МАЛЮКИ ВЖЕ ПРИ ДІЛІ

Відкриття садочків 1 липня стало справжньою подією в житті міста. Адже після понад тримісячної перерви батькам розв’язали руки, і вони мають можливість зали­шити своїх чад на спеціалістів і вийти на роботу. Бо ж сидіти з дитиною без стабільного заробітку ой як важко.

– Якщо школяра ще можна залишити самого вдома або разом із ним дистанційно працювати, то з малюком такий сценарій не пройде. Тому й перебиваюся з березня то оплачуваною відпусткою, то за власний рахунок. Новина про те, що дітей приймають у садочки, стала для мене справжнім порятунком. Щоправда, є й інша категорія батьків, які бояться відправляти дітей у колективи через коронавірус або пристосувалися, з ким їх залишати вдома, – коментує наша читачка Олена.
Першого дня в садочки прийшли близько 300 дітей, уже наступного – понад 400, хоча це лише 10% від усієї кількості дошкільнят. За словами заступника міського голови Василя СУКАЧА, якщо діток не стане більше, то, ймовірно, садочки працюватимуть не всі. Міська влада після перевірок запевняє, що працівники закладів дошкільної освіти організували прийом малюків із дотриманням усіх рекомендацій головного санітарного лікаря України.
Як усе відбувається насправ­ді, перевіряємо в одному з найбільших ЗДО міста №21 «Золота рибка».
– Щоранку діток зустрічаємо біля воріт, батьків на територію закладу не пускаємо, – розповідає в.о. завідувача, вихователь­-
ка-методистка закладу Ольга ОНИЩУК і демострує розмі­-чені доріжки для зберігання соціальної дистанції. – Медсест­ра на вході проводить температурний скринінг діткам і вихователям й одразу ж вносить дані у спеціальні журнали. Тих, у кого температура вища як 37,2, не допускають у колектив. Вихователі чекають малюків на майданчиках,
а чергові розводять їх по ділянках. Кожні 4 години проводимо скринінг діткам, а двічі на день – працівникам садочка. У нас садок великий, але нині функціонують три групи. Не перевищуємо і рекомендованої кількості дошкільнят – в одній групі не більше як 10. Якщо з понеділка їх буде більше, відкриємо ще одну групу.
Завдяки міській владі забезпечені безконтактними термометрами, дезінфекторами, засобами захисту, милом та іншими засобами. Кухарі, помічники вихователя постійно в рукавичках і масках, змінюють їх кожні дві години. Майданчики, на яких граються дітки, ізольовані, тому групи не контактують. Більшість часу дітлахи проводять на вулиці, лише слідкуємо, щоб у кожного був головний убір. Навіть під час прогулянок вихованці миють ручки з милом. До їхніх послуг паперові рушники, звичайні не використовуємо. Відмовилися і від килимів та доріжок. Іграшки також усі обробляються. Столики, за якими їдять вихованці, поставили якомога далі один від одного, за одним столиком – одна дитина.
У закладі настільки все продумано до дрібниць, розграфлено, розписано, навіть не скажеш, що в такому режимі працюють лише два дні. І дітки вже звикли, що їм часто вимірюють температуру, знають, що за межі ділянки бігти не можна. Вихователі пильно стежать за ними, щоправда, важко їм цілу зміну бути в масках, бо ж не сидять на місці, а бігають, граються з малюками, але що зробиш – вимоги є вимоги.
– Ми навіть виділили спецприміщення, де зберігаємо використані маски, рукавички, рушнич­ки, – продовжує старша медична сестра садочка Наталія Гонківська. – Робимо все згідно із протоколами. У нашій роботі часто доводиться і фантазувати, щоб дітки не боялися термометра, час­тих скринінгів, тому вигадуємо для них різні ігри, легенди, історії. Вони вже навчені та з радістю поспішають вимірювати темпера­туру. Після тривалого карантину вони дуже скучили за садочком, вихователями, друзями, тому залюбки виконують усе, що ми просимо.
Доки розмовляємо, настає час чергового скринінгу. Малюки розводять ручки в боки, аби дотримуватися дистанції, й по черзі підходять до медсестри, яка вимірює темпера­турку і вносить результати до журналу. Опісля дітлахи радісні біжать далі гратися. Віриться, що коронавірус нарешті відступить, і всі повернуться у звичне русло.
Такі ж надії має і керівництво району. Там запланували відкрити садочки вже з 1 серпня.