ПОЛЮВАННЯ НА ЗИМОВУ АВТЕНТИКУ: КУДИ ПОЇХАТИ ПІД ЧАС ЗИМОВИХ СВЯТ

Шкода, та на Кам’янеччині автентичні звичаї майже померли. Чим далі від Старого міста, тим менше атмосфери свята і дива. Але варто перетнути Збруч чи Дністер, як ситуація зміниться. Привітно підморгуватимуть гірлянди з ганків майже всіх сільських будинків, а святково вбрані ялинки стоятимуть не в кімнатах, а на подвір’ях: на заздрість усьому світу. Подивимося, що в околиці буде цікавого в новому 2020 році?

1 СІЧНЯ. ГЕРЦАЇВСЬКИЙ РАЙОН: БАГАТО МАЛАНОК І ОДИН КАРНАВАЛ

1 січня в найменшому з районів Буковини, Герцаївському, святкують Маланку. Район ментально пов’язаний із Румунією, котра давно перейшла на Григоріанський календар і відзначає св. Василя та Меланії 31 грудня та 1 січня. Віншувати односельчан вирушають юнаки та чоловіки у костюмах верхників. Довгі поздоровлення з Новим роком і побажання називаються тут уратурами. «Коники» заквітчані стрічками і витанцьовують на тісних вулицях так, що земля дрижить. Так дожив до ХХІ століття древній фракійський культ коня, головного помічника се­лянина. Такі кавалькади можна побачити в Тернавці, Годинівці, Петрашівці, Тарашанах та Опришенах. Епіцентр дійства – у Горбовій. До традиційної части­ни, коників у розцяцькованих лелітками радянських військових уніформах та ведмедів у старих кожухах, додається ще елемент переберії. Карнавал як він є: селом то літає велетенський доб­рий дракон Смок, то горбівчани транспортують у сусідню Мол­ницю дерев’яного коня, а торік, приміром, вулицями їздила гігантська золота свиня. Апогей свята – з обіду і до раннього вечо­ра. Відстань від Кам’янця – 80 км (через Новоселицю та Лунку) або 95 км (з боку чернівецької об’їзної). Другий варіант значно кращий за якістю дорожнього покриття.

7-9 СІЧНЯ. ТАКЕ РІЗНЕ РІЗДВО

На Різдво за Юліанським календарем (7 січня) вибір для мандрівок великий.
Багатолюдне святкування Різд­ва в Боянах (відбувається в обід­ню пору) має виразний молдавський і маланкарський колорит. На відміну від герцаївських «коників», які гарцюють у радянській уніформі, в Боянах живі народні костюми: смушеві шапки, прикрашені павиним пір’ям. Вишиті сорочки і полотняні штани, яскраві торби-тайстри та постоли. Часом дітлахам, які беруть участь в обряді, доводиться в це старовинне взуття набивати кукурудзяного листя: щоб не спада­ло, якщо завелике. Групи пере­одягнених ідуть до центру села безпосередньо по трасі Н-03, че­рез що утворюються чималі затори. Та юнаки не зважають на це: 7 і 13 січня вони перетворюються із простих підлітків на носіїв чогось сакрального й вічного. Відстань до села – близько 70 км.
Дорогами Косівського району Івано-Франківщини вже з самого ранку ходять козаки та ангели з чортами. Вертепники солідного віку носять від оселі до оселі великі зірки-звізди. Та найавтентичніше святкує Верховинський район. Найчисленніша коляда традиційно збирається в улюбленому селі Івана Франка і Сергія Параджанова – Криворівні. Останніми роками до коляди встають понад 100 чоловіків. Колядники ватагами по 10-12 осіб із 7 по 20 січня мають обійти всі 800 обійсть села (навіть ті, де ніхто не живе) і відспівати в кожному коляди. Деякі з них тривають понад годину. На один двір витрачаються від трьох до шести годин співу. Колядники ходять так само у Буківці та Верховині. У Криворівні дійство збирає багато туристів, котрі з 12.00 очі­кують на колядників біля сільської церкви. Відстань до села – близь­ко 200 км. Яскраві вертепи ходять 7 і 8 січ­ня передмістями Івано-Франківська – Хриплин і Крихівці (близько
180 км).
Красиві фотографії можна привезти зі Львова. Там традиційно 7-8 січня влаштовують святкування в музеї народної архітектури «Шевченківський гай». 8 січня центром міста йде парад звіздарів.
9 січня, о 15.00, на Вічевому майдані Івано-Франківська відбудеться великий колядницький концерт учасників фестивалю «Коляда на Майзлях».

13 І 14 СІЧНЯ. МАЛАНКА НА ПОВНУ КОТУШКУ

На 13-14 січня на півдні Тернопілля і по всій Буковині чекають ледь не рік. Найвідоміша Маланка Тернопільщини проходить у селі Горошова. Не менш яскраво святкує сусіднє Устя. Та дістатися до Горошової непросто: дорогу перекривають шлагбауми, а ряжені монстри і «беркутівці» вимагають калим за проїзд. Не заплатиш – не проїдеш. Маланкарський рекет дратує, адже до справжніх звичаїв не має жод­ного стосунку.
На сільському майдані зби­рається велелюдний натовп – близько 6 тисяч гостей свята. Початок дійства – близько 20.00. Відстань до села – близько 66 км.
Та значно яскравішими є Маланки у Чернівецькій та Івано-­Франківській областях. Уже зранку 13 січня маланкує Кельменецький (Бабин, Бузовиця, Бурдюг) та Снятинський райони (Белелуя, Красноставці). Белелуйські ведмеді, чорти та смерті влаштовують битви на майдані, куди повболівати приходить усе село.
Якщо хочеться автентики в гарному урбаністичному просторі – біля головної ялинки Коломиї, на ратушній площі, вас чекає Маланка з Молодятина, кот­ра щороку влаштовує тут бе­нефіс.
А вже звечора маланкують Вашківці, Шебутинці, Великий Кучурів, Чудей, Вітрянка та десятки інших сіл. За найнезвичнішою Маланкою варто вирушити в селище Красноїльськ у Сторожинецькому районі, поблизу румунського кордону. Тут маланкують сотні юнаків, і кожен кут селища має очеретяних ведмедів своєї форми. На куті Сус вони нагадують сердечка, на Дялі та Тражанах мають плечі-­крила до 6 м завширшки, а на куті Путна схожі на копиці сіна. Ведмедів ведуть вбрані в кольорове лахміття Цигани з велетенськими булавами-машуками. Найкраще приїжджати сюди з 12.00 до 15.00. Відстань до селища – 130 км.
15 січня для тих, хто хоче все і відразу, відбудеться Маланкафест у Чернівцях, на котрий традиційно приїжджають десятки маланкарських груп з України та Румунії. Програма заходу поки що невідома.

Ірина ПУСТИННІКОВА.
Фото автора.