Неділя, 07 Березня 2021 р.
29 Січня 2021

ЩО НАСПРАВДІ ЗМІНИЛОСЯ В «ЕКСТРЕНІЙ»

Уже майже місяць бригади екстреної медичної допомоги класифікують отримані ви­клики по-новому. Тобто, замість двох видів (екстрені та не­екстрені) їх з’явилося аж чотири: критичні, екстрені, неекстрені та непро­фільні. Правда, медики стверджують, що якихось особливих змін, які запрацювали з 1 січня 2021-го, не відчули. Вони й надалі стрімголов мчать на виклики, надають екстрену медичну допомогу і плекають надію на при­стойні умови для службового автопарку та працівників. Бо вже не один рік
змушені базуватися в умовах, далеких від ідеальних.

Власне, про нововведення ми розпитали в начальника Кам’янець-Подільської станції екстреної медичної допомоги КНП «ХОЦЕМД та МК ХОР» Олега КУЦИКА.

– Ще 2012 року запрацювала постанова №1119, відповідно до якої виклики поділили на екстрені та неекстрені. А з 1 січня почав діяти новий поділ відповідно до стану пацієнта. З’явилися критичні виклики – це коли йдеться про загрозу життю й необхідні першочергові, невідкладні та реанімаційні дії. Тобто, коли у хворого відсутнє дихання або ж воно неефективне, масивна кровотеча. Норматив прибуття – 10 хвилин із моменту надходження виклику до диспетчера. Фактично, це нововведення орієнтує бригаду на те, з яким хворим доведеться мати справу. І це позитивний момент.
Екстрені виклики фактично залишилися незмінними з 2012 року, і на прибуття бригаді виділяють 20 хвилин. Це порушення свідомості, кровотечі, інфаркти, болі в серці, інсульти, розлади дихання, травми, зокрема й ураження струмом, блискавкою тощо, інтоксикація та отруєння, гострі хронічні захворювання.

– У нашій практиці бувало, що екстрені виклики перепрофільовувалися на критичні, бо стан пацієнта стрімко погіршувався, – продовжує
Олег Миколайович. – Родичі знову телефонували до диспетчера, повідомляли про відсутність дихання, і бригада отримувала вказівку пришвидшитися. Адже після 7 хвилин, коли дихання відсутнє, відбуваються незворотні зміни в мозку, і врятувати пацієнта стає практично нереально.
Фактично без змін залишилися неекстрені виклики, коли стан хворого не є невідкладним, медична допомога може бути відтермінована, і це не призведе до погіршення здоров’я. І раніше, і після змін таким хворим диспетчер рекомендує звернутися до сімейного лікаря, також звернення може бути передано до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. У разі відсутності можливості надати допомогу сімейним лікарем, диспетчер направить вільну бригаду. На такі виклики за нормативом виділяють 60 хвилин, але якщо є вільні бригади, ми намагаємося їх туди відправити одразу.
Із 1 січня з’явилися ще непрофільні виклики – це коли також стан хворого не є невідкладним, і він може звернутися до сімейного лікаря, або ж отримати консультацію медика дистанційно.

Тепер неабияка відповідальність лягла на плечі диспетчерів. Адже саме вони мають дотримуватися чіткого алгоритму дій, детально розпитати про стан пацієнта, про те, що сталося, аби правильно все проаналізувати і передати бригаді правильний виклик, зважаючи на стан пацієнта.
Олег Миколайович уточнив, що при форс-мажорах «швидкій» дозволено перебрати з часом під час критичного звернення, але не більше ніж у 15% викликів. Адже трап­ляються ситуації, які не залежать від медиків. Це дорожня обстановка, неправильно вказана адреса, нумерація будинків, під’їздів, відсутність номерів на квартирах, самовільно встановлені перегородження внутрішньодворових проїздів, про що не повідомлено екстрені служби, неправильно припарковані автомобілі біля будинку чи під’їзду. Словом, у таких випадках медикам доводиться пройти неабиякий квест, втрачаючи дорогоцінний час.
– Тішить те, що останнім часом водії стали свідомішими, і якщо «швидка» їде з увімкненими проблисковими маячками та сиреною, 90% автомобілів її пропускають, – каже Олег Миколайович. – Однак ситуація з паркуванням біля Центрального ринку залишається катастрофічною, і часто проїхати там у годину пік є неабияким мистецтвом для водія екстреної.

На запитання, чи нові зміни не призвели до того, що пацієнти починають «прикрашати» болячку, начальник відповідає так:

– Як правило, в барвах описують свій стан. Коли бригада приїжджає, часто з’ясовується, що насправді могли обійтися і без неї. Наші люди чомусь люб­лять сидіти і лікуватися вдома, гада­ючи, що хвороба сама минеться. А коли вже терпіти не сила, кличуть швидку. Або є ще такі пацієнти, які, навпаки, обійдуть декілька лікарів, а під вечір ще й швидку викличуть. Мовляв, ще ви подивіться, чи правильно все призначили лікарі. Прикро, але через таких пацієнтів бригади виїжджають на неекстрені випадки, а в цей же час хтось насправді буде у критичному стані й потребуватиме заходів реанімації.

На думку лікарів екстреної, таких несвідомих пацієнтів слід було б карати гривнею. Однак нинішній розмір штрафу, відповідно до ст.183 Кодексу України про адмінправопорушення (завідомо неправдивий виклик), становить від 51 до 119 грн і не надто лякає. У верхах планують таких несвідомих громадян карати гривнею, збільшивши штрафи до 10 тис. грн.
До слова, від початку пандемії медики «швидкої» опинилися на передовій у бою з ковідом. На той час у Хмельницькій області сформували чотири бригади: по одній на Шепетівській станції та Кам’янець-Подільській і дві – у Хмельницькій.

– Наша бригада, склад якої є постійним, базується в селищі Першотравневому, – продовжує Олег Миколайович. – Спеціально для неї виділили окреме приміщення, аби мінімізувати контакт з іншими працівниками екстреної. Ще в березні для госпіталізації хворих на ковід або ж із підозрою виділили автомобіль «Peugeot Boxer». А торік на початку грудня ковідна бригада отримала новий автомобіль «Citroen Jumper», повністю обладнаний. Саме ним нині й здійснюють перевезення хворих. До речі, обслуговуємо місто Кам’янець-Подільський та новостворений район, куди ввійшли колишні Чемеровецький, Новоушицький та Дунаєвецький, а також Віньковецький район. Важко було восени, коли на Кам’янеччині мали сплеск захворюваності. Тоді нам допомагала Хмельницька станція, яка брала на себе ближчі райони. Якщо ж цього було недостатньо, ми виділяли автомобіль і бригаду з лінії, адже весь наш спецтранспорт обладнаний для перевезення хворих на ковід. А область постійно і сповна забезпечує всі бригади засобами індивідуального захисту та медикаментами. От і виходило, що коли в нас було менше хворих, ми допомагали розвантажувати інші райони, їздили зокрема навіть у Волочиськ. Бувало, що за день бригада відкатувала від 800 до 1000 кілометрів. Сьогодні ситуація із захворюваністю на коронавірус покращується. Сподіваємося, що так буде й надалі.