Вівторок, 07 Липня 2020 р.
31 Січня 2020

СЕРЙОЗНА АТАКА НА СВОБОДУ СЛОВА: НСЖУ ПРО ЗАКОНОПРОЄКТ «ПРО ДЕЗІНФОРМАЦІЮ»

Національна спілка журналіс­-тів є найбільшим об’єднанням журналістів в Україні та має мандат представляти інтереси понад 17 тисяч своїх членів. Від імені тисяч колег-журналістів офіційно заявляю: нинішній законопроєкт Міністерства культури спрямований на встановлення контролю влади над українськими медіа.
Цю ініціативу ми вважаємо серйозною атакою на свободу слова і грубим втручанням у журналістську діяльність. Пропонуємо уряду припинити обговорення і просування настільки конфліктного законопроєкту, який піддається критиці як українськими журналістами, національними медійними організаціями, так і міжнародною спільнотою. Закликаємо журналістські й інші громадські організації не брати участі в доопрацюванні шкідливого для медіа документа.
Пропозиції НСЖУ:
– Законопроєкт у цілому не дає ефективних інструментів боротьби із російською пропагандою та дезінформацією, а лише посилює тиск на українські ЗМІ під прикриттям війни.
– Законопроєкт пропонує, фактично, розділити журналістів на два сорти: так званих «професійних журналістів» і просто журналістів. Вважаємо цю ідею ганебною і дискримінаційною. Ліцен­зування журналістської професії владою неприпустиме. Обговорення цієї ідеї не має сенсу. Від неї потрібно відмовитися.
– Законопроєкт передбачає створення інституту Уповноваже­ного з питань інформації із широким спектром інструментів для втру­чання в роботу редакцій. За­мість захисту прав журналістів чи громадян Уповноважений фак­тично займатиметься цензурою – надсилатиме вимоги до ЗМІ спрос­тувати чи зняти інформацію під загрозою судового позову. Держава в такий спосіб за кошти платників податків створює цензора, котрий боротиметься із критикою влади у ЗМІ. Обговорення та­кого інституту контрпродуктивне.
– Влада хоче створити підкон­т­рольне громадське об’єднання АПЖУ (Асоціація професійних журналістів). Його руками пропонується карати нелояльних до влади журналістів і медіа. Це неприпустимо. Такого немає у жодній демократичній країні.
– Законопроєкт скасовує право бути акредитованими в органах влади й інші, закріплені в законодавстві, права журналістів для тих, хто не увійде до провладної АПЖУ. Тобто журналісти із сотень медіа не зможуть потрапити до Верхов­ної Ради або на заходи в Офісі Президента. Якщо на журналістів буде скоєно напад під час роботи чи надходитимуть погрози, поліція не зможе почати розслідування за профільними «журналістськими» статтями Кримінального кодексу. Отже, захист медійників послабиться. Це ганебна ідея.
– Законопроєкт передбачає впровадження кримінальної відповідальності для журналістів – від аномально високих штрафів до виправних робіт та ув’язнення. Парадокс: за побиття журналістів карають менше, ніж пропонується карати за неповноту інформації! Це неспівмірно зі шкодою, яку, теоретично, можуть завдати журналісти. Політики в результаті брехні здобувають владу і не несуть за свої слова жодної відповідальності. А журналісти, на думку авторів законопроєкту, мають нести кримінальну відповідальність. Ідею кримінальної відповідальності для журналістів треба відкинути.
Що ми пропонуємо для боротьби з дезінформацією?
– Відкритість української влади і політиків – це найкращий інструмент для боротьби із фейками. Влада має розповідати, що і навіщо вона робить, з якою метою. Тоді зміцниться довіра як журналістів, так і суспільства до влади, а вплив російських фейків нівелюється.
– В Україні справді є проблема вебсайтів, які видають себе за медіа і претендують на всі права журналістів. Для цього потрібна проста і прозора процедура реєстрації. Варто формалізувати вимоги до новинних вебсайтів, аби вдосконалити існуючу регуляторну базу.
– Чого насправді потребують українські журналісти – то це захисту від фізичних атак та агресії, ефективного розслідування випадків перешкоджання журналістській діяльності, справедливого покарання кривдників. На жаль, цього зараз немає. За останні три роки на журналістів нападали 250 разів. Але де приклади вагомого покарання злочинців? Навіть убивць журналістів?
– Нам дійсно потрібен Уповноважений або Омбудсмен, який захищатиме журналістів, наші права. Котрий не дозволить силовикам затягувати розслідування, імітувати діяльність і незаконно закривати справи. Який не миритиметься із цькуванням журналістів і медіа. За такі ініціативи журналісти вам аплодуватимуть, а не кричатимуть: «Ганьба!» – як зараз.
Ми не будемо із чиновниками «боротися за коми», торгуватися за міру кримінальної відповідальності. Спілка журналістів не увійшла і не входитиме до робочої групи Мінкульту щодо розробки нинішнього законопроєкту про дезінформацію. Вважаємо неможливим обговорювати інструменти тиску на медіа і згортання свободи слова.

Сергій ТОМІЛЕНКО,
голова Національної спілки журналістів України,
член виконкому Європейської федерації журналістів.