МІСТО-САД: МІЛЬЙОН ДЕРЕВ І ТИСЯЧІ КВІТІВ

Мільйон дерев посадити за добу – легко! У цьому пере­конані українці, які скликають усю країну на масштабний екофлешмоб.
20-21 березня посадіть у своєму дворі, на прибудинко­вій території, біля зеленої зони липу, клен, тую чи будь-яке інше, бажано неплодове дерево. Сфотографуйте, поширте фото в соцмережах із хештегом #озелененняУкраїни й станьте учасником Всеукраїнського флешмобу «Мільйон дерев за 24 години», до якого долучаться різні міста, і Кам’янець теж його не проігнорує.

– Ми запланували висадити 366 дерев на території освітніх і медичних закладів міста. Крім того, ще 50 молодих саджанців з’являться на різних вулицях: 10 платанів за­-хідних – на Драгоманова, 4 черво­нолисті клени – на Огієнка, 36 ша­-ро­подібних кленів – на вулицях Ле­-сі Українки, Князів Коріатовичів, Васильєва. Запрошую всіх приєднатися до такої екоакції! – закли­-кав містян до доброї справи місь­кий голова Михайло СІМАШКЕВИЧ.
Комунальники пояснили, що молоді деревця саджатимуть на місці раніше видалених дерев. Новими насадженнями актив­но займатимуться працівники КП «Кам’янецький парк».
На адресу редакції надходить чимало звернень, що стосуються зелених насаджень у нашому місті. Одні люди скаржаться, що зрізають начебто добрі дерева, інші обурюються, що не зрізають старих, ще інші милуються і дяку­ють за сучасні види рослин, зокрема, різні види магнолій, павловнії тощо. Тому напередод­ні Дня працівників ЖКГ, яке во­ни відзначатимуть 15 березня, і масштабної екоакції зі спеціалістами говоримо саме про зелені насадження нашого міста.
Нового дізналися чимало:
матимемо незвичайну клумбу на воді, сучасні види дерев і 50 тисяч квітів на квітниках міста.
А ще збільшені суми з міського бюджету на вирізання аварій­-них дерев і придбання нових са­джанців, аби поновлювати цикл насаджень.

НЕ МОЖНА  ЗАЛИШИТИ, ЗРІЗАТИ

«Вся молодість моя минула під ялиною в парку Героїв Євромайдану, а її безжально знищили. Я плакала, коли її різали, бо разом із нею відтяли шматок моєї душі, мої спогади. Така ж доля і в більшості доб­ротних лип, тополь, кленів нашого міста. Скільки колись було дерев у центрі, які дарували затінок. А нині все голо і забудовано», – цитуємо з листа нашої читачки Людмили Михайлівни.
– Люди справді часто захищають старі тополі, ялини під якими минула їхня молодість, аварійні верби тощо. Але вони не усвідомлюють, що ці дерева несуть загрозу іншим мешканцям та їхньому майну, – коментує директор департаменту ЖКГ Олександр БАБЧИНСЬКИЙ. – І процедура оформлення документів на зрізання дерева досить нелегка.
Спочатку має бути скарга чи заява від місцевих мешканців на зрізання того чи іншого дерева. На місце виїжджає комісія міської ради з обстеження зелених насаджень, до якої входить пред­ставник екологічної інспекції. У нього є низка критеріїв, на підставі яких він ухвалює рішення. Часто виходить, що візуально дерево живе, здорове, але фактично воно трухляве чи в ньому завелися шкідники. Дуже багато є й дерев, які досягли вікової межі, наприклад, вік тополі – 40-50 років.
І якщо вона досягла цього віку, то стає трухлявою. На вигляд вона жива, але трохи сильніший вітер – і може впасти. Лише тоді, коли є погодження еколога, комісія пропонує виконкому ухвалити рішення про знесення аварійного дерева. Ви­даються дозвільні документи, ставимо у чергу і чекаємо, коли вишка зможе виїхати в той чи інший район міста. На жаль, поки доходить черга, часто трапляється, що гілля падає на автомобілі, електродроти, дахи. Елементарні приклади бачили після буревію три роки тому. Скільки всього тоді було повале­но. На Лесі Українки, біля стадіону К-ПНУ, дерево впало на машину, добре, що в ній тоді нікого не було. А у дворах скільки таких випадків траплялося. Нині в Реєстрі аварійних зелених насаджень, що потребують видалення на території Ка­м’янця-Подільського, 960 дерев, переважно це мікрорайони Черемушки, Жовтневий і центральна час­тина міста.
У попередні роки досить мало ви­ділялося коштів на видалення аварійних дерев. У результаті утворилася декількарічна черга. Проте за два роки ми її скоротили втричі. Те, що вирізаємо нині, із черги дворічної давнини. Переважно це високі тополі. Головна проблема: щоб їх зрізати – потрібен кран. Видалення однієї тополі прирівнюється до видаленню п’яти звичайний дерев.
Тому ми часто їх минаємо і віддаємо підприємцям. Тобто, якщо хтось готовий за власні кошти зрізати і в рахунок зрізання забрати деревину, то ми завжди йдемо назустріч.
Є в нас перелік підприємців, які це роблять.
Трапляється, звісно, що люди самовільно, без відповідних дозвільних документів вирізають зелені насадження на території міста.
У разі таких порушень ми повідомляємо Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області. І вже вони працюють із порушниками. Дам пораду: якщо бачите, що дерево зрізають у вихідний, то це точно незаконні діяння, тому в такому випадку раджу одразу викликати поліцію.
Однозначної позиції щодо вирізання дерев досягти важко. Одні люди думають, що вони доб­ротні, і захищають. Спеціалісти ж бачать, що во­-ни аварійні. Але, погодьтеся, всі розуміють, що гіл­ля дерев небезпечне на електро­опорах, а низькорослі сучасні насадження і ефектніше виглядають, і безпечніші. Звісно, саджає­мо і високорослі дерева, але під­ходимо до цього дуже обдумано. Правильно омолоджувати всю ву­лицю. Як ми робимо на Драгоманова. Понад місяць тому старі де­рева зрі­зали, вони були визнані аврійними три роки тому, весь час стояли у черзі. Тепер на цій ву­лиці саджаємо 10 молодих платанів. Їхній вік – десь 7-8 років, висо­та – 3-4 метри.
Радіють оновленням зелені й пересічні кам’янчани.
– Для молодого покоління під­ростає справжній зелений сад у міс­ті. Скільки юних саджанців, пишних кущів, запашних квітів… Ду­ша радіє від усього розмаїття! Такі рослини десь знаходять, що в житті не бачив і навіть не чув, де придбати. А хотів би і червоного клена на подвір’ї мати, і бордову магнолію в садку на дачі посадити. Тішить, що бодай у місті помилуюся ними. Гляньте лише на нашу Соборну, як її деревця гарно прикрашають до свят, а які там улітку петунії та троянди буяють. Гріх скаржитися, головне – берегти і цінувати те, що має­мо, – не приховуючи емоцій, розповідає журналістам пенсіонер Микола Михайлович.

ПЛАТАН ЗАХІДНИЙ І КЛУМБА НА ВОДІ

Детальніше про кам’янецькі родзинки – червонолисті клени, платани західні та нові клумби – розповіла головна спеціалістка відділу санітарного утримання та озелення міста департамен­-ту ЖКГ Людмила БІЛОУС. За її словами, є перелік дерев, які рекомендується саджати в міс­ті. Вздовж доріг не радять висаджувати плодові дерева, адже їхні плоди падають на проїжджу частину, засмічують територію, та й користі від них дуже мало. Платан якраз зі списку рекомендованих, до того ж його можна саджати в нашій широті, бо клімат сприятливий для нього. До речі, це дерево з дуже гарною корою. В нас такі уже ростуть біля гуртожитків на вул.Пушкінській.
– Купували ми їх у столиці, спе­ціально шукали вікові, – каже пані Людмила. – Можна купити менші, але питання в тому, чи воно дожи­ве до цього віку. Будь-яка собака чи навіть людина можуть спокійно його зламати. Доросле пошкодити важче. Продаються вони в горщиках. 21 березня висаджуватимемо у відкритий грунт. Платан західний невимогливий, тому сподіваємося, що гарно приживеться на кам’янецькій землі. Ефектно виглядають кулясті червонолисті клени на Огієн­ка. Тому вирішили їх ще досадити. Раніше лише чули скарги і реєст­рували заяви на зрізування старих дерев від мешканців цієї вулиці, які хвилювалися за своє майно, своє життя врешті.
Запланували ми створити незвичайну клумбу на воді у свері «Гунські криниці». Там буде декілька видів квітів. Така ідея з’явилася в наших дівчат із департаменту ЖКГ. Замовили вже пліт для такого задуму. Сподіваємося, що новинка так само сподобається кам’янчанам і туристам, як і алея магнолій, висаджена торік у парку Героїв Євромайдану. Цьогоріч також плануємо додати квітів на проспекті Грушевського (на відрізку від вулиці І.Франка до Пановецької). Загалом 2020 року на клумбах міста заплановано виса­дити близько 50 тисяч квітів. Для вертикального озеленення плануємо придбати 680 звисів сульфінії. КП «Кам’янецький парк» уклало договори на придбання посадкового матеріалу квітів із приватними підприємцями з Вінниці та Кам’янця-­Подільського. Ми купуємо вже перевірені сорти, які не потребують специфічного догляду, головна умо­ва – щоденне поливання та періодичне внесення добрив.
Неоднозначне ставлення в ка­м’янчан і до клумб на вул.Князів Коріатовичів. Доки старі самшити бісили одних і заважали рухові автомобілів, інші дуже шкодують за ними і обурюються «білим заборчикам із зів’ялими трояндами».
– Восени минулого року на вказаній клумбі висаджено 16 тисяч цибулин тюльпанів, – продовжує Людмила Білоус, – які цвістимуть уже цієї весни. Після того, як перецвітуть тюльпани, розпочнуть цвісти троянди, які будуть квітнути до пізньої осені.

КАМ’ЯНЧАНИ – КВІТНИКАРІ ТА МАЙСТРИ НА ВСІ РУКИ

До речі, часто бачимо, як комунальники спеціальними пристроями щодня поливають ка­м’янецькі квіти у клумбах, що висять. Якщо для пересічних ка­м’янчан це норма, то туристи дивуються, що саме чоловіки доглядають за вазонами. Ще й як професійно, що вони так гарно квітнуть весь сезон. Виявляється, ці працівники – майстри на всі руки, які задіяні до багатьох видів робіт. Узимку їх залучають до посипання тротуарів, розчищання снігу, восени – до збирання листя.
– На жаль, сьогодні наше місто все ще утримується вручну в плані прибирання, це досить важка і мало­оплачувана праця, – продовжує Олександр Бабчинський. – Близько 120 двірників утримують наше місто в чистоті. Це ті, хто прибирає дороги, тротуари, а також двори. Хлопці з квітів допомагають їм сезонно. Середній вік наших двірників – 60-65 років, їм важко вантажити листя чи сміття. Тому їхні бригади мусимо підсилювати.
Варто відзначити жінок, яких наймаємо для сезонної роботи з квітня по жовтень. Спочатку думали розробити систему, аби сапати двічі на місяць, але так не виходить, бо буває дощове літо, бур’яни ростуть швидше, тому треба сапати щотижня. Коли засуха, цих жінок залу­чаємо до поливання квітів, вони підгортають грунт, щоб утримувати вологу.
Приємно, що за попередні три роки ми почали пропорційно біль­-ше отримувати коштів на придбання нових саджанців не лише квітів, але й дерев. Цьогорічна акція взагалі суперова, адже під час флеш­мобу буде висаджено 416 дерев.
А ще стільки рослин, які самі люди саджають у дворах. Тому, як бачимо, за загальною статистикою, са­джається набагато більше дерев, аніж вирізається. А це не може не тішити.

Вікторія КОЖЕВНІКОВА, Ольга ГОЛУБ.