ПТИЦЮ – ПІД МІКРОСКОП

– Прочитала у «Подолянині», що у Польщі – спалах пташиного грипу і багато птиці знищено. Не виключено, що це нашестя може прийти в Україну й у нас реалізовуватимуть м’ясо хворих птахів, а ми й не знатимемо, що їмо отруту. Тому вирішила запитати, хто і де перевіряє м’ясо птиці та чи можна визначити на око захворювання? – із таким запитанням зателефонувала до редакції постійна читачка 78-річна Людмила Миколаївна.
Журналісти з’ясували, що за якістю пильно слідкують спеціалісти Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, що входить у структуру Держпродспоживслужби. Працюють вони на трьох місцевих ринках (Цент­ральному, гуртовому і на ФОП Андрухович), де переві­ряють і наносять позначку придатності на м’ясо. У цьому нас запевнила провідний лікар-ветсанексперт лабораторії гуртового ринку Оксана МАРТИНЮК:
– У супермаркетах контроль за реалізацією такої продукції здійснюють уповноважені лікарі ветеринарної медицини, котрі перевіряють документи і маркування. На ринках за цим слідкує лабораторія ветсанекспертизи. Всі тушки домашніх курей, які привозять на ринок, підлягають обов’язковому огляду. Якщо все гаразд, накладаємо відбиток клейма (воно маленьке, овальної форми, синього кольору). Тобто, жінка привезла три тушки, всі три ми оглядаємо і клеймуємо. Ця процедура займає близько 10 хвилин, адже маємо ретельно оглянути птицю, подивитися, чи не має вона кліщів, блох, чи у нормі органолептичні показ­-ники. І коштує ця перевірка 3 гривні 19 копійок за одну тушку.
Також покупець має право звернутися до лабораторії, коли купив тушку на ринку, але без клейма. У такому разі огляд для нього буде безкоштовним. За придбану ж у місцях несанкціо­нованої торгівлі працівники лабораторії відповідальності не несуть.
А продукція відомих торгових марок, як-от «Наша Ряба», «Гаврилівські курчата», вже доставляється на ринки із необхідними документами, де й зазначені результати перевірки на якість. Усі товаротранспортні накладні ми детально оглядаємо і фіксуємо у нашому журналі: загальна вага товару, його характеристики, хто привіз і номер автомобіля. Це потрібно контролювати, інакше завезуть будь-що і хтозна-звідки. Із документами, які підтверджують якість, кожен покупець може ознайомитися у точці продажу.
Зі слів Оксани Василівни, наразі не зафіксовано жод­-ного випадку ввезення на Кам’янеччину небезпечної птиці, але й визначити, чи хвора птиця пташиним гри­пом або іншими інфекційними захворюваннями, на око неможливо:
– Для цього потрібні спеціальні дослідження. Не всі ми можемо провести у нашій лабораторії, – пояснює фахівець. – У нас переважно експресметоди діагностики, однак, коли є підозри за органолептичними показниками, продукція вилучається і складається акт про недопущення до реалізації.
Якщо на Кам’янеччині наразі спокійно, то у сусідній Віниччині 18 січня на промисловому підприємстві «Хутір» зареєстровано загибель птиці. Згідно з лабораторними дослідженнями, встановили діагноз: «Грип птиці типу А, субтипу H-5». Тож спеціалісти Держпродспоживслужби закликають кам’янчан не купувати тушок птиці та яєць у місцях стихійної торгівлі.
Аби придбати справжнє куряче м’ясо, а не «силіконову» грудку, фахівці радять добре оглянути товар. На тілі птиці не повинно бути слідів від проколів, які залишають спе­ціальні шприцювальні машини, а також жодних слідів від крововиливу. Тушка на дотик має бути пружною, проте водночас не розбухлою, мов кулька. При натисканні пальця­-ми не мають залишатися чіткі сліди і не повинно витікати ніякої рідини.