КОВІДНИЙ РІК У РЕЖИМІ ОНЛАЙН

Можливо, це був не той рік, коли ми отримали все, про що мріяли, але 2020-й навчив нас цінувати все те, що в нас є: здоров’я, родину, роботу і свободу.
Рік, що минає, перевернув із ніг на голову весь світ по­-явою нового вірусу COVID-19, через вояж якого фактично всі опинилися на карантині. Найстрашніше, що невидимий ворог відібрав мільйони людських життів і досі продовжує газдувати на планеті. Тішить лише те, що близько 70-80% переносять хворобу в легкій формі або навіть безсимптомно.
Кам’янеччина також чи не вперше за останні століття переживає пандемію. Але разом із нею життя продовжувало вирувати всі 12 місяців: завершилася децентралізація, район значно побільшав, до нас приїжджав президент Володимир Зеленський зі свитою, обирали голів тергромад нової Кам’янеччини, впроваджували проєкти, ремонтували дороги і чимало заходів переселили в режим онлайн.
Тому на порозі нового, 2021 року, на який покладаємо чимало надій і сподівань, традиційно гортаємо солідну підшивку «Подолянина» і підбиваємо підсумки нелегкого 2020-го, акцентуючи увагу на найголовніших подіях.

КОРОНАВІРУС – У ТОПІ

Тривожні звістки про появу невідомого вірусу, що викликає пневмонію, інфаркти, інсульти та інші ускладнення, активно почали надходити в січні. Фактично одразу всі профільні спеціалісти взялися обговорювати план порятунку, а ось перший тест-драйв наші місцеві медики пройшли наприкінці лютого, коли в заробітчанки, котра повернулася з Італії, запідозрили коронавірус. На щастя, тоді обійшлося, у хворої діагностували грип, медпрацівники провели роботу над помилками, влада та благодійники почали екіпірувати тих, хто опинився у двобої з коронавірусом.
А вже з 12 березня по всій країні ввели всеукраїнський карантин (до речі, його неодноразово продовжували, наразі аж до 28 лютого 2021 р.), згодом на місяць – надзвичайну ситуацію. Фактично відтоді всі ми почали жити, дотримуючись низки обмежень. Змінено навчання у школах, вишах, закладах позашкільної освіти – всі почали вчитися дистанційно, садочки зачинилися аж до літа, обмежили проведення масових заходів, а пізніше – роботу ринків, магазинів непродовольчих товарів, міські, міжміські, міжобласні перевезення у громадському транс­порті, чимало держустанов пере­йшли на дистанційний режим або приймали обмежену кількість відвідувачів за попереднім записом. Люди масово кинулися в аптеки по маски, антисеп­тики і парацетамол, але мало то­го, що відшукати їх було складно, та ще й ціни підвищилися в рази.
Перші хворі на Кам’янеччині з’явилися у квітні: спочатку хворобу діагностували в медсестри Хотинської ЦРЛ, яка проживає в с.Жванець, а у великодню ніч стало відомо про кам’янчанина. Усіх хворих із Хмельниччини спочатку лікували у Хмельницькій інфекційній лікарні, яку визнали опорною, але через стрім­ке поширення захворювання фактично в кожному регіоні перепрофільовували відділення. ЦРЛ першою почала лікувати недужих на ковід, а згодом підключилася і міська лікарня. Відтоді в місті та районі маємо понад 5000 хворих, одужали майже 3500, на жаль, померли 88 людей.
Періодично виникали спалахи захворювання в медзакладах міста і району, на заводах, фаб­риках, підприємствах, у навчальних закладах, держустановах, будинках для пристарілих тощо. Ми навчилися жити за новими правилами і навіть кольоровими обмеженнями, адже від літа регіони «розмальовували» у «зелений», «помаранчевий» і «червоний» кольори, залежно від епідситуації. Фактично рік завершуємо в очікуванні нових обмежень – повного локдауну, який планують запровадити вже у січні 2021-го.

ЗАВЕРШИЛИ ДЕЦЕНТРАЛІЗУВАТИСЯ

Нарешті процес децентралізації фінішував. Щоправда, минув він не без ексцесів: змусив селян і чиновників звертатися до столиці та навіть виходити на дороги. У верхах усе ніяк не могли визначитися, куди перенести межі Кам’янеччини. То до нас приєднували Чемеровеччину, то планували залишити без змін. Але, попри різні перипетії, наш район таки став масштабнішим, велелюднішим, а значить – і перспективнішим.
Історичне рішення Верховної Ради «Про утворення та ліквідацію районів» ухвалили 17 липня, перекроївши карту районів Украї­ни. Згідно з документом, тепер в Україні їх 136, замість 490. Щодо Хмельниччини, то замість 20 колишніх маємо три: Хмельниць­кий, Кам’янець-Подільський, Шепетівський. Наш Кам’янець-­Подільський район з адміністративним центром у Кам’янці-Подільському отримав теперішні Кам’янець-Подільський, Ново­ушицький, Дунаєвецький і Чемеровецький райони. Загальна кіль­кість населення – 312 тис. 400 жи­телів.
Маємо тепер 15 громад Ка­м’янець-Подільського району: Гу­ківську, Гуменецьку, Жванець­ку, Китайгородську, Маківську, Орининську, Слобідсь­ко-Куль­чієвецьку сільські терито­ріальні громади, а також Закупненську, Новодунаєвецьку, Новоушицьку, Смотрицьку, Староушицьку, Чемеровецьку селищні, Дунаєвецьку і Кам’янець-Подільську міські.
До слова, зміни торкнулися і прописки деяких сіл нашого району. Скажімо, Кам’янська сільрада, яка планувала укласти «шлюб» із міською громадою, ввійшла до складу Слобідсько-­Кульчієвецької тергромади, яка також поповнилася селами Куль­­чієвецької, Княжпільської та Пановецької сільрад. Новостворена Орининська громада вклю­-чає тепер Орининську, Заліську, Кадиївську, Підпилип’янську, Приворотську і Шустовецьку сільради.
Гуменецька громада поповнилася Циківською сільрадою Чемеровецького району. Жванецька також побільшала, і до
5 сільрад, що входили раніше, обжилася ще Завальською і Сло­бідсько-Рихтівською. До Старо­ушицької громади ввійшла Чабанівська сільрада.
Неабияк побільшало і місто. Тепер до Кам’янець-Подільської міської тергромади ввійшли села колишніх Довжоцької, Зінь­ковецької, Колибаївської, Ходоровецької та Рихтівської сільсь­ких рад.

ПЕРШІ ВИБОРИ У ВЕЛИКІЙ РОДИНІ

Уперше в такому новому терскладі, зі змінами виборчого законодавства і всеукраїнським карантином ми обирали тих, хто дбатиме про нас протягом наступних 5 років. Вибори від­булися в 15 громадах Кам’янеччини.
Згідно із новим законодавством, на виборах депутатів до сільських, селищних та міських рад зменшено перелік громад, де виборчий процес відбувався за мажоритарною системою. Натомість збільшилася кількість населених пунктів, де діяла пропорційна система з відкритими партійними списками.
Вибори відбулися 25 жовтня під пильним оком спостерігачів. Не обійшлося без скандалів, погроз одному з кандидатів у мери, викликів поліції, звинувачень, а також розтягнутим процесом підрахунку голосів. Ка­м’янець-Подільська міська ТВК навіть «засвітилася» на цент­ральних каналах. Одній із кандидаток у депутати вдалося зафіксувати момент, як членкиня ТВК намагалася сховати виборчу документацію під одягом. На місце навіть поліцію викликали. Але, попри все, нових керівників громад і депутатів ми таки обрали. За даними ЦВК, у Кам’янці-­Подільському волевиявлення здійснили близько 32% виборців, а в районі – майже 40%.
До міської ради потрапили 6 партій: «Свобода», «Слуга народу», «Європейська солідарність», «За майбутнє», «За конкретні справи», «Рідне місто». Долю громади вершитимуть 38 депутатів (раніше було 36).
До райради, яка налічує 42 де­путати, пройшли 8 партій. Те­пер у складі депкорпусу є представники із Дунаєвеччини, Ново­ушиччини та Чемеровеччини. Тут картина виглядає так: «Слуга народу», «За конкретні справи», «За майбутнє», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», Радикальна партія Олега Ляшка і навіть ОПЗЖ.
Міського голову вдалося обрати під час ІІ туру 15 листопада і, до речі, оперативно підрахувати голоси та оголосити офіцій­ні результати. Перемогу здобув Михайло Посітко від ВО «Сво­бода», за якого проголосували 15 тис. 404 виборці. Його опонент, самовисуванець Воло­димир Мельниченко, набрав 11 тис. 1 голос. А ось у Дунаєвецькій міській громаді й нада­лі керуватиме Веліна Заяць.
Щодо голів інших тергромад, то чимало мешканців нашого краю довірили й надалі представляти їхні інтереси перевіреним роками, але з’явилися і нові. Керівники селищних громад такі: Закупненська – Віталій Ващук, Новодунаєвецька – Антон Камінський, Новоушицька – Анатолій Олійник, Смотрицька – Люд­мила Пелих, Староушицька – переобрала Анатолія Тимчука, Чемеровецька – також переобрала Олександра Собаня. Голови сіль­ських тергромад: Гуківська знову довірила керівництво Петру Ільницькому, як і Гуменецька – Інні Абдулкадировій, Жванець­-ка – Тетяні Криворучко, Китай­городська – Юрію Безродному. Маківська довірилася Влади­славу Галачинському, Орининська – Івану Романчуку. Слобідсько-Кульчієвецька обрала керівника з досвідом – Юрія Волощука, який досі був сільським головою Кам’янської сільради.

А ЩО ІЗ КАДРАМИ?

2020-й розпочався зі зміни керівника департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міськради. Альону Кузему замінив Петро Гаврилюк, який працює у цій сфері не один рік.
У лютому головою Кам’янець-­Подільської РДА, відповідно до указу президента, призначено Анатолія Бернашевського.
Після виборів зміни відбулися і в керівному складі райра­ди. Таємним голосуванням головою райради обрали колишнього місь­кого голову Кам’янця-­Подільського Михайла Сімашкевича, а його заступником – Миколу Жогана, члена ВО «Батьківщина».
В області ж на посаду голови Хмельницької ОДА призначено бізнесмена з Кам’янця-Подільського Сергія Гамалія. До речі, Хмельницьку облраду вперше за останні роки очолила жінка – депутатка від партії «За майбутнє» Віолета Лабазюк.
Щодо інших кадрових змін, то КП «Управлінська компанія «Господар» очолив Степан Гурома. Головним лікарем НКП «Перинатальний центр» переобрали Олександра Гурського, а керівником КНП «Кам’янець-Подільська міська лікарня» – Олександра Чернеця. Обидвоє керували закладами близько чотирьох років. Залишився очільником Кам’янець-Подільської ЦРЛ Віталій Шевчук.
Також на старих посадах після переобрання залишилися голова Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Роман Савчук та ректор К-ПНУ ім.Івана Огієнка Сергій Копилов.

ЗАПРАЦЮВАВ ПОТУЖНИЙ ЦЕНТР

Грандіозні зміни 2020-й приніс у військове життя нашого міс­та. Славнозвісний та унікальний Центр розмінування, відомий своїми здобутками і досягненнями за межами України, пе­режив трансформацію. Тепер у міс­ті запрацювала нова структура – Об’єднаний навчально-тренувальний центр Збройних сил України, який очолив начальник Кам’янець-Подільського гарнізону полковник Володимир Родіков. Має вона шість окремих підрозділів. Це – Центр розмінування, Школа саперів, Кінологічний центр, Центр підготовки підрозділів, Навчальний центр, батальйон забезпечення навчального процесу та рота охорони. Такі зміни надиктовані часом, досвідом інших країн і рухом України у бік НАТО.
Чисельність новостворено­го центру чимала – майже 1200 осіб. Якщо ще врахувати тих, хто навчатиметься, то цифра стрімко сягне позначки близько 2000.
2020 рік у ЗСУ було оголошено Роком професійного сержанта. Солідний подарунок до свята підготував для них Кам’янець-­Подільський гарнізон: 18 листопада офіційно запрацював Клуб сержанта, який облаштували в частині колишнього Будинку офіцерів. Є тут солідний конференц-зал для проведення офіційних зустрічей, більярдний стіл для поціновувачів цієї гри, музичні інструменти для тих, хто не уявляє життя без музики. А допомогти зі справами буденними і духовними допомагають юристи, психологи і військовий капелан, для кожного з них окремо створили кабінети.
А ще цьогоріч 5-річчя відзначила 48 інженерна Кам’янець-­Подільська бригада, створена під час війни. За плечима військовослужбовців – чимало виконаних завдань як на війні, так і в мирному житті.
Але найголовніший здобуток – за цей рік на сході України Кам’янеччина не втратила жодного військово­службовця. Дай Боже, щоб і наступного року всі захисники і захисниці були здоровими, неушкодженими і здобули довго­очікуваний мир.

КУЛЬТУРА І ТУРИЗМ ПІШЛИ У ВІРТУАЛ

Культурне життя цьогоріч фактично вирувало у віртуальному світі, а доступ до виставок, майстер-класів, фестів був обмеженим – із дотриманням режиму карантину.
Уперше відкриття турсезону 30 квітня провели в режимі он­лайн, підготувавши низку заходів та сюрпризів. Концепцію обрали символічну – «Кам’янець Digital», що дозволило обговорити актуальні питання туристичної галузі, побувати на майстер-класах у митців, поблукати оригінальними екскурсійними маршрутами і навіть помилуватися новою білою підсвіткою Старої фортеці, щоправда, у віртуальний спосіб, навіть не виходячи із хати. Під час відкриття містяни і туристи тусувалися в соцмережах, на яких, власне, транслювалися події, а також відвідали новий сайт (ka­mianets.travel).
Не розгубилися й організатори Міжнародного кінофестивалю «Бруківка» і вирішили свій четвертий захід 16 травня транс­лювати на сайті brukivkafest.com. Для цього навіть назву підко­ре­гували – «КіберБруківка 2(4)20». І не прогадали – онлайн-кінофестиваль зібрав близько трьох тисяч глядачів, котрі вдома мали змогу переглянути десятки стрічок як режисерів із різних регіонів України, так і закордонних – з Італії, Іспанії, Франції, Польщі, Білорусі.
Ювілейний фестиваль «Res­publica FEST – 2020» організатори в останній вікенд вересня теж провели онлайн. Перебувати на заході, що відбувся на території фортеці та Руської брами, змогла лише сотня глядачів. Але тисячі відвідали фест онлайн та ще й безкоштовно, адже влаш­тували стріми на декількох You­tube-каналах та навіть побудували територію фестивалю у грі Minecraft. Серед виконавців Alyona Alyona, Zapaska, Жадан і Собаки, Go-A» та багато інших. Уже 25 грудня, о 12.00, на ютуб-­каналі фесту відбудеть­ся прем’єра документального фільму про фестиваль «Республіка».
Однак, у зв’язку з авіаката­-строфою літака АН-26 25 верес­ня під Харковом, яка відібрала життя у 26 людей (до речі, один із загиблих курсантів – колишній випускник Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Максим Хом’ячук), по всій Україні оголосили день жалоби, тому публічні заходи організатори «Республіки» та онлайн-­транс­ляцію скасували. Виступи запланованих на цей день виконавців глядачі змогли побачити згодом у записі.
Із дотриманнях вимог карантину в місті також відбулися другий форум «Молодіжні сходини в Кам’янець-Подільській фортеці», фестиваль середньовічної культури «Ruthenica Medievalis. 1398 a.d.», VI театральний фестиваль «Комора».
А під кінець листопада кам’янецька команда «Наш Формат» змагалася у фіналі популярного телешоу «Ліги сміху» і двічі по­спіль стала срібним призером – нашим хлопцям не вистачило бала до перемоги.

ПІДКИДАЛИ ХМИЗУ У ВОГОНЬ

Не минув рік без скандальних подій. Хвилю обурення в соц­мережах підняв перший конкурс на заміщення директора ЗОШ №15, що вперше відбувався у місті за участі депутатів міськ­ради, представників міськуп­равління освіти і науки, директорів двох інших місцевих шкіл, а також освітян та батьків ЗОШ №15. На крісло директора претендували заступниця директора з навчальної роботи ЗОШ №15 Оксана Чижевська та директорка ЗОШ №11 Олена Чернець. За підсумками комісії, перемогу здобула пані Чернець, однак зго­дом усе обернулося скандалом, страйками, образами, вервицею звернень до чиновників і, врешті, відмовою переможниці від нової роботи.
Не інакше як викиданням мільйонів на вітер можна назвати будівництво амбулаторій у Шутнівцях і Вихватнівцях. Розтрощені пандуси, побиті сходи, зі­жмаканий лінолеум, стіни з тріщинами та дроти, що стирчать зі стін, відсутність за несплату електроенергії, – так виглядають нові амбулаторії, відкриті понад рік тому. Не привабливіша картина і на подвір’ї – недоробки майже всюди. На баланс районний ЦПМСД і тергромади відмовилися брати ці споруди-недобуди.
Не без емоцій кам’янчан і коментарів чиновників мостили частину дороги на центральній вулиці міста – Соборній. Містя­ни нарікали, що замість обіцяної, міцної та випробуваної десятиліттями гранітної бруківки їм підсунули тротуарну плитку. Та ще й роботи потягнули з міського бюджету ні мало ні багато – один мільйон гривень. Але до­ки кам’янчани лаялися, чинов­ники виправдовувалися, час­тина вулиці – від Гагаріна і до пр.Грушев­ського – таки змінила обличчя.
На жаль, фактично жодна сесія новообраного складу Кам’янець-Подільської міської ради восьмого скликання не минула без скандалів та розбрату. Виняток – урочиста її частина, що відбулася 27 листопада на майдані Відродження, де новооб­раний міський голова Михайло Посітко, отримавши посвідчення і булаву, зачитав текст присяги перед громадою міста. Наступні засідання не відбувалися без словесних перепалок, надмірних емоцій і, як результат, відсутності співпраці та діалогу. І досі кадрові питання щодо заступників міського голови залишаються невирішеними, як і новий склад виконкому.

КАРАНТИН РЕМОНТАМ НЕ ЗАВАДИВ

Упродовж року активно трудилися комунальники і дорожники – практично чи не щотижня були звіти про ремонти тротуарів, внутрішньодворових проїздів, доріг. Щоправда, продовження робіт на об’їзній, а точніше – початок на перехресті вулиць Князів Коріатовичів і Привокзальної (перед залізничним переїздом), полоскотало нерви кам’янчанам, які годинами мусили стояти в заторах. Причина незручностей – служби не до кінця розібралися, кому, де і що робити, але проблему виправили, і дорожники приступили до робіт на вул.Крип’якевича (протяжність ділянки капремонту – 1,3 км). Це вже третій етап робіт на кам’янецькій об’їзній, тендер на проведення яких виграло ПП ВКФ «Будмонтажсервіс». Нагадаємо, що саме це підприємст­во проводило капремонт об’їзної на вулицях Північній та Привокзальній (до гуртового ринку), а наразі здійснює ремонт на вул.Франка.
За кошти міського бюджету цьогоріч поремонтували ділянки пр.Грушевського, Хмельницького та Нігинського шосе, вулиць Північної, Суворова, Пушкінської, проблемні відріз­-ки на Героїв Небесної Сотні, Шевченка, Лесі Українки та Огієнка. Нарешті змінила обличчя і вул.Вутіша, про ремонт якої не один рік благали містяни.
Тішаться новими сільськими дорогами і жителі району. Лідерами є Гуменецька та Колибаївська ОТГ, поремонтували і автошляхи Слобідсько-Кульчієвецької громади. Дочекалася грошей і ремонту багатостраждаль­на дорога до Старої Ушиці та відрізок шляху «Дерев’яне – Ка­лачківці».
Утім не дорогами єдиними.
У рамках національної програми «Велике будівництво» триває реконструкція Центрального стадіону ім.Г.Тонкочеєва. Кошти на нього виділила держава. Роботи виконуються згідно з вимогами стандартизації, тому підряднику вже доводилося дещо переробляти. Наразі нова влада заявляє, що загалом із цією реконструкцією не все гаразд.
Ще один проєкт презентували на майдані Польський ринок, 18-Б (приміщення міської друкарні), що у Старому місті, – європейський комплекс площею 85 кв. м. Тут є чоловіча та жіноча вбиральні, туалети, душ, переодягальня, кімната матері й дитини з пеленальним столиком, умивальником і біде; камера схову. Особливу увагу приділено людям з обмеженими фізичними можливостями. Деякі послуги є платними, а от користування кімнатою матері й дити­ни – безкоштовне, як і вхід для людей з обмеженими фізичними можливостями.

НП НАС НЕ ОБМИНУЛИ

На жаль, надзвичайні події не обминули 2020-й.
Проте, на щастя, нам вдалося не повторити Одеської трагедії. Пожежа в гуртожитку №5 К-ПНУ ім.Івана Огієнка на пр.Грушевського спалахнула вночі 30 січня. Зайнялося в одній із кімнат на п’ятому поверсі. Одна зі студенток через проблеми з електрикою заснула при свічці. Надзвичайники спільно з адміністрацією гуртожитку евакуювали 333 студентів, ще 19 осіб врятували за допомогою авто­драбини, після чого оперативно ліквідували пожежу.
Аж два дні рятувальникам довелося приборкувати масштабну пожежу на міському сміттєзвалищі. Ускладнювало зав­дання те, що осередок пожежі був не поверхневий, а під шаром грунту та сміття, ще й сильний вітер заважав гасінню. Причиною стало самозаймання.
Врятували вогнеборці і 284 га хлібного поля неподалік від с.Ве­лике Залісся.
Традиційно після солідного дощу Кам’янець потопав у воді – 16 червня затопило два ринки, декілька вулиць та авто, підтопило вулицю Гагаріна поблизу 21 садочка і Новопланівський міст, у районі «Укрсоцбанку» традиційно знесло бруківку. Піднялася концентрація нафтового продукту на Лебединому озері, лебедів швидко евакуювали, і вони не постраждали. Рятувальники надали допомогу в буксируванні 8 автомобілів та рейсового автобуса, які внаслідок зливи потрапили в полон води. Стихія не пошкодувала і район. Велика вода завдала клопоту фактично всім жителям району: розмивала дороги, сильний вітер кидав дерева, які зносили шифер і шкодили лінії електропередач.
Вистачало і криміналу. У лютому від ножа 35-річ­ного кам’янчанина загинув 21-річ­ний уродженець Новоушиць­кого району, студент одного із наших вишів. Його тіло знайшли у приміській Кам’янці. А в італійському місті Ріміні 69-річний італієць уночі молотком забив до смерті дружину – 61-річну кам’янчанку.
На жаль, гинули наші земляки і на дорогах. Медикам не вдалося врятувати 29-річного водія «Honda Accord», який, виїжджаючи на перехрестя вул.Пушкінської та Привокзальної з другорядної дороги, не пропустив карету швидкої допомоги, що рухалася по головній дорозі з про­-б­лисковими маячками. У резуль­таті зіткнення травм зазнали троє пасажирів легковика і троє працівників медбригади, 74-річна пацієнтка та її 46-річна супутниця.
Під колесами автобуса обі­рвалося життя 50-річної жінки у с.Оринин. Дві молоді жінки загинули в аварії, що сталася на вул.Лесі Українки, поблизу магазину «Карен». Поліція з’ясувала, що водій «Subaru Legacy» був у стані алкогольного сп’яніння, перевищив швидкість, виїхав на тротуар, де авто зіткнулося з деревом і перекинулося. Дві пасажирки померли на місці, ще одну доставили до міської лікарні. За декілька днів на тій же вулиці трапилися ще дві аварії, але цього разу обійшлося без жертв.
Серед приємних надзвичайних подій – під стінами лікарні в електрокарі таксі «Вольта» ка­м’ян­чанка народила дівчинку. Пологи приймали лікарі. Все завершилося хепі-ендом.

СПОРТСМЕНІВ КОВІД НЕ НАЛЯКАВ

Вірус хоч і вніс новий розпорядок у спортивне життя спортс­менів, але не завадив досягати перемог. Особливо вирували в нас футбольні баталії – чемпіонат міста з мініфутболу серед любительських команд. Цей тур­нір став першим спортивним змаганням у місті після тримісячної паузи, зібрав 14 команд, з якими «Подолянин» детально знайомив читачів. Два місяці тривали матчі, за якими, затамувавши подих, спостерігали спраглі до спорту вболівальники. Не менш емоційним вида­лося завершення турніру та нагородження переможців. Кубок здобула команда «Душа Пиво­вара». Найкращим гравцем чемпіонату визнали Владислава Тимощука («Visa House»), найкращим воротарем – Віктора За­лісного, а воротарем – Вадима Гресь­ка (обидвоє грали за «Фортуну»).
У не менш запеклому протистоянні визначився володар Куб­ка Кам’янець-Подільського району з футболу. Ним стала коман­да «Товтри» із Нігина.
Масштабний спортивно-ін­телектуальний фестиваль «Dim­boy Fest» вдалося організувати спортивному ентузіасту, кам’ян­чанину Дмитру Бойку. Протягом двох тижнів кам’янчани і гості міста спробували себе в різних інтелектуальних іграх та спортивних активностях: 15 видів, 7 локацій.
2020-й увійде в історію Подільського спеціального навчально-реабілітаційного соціально-економічного коледжу завдяки відкриттю новоство­реного спортивного мінімайданчика для занять із волейболу та футболу. 49 років у закладі не було відкритого майданчика для занять спортом – усі ці роки вони проводили заняття з фізкультури на ста­діоні у сусідньому НВК №3. Втілити мрію в життя допомогли ще тодішній міський голова Михайло Сімашкевич, спонсор із США Роберт Хей, директор закладу Мар’ян Тріпак та працівники коледжу.
Протягом року наші спортсмени брали участь у безлічі змагань і здобули чимало призових місць.
Шкода, що через пандемію цьогоріч довелося відмовитися від проведення в Кам’янці авторалі «Фортеця». Маємо надію, що наступного року ситуація кар­динально зміниться на краще,
і вірус не стане на заваді гран­діозним спортивним планам.

Підшивку «Подолянина» гортала Галина МИХАЛЬСЬКА.