисплазія кульшового суглоба).
– Які симптоми можуть вказувати на артроз колінного суглоба?
– Усе залежить від стадії захворювання і причин виникнення. Найчастіше недуга вражає жінок, особливо з надлишковою вагою і варикозною хворобою. Перший симптом – це біль у коліні, що з’являється спочатку при ходьбі. Хворому складно підніматися чи спус­катися по драбині. Потім симптоми посилюються: біль виникає при вставанні з ліжка або стільця, і хоч після декількох кроків затихає, втім при тривалому ходінні знову посилюється. Зазвичай у спокої біль не турбує, на відміну від запальних захворювань колінного суглоба. При сильній деформації суглоба відбувається здавлення нервових волокон, що викликає оніміння ніг.
Характерною особливістю артрозу є поступова поява болю протягом місяців, а то й років. На пізніх стадіях симптоми посилюються: біль настільки загострюється, що турбує навіть у спокої, і хворий шукає зручного положення, виникає і симптом викручування суглоба. Рухливість значно зменшується, що призводить до специфічної ходьби на напівзігнутих ногах. Візуально спостерігається сильна деформація колінних суглобів, ноги набувають О-подібної чи Х-подібної форми.
– Як лікується артроз колінного суглоба?
– У залежності від стадії хвороби, при лікуванні гонартрозу використовують як неоперативні, так і хірургічні методи. Неоперативне лікування доречне на І-ІІ стадіях процесу, хірургічне – на ІІ та ІІІ стадіях, або ж при не­ефективному лікуванні на І стадії. Оскільки розвиток артрозу до кінця ще не з’ясований, ліків, які були б спрямовані на причину захворювання, немає.
Ефективними і доведеними немедикаментозними методами є лікувальна фізкультура, зменшення ваги тіла та поінформованість пацієнта щодо захворювання. Менш ефективними є модифікація та зменшення навантаження на вражений суглоб, масаж м’язів нижньої кінцівки, фізіотерапія. На сьогодні не рекомендується користуватися спеціальними устілками та застосовувати голкорефлексотерапію.
Щодо медикаментозної терапії – то це призначення нестероїдних протизапальних засобів. Але такі препарати потрібно приймати за потребою, тобто, коли турбує біль, адже вони мають низку побічних ефектів, найчастішим із яких є негативний вплив на слизову оболонку шлунка. Перед плановими операціями щодо гонартрозу чи коксартрозу ми діагностуємо майже у 70% пацієнтів ерозії або навіть виразки слизової шлунка. Це змушує нас відкладати на деякий час операцію для проведення противиразкової терапії. Тому ліки, які мають протизапальний та знеболювальний ефекти, необхідно приймати із препаратами, що захищають слизову оболонку шлунка.
На початкових стадіях позитивний ефект може мати введення в суглоб препаратів гіалуронової кислоти. А ось призначення ліків, що нібито захищають суглобовий хрящ (хондроїтину сульфат, глюкозаміну сульфат), а також введення в колінний суглоб гормональних препаратів не рекомендуються.
За відсутності ефекту від терапії при І-ІІ ста­діях захворювання або при зверненні пацієнта з ІІІ стадією артрозу пропонується оперативне лікування – ендопротезування, тобто заміна колінного суглоба. Сьогодні це най­ефективніший сучасний високотехнологіч­-ний оперативний засіб лікування артрозу колінного суглоба. Зауважу, що заміна колін­ного суглоба в пацієнтів, молодших за 50 років, є небажаною, виняток становлять хворі на ревматоїдний артрит, оскільки будь-який ендопротез будь-якого суглоба потрібно рано чи пізно ревізувати, тобто замінювати. І якщо ревізія ендопротеза кульшового суглоба, встановленого навіть у молодому віці, не викликає, як правило, технічних проблем, то ситуація зі штучним колінним суглобом дещо складніша. Найчастіше такі операції проводяться людям, старшим за 60 років. У своїй діяльності ми надаємо перевагу ендопротезам виробництва США або Швейцарії, які доб­ре себе зарекомендували на світовому ринку. Термін їх нормального функціонування – близько 18-20 років.
Зазвичай нам доводиться робити операції пацієнтам із запущеними стадіями хвороби, коли вже є значні деформації, дефекти кісток. У такому разі й реабілітація тривалі­-ша, і коштів потрібно чимало. Адже колінний суглоб потребує відновлення обсягів руху в межах 90 градусів, тобто повного розгинання і згинання коліна до прямого кута – тоді людина може нормально сісти.
На жаль, сьогодні пацієнту доводиться купувати ендопротез за власні кошти, адже в нашому місті немає відповідної програми. Для потреб Хмельниччини в обласній лікар­-ні закуплено лише декілька десятків колінних протезів, і люди змушені довго чекати своєї черги. Скажімо, в Києві існує відповідна програма, і кияни безкоштовно мають змогу замінити як кульшовий, так і колінний суглоби. Схожі програми діють і в Росії та Молдові. Було б доцільно запровадити таке і в нас, захис­тивши бодай соціально незахищені верстви населення. Адже протез, наприклад, кульшового суглоба коштує від 15 тисяч гривень, а колінного – від 40 тисяч гривень.
– Сергію Ігоровичу, де проходили навчання і стажування?
– У провідних клініках і навчальних цент­-рах Великої Британії, Франції, Польщі, Чехії, Росії. Маємо і сучасне обладнання для оперативного втручання та післяопераційної реабілітації. Крім того, є можливість залучати у складних випадках фахівців провідних медзакладів України, що займаються проб­лемами ендопротезування.
Уберегтися від гонартрозу неможливо. Оперативне і грамотне призначення лікування дозволить уникнути безглуздої втрати часу та грошей.
Про коліна треба подбати ще до того, як вони заболять. Тому моя порада – займайтеся спортом, особливо плаванням та їздою на велосипеді й велотренажері, слідкуйте за вагою тіла.
Не потрібно панікувати при виникненні болю в колінному суглобі й одразу діагностувати собі артроз чи інше серйозне захворювання. Однак, якщо болі не зникають або виникають періодично, зверніться до лікаря. Обстеження суглоба не займе багато часу, але до­зволить, можливо, уповільнити прогресування захворювання.