П'ятница, 29 Березня 2024 р.
3 Липня 2020

«НАМ ДОВІРЯЮТЬ – І ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО!»

Валентин Бартиш1 липня виповнюється 5 років, відколи в Україні запрацювали місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Нині в нашій державі їх є 84, і чотири з них розташовані на Хмельниччині: у Кам’янці-Подільському, Старокостянтинові, Хмельницькому та Шепетівці. Скористатися послугами центрів може кожен, хто потребує фахової правничої допомоги: відповідно до законодавства, безкоштовні юридичні консультації у центрах може отри­мати будь-хто. А вразливі категорії населення, як-от малозабезпечені, особи з інвалідністю, діти, за потреби можуть претендувати на безоплатне представництво своїх інтере­сів у суді штатними юристами центрів чи адвокатами, які спів­працюють із системою безоплатної правової допомоги. Це означає, що за послуги правозахисників заплатить держава.

Упродовж п’яти років до ЦНБВПД у нашій області звернулися майже 93 тисячі людей, понад 20 тисяч – до центру в місті Кам’янці-Подільському.
Як працює система, скільком людям вдалося допомогти, яких змін досягну­то – розповів очільник Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання без­оплатної вторинної правової допомоги Валентин БАРТИШ.

– Валентине Івановичу, Ви працюєте з дня відкриття центру, спершу заступником директора, а з січня 2018 року – його керівником. Розкажіть: місцевий центр п’ять років тому і нині – у чому різниця? Які зміни відбулися?
– Від часу створення центру й донині виконано великий обсяг роботи. Коли ми починали, про систему безоплатної правової допомоги ніхто не знав і не розумів, як працює цей механізм. Наше завдання тоді було – максимально поінформувати громадян про створення центру, про можливість отримати професійну юридичну консультацію та захист у суді за кошти держави.
Якщо відверто, то нам було непросто. По-перше, спочатку ніхто не вірив, що якісну правову допомогу можна отримати, не заплативши грошей із власної кишені. По-друге, не всі організації та установи охоче йшли на співпрацю з невідомою інституцією. Проте сьогодні ситуація разюче відрізняється: по правову допомогу звертаються дуже бага­то людей, налагоджена тісна систематична взаємодія з партнерами. Нас привітно зу­стрічають у державних установах, навчальних зак­ладах, в органах місцевого самоврядування. Нам довіряють – і це дуже важливо!
За час роботи до нас звернулися 20285 людей. Більшість, приблизно 18 тисяч, потребувала юридичних порад і роз’яснень. Але в майже двох тисячах випадків, щоб допомогти клієнтам, довелося звертатися до суду. Най­більш поширені галузі права, в яких нам дово­диться надавати правову допомогу, – це цивільне, сімейне право, спадкове, земельне, житлове, щодо соціального забезпечення.

– Чи є справа, яка запам’яталася Вам найбільше? Чи, можливо, за час Вашої практики траплялися особливо складні справи?
– Немає справ, яких я не запам’ятав. Усі по-своєму цікаві, складні, багатогранні. Кожна потребувала ретельного вивчення та аналізу, і не тільки з погляду права, але й психології.
Мені часто доводиться захищати порушені права осіб у суді, тому з досвіду скажу: найбільше уваги потребують випадки, коли треба відстоювати права дитини. Наприклад,
коли йдеться про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, визнання батьківства. Така робота вимагає неабиякої емпатії. А розуміння дитячої вразливості й незахищеності мотивує на відмінний результат.
З упевненістю можу сказати, що юрист, який роками працює з людьми, набуває не­оціненного досвіду. Утім, якщо працювати професійно, такий досвід не спрощує роботи над конкретною справою, навпаки, змушує докладати ще більше зусиль для досягнення результату.

– Яка максимальна кількість клієнтів зверталася до центру за один день?
– У середньому за день до нас звертаються близько 20 осіб. Максимальна кількість людей, яких ми проконсультували за один день, – 33 особи. До речі, правову допомогу клієнти отримують не лише від юристів відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги. Двічі на тиждень я проводжу особисті прийоми громадян.
Цікавий факт про наших клієнтів: здебільшого це жінки, їх майже 62%. Якщо говорити про вік тих, хто приходить по юридичну допомогу, то найчастіше їм від 35 до 60 років. Щодо категорій осіб, то це переважно малозабезпечені люди, чий середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення. Але звертаються і люди з інвалідністю, і учасники АТО/ООС, і внутрішньо переміщені особи, й інші вразливі категорії.

– Чи часто клієнти приходять знову?
– Так. Знаю достеменно: людина, яка побувала в нас один раз, стовідсотково звернеться знову. Якщо не для отримання вторинної правової допомоги, то по роз’яснення чин­ного законодавства з питання, яке наразі її цікавить. Це ознака довіри до системи, ознака того, що ми виправдовуємо сподівання клієнтів.

– Валентине Івановичу, що Ви в жодному разі не будете казати клієнту?
– У роботі з клієнтами я – прибічник чеснос­ті. Важливо казати правду, не замовчуючи жодних фактів у справі. Бо приховування інформації як клієнтом, так і юристом чи адвокатом тільки перешкоджає всебічному розгляду справи та її завершенню. Таким правилом керується весь наш колектив.

– Як відомо, правову допомогу надають не лише юристи центру, але й адвокати. З адвокатами у Вас переважно суто ділові відносини чи за багато років стали дружніми?
– За багато років роботи з адвокатами ділові відносини переросли в дружні. Хочу зауважити, що ті, хто приєднався до системи в перші роки її функціонування, й досі з нами. Але ще важливіший той факт, що до нашої команди долучаються молоді та перспективні адвокати.

Анна ПЕТРИК, заступник начальника
відділу правопросвітництва та надання БПД.