Середа, 28 Липня 2021 р.
30 Квітня 2021

ЗАЛИШИ ПО СОБІ ЧИСТІШЕ, НІЖ БУЛО!

Це гасло ініціативного аполітичного екоруху «Прибери в горах». Щонеділі, об 11.00, за будь-якої погоди, з грудня по квітень волонтери збиралися разом і прибирали каньйон річки Смотрич у межах Кам’янця від сміття. Впродовж 20 акцій (заключна відбулася минулої, Вербної, неділі) вони винесли з каньйону понад 2 тисячі 120-літрових мішків сміття – це, за приблизними підрахунками, близько 20 тонн непотребу!

Екорух «Прибери в горах», який заснувала кам’янчанка Інна МАЗУР, розпочав свою діяльність із прибирань у Карпатах.
Її зачепив за живе контраст між величною красою гір і огидни­-ми горами сміття, принесеного людьми, тож із кількома однодумцями вона провела перші прибирання на горах Хом’як та Пікуй.
Восени відбулися чотири акції з прибирання в наших горах – Товтрах, і учасникам стало зрозуміло: «Ми збираємо не сміт­тя – ми збираємо людей». Справ­ді, до такої, здавалося б, неприємної справи, як прибирання сміття за «свинями», потягнулися особливі люди, котрі займають активну життєву позицію і прагнуть змінювати світ на краще. І вони не захотіли зупинятися, незважаючи на те, що почалася зима.
Тож наступним, масштабним, проєктом руху «Прибери в горах» став каньйон річки Смотрич у межах міста. Каньйон, що є найстарішою пам’яткою міста як витвір природи, його візитівкою і гордістю, проте водночас є надзвичайно занедбаним і засміченим.
– Ми не до кінця уявляли собі масштаби проблеми, – зізнається Інна Мазур. – Усі знали, що сміття в каньйоні багато, але через густі хащі не видно, наскільки його багато! За походженням його можна поділити на декілька категорій. Перше, що кидається в очі, – це сміття після відпочивальників: пляшки, одноразовий посуд, упаковки від продуктів. Не можу цього зрозуміти: якщо вистачило сил принести в каньйон повні торби їжі та повні пляшки, що за проблема винести нагору порожні? Адже двірники в каньйоні не ходять!
Друга категорія – таке ж сміття, але скинуте зверху: з парку, з оглядових майданчиків, з мосту. Під популярними місцями відпочинку, під Замковим мостом, під фортецею – цілі звалища. З цією проблемою можна боротися, тільки встановивши урни нагорі в «злачних» місцях. Декілька урн уже встановлено, ще 10 великих бочок найближчим часом маємо поставити в парку над каньйоном.
Третя і найбільша категорія – це побутове сміття місцевих мешканців. Люди реально вважають каньйон вигрібною ямою і роками скидають туди свої відходи! Особливо вразили Руські фільварки, на яких ми застрягли на сім акцій із двадцяти, чистили схили за допомогою альпіністського спорядження. На Руські припадає практично поло­вина всього зібраного в каньйоні сміття. Судячи з усього, ці схили ніколи не прибирали, бо ми знаходили речі ще радянського часу. Мене дивує і обурює, чому міська влада ніяк не бореться з цим явищем, адже дуже легко визначити, де які «хазяї» влаштували собі звалище. Їх би мали оштрафувати і примусити все це прибрати.
По мірі просування по кань­йону до акцій приєднувалися все нові волонтери. Хтось взяв участь лише один раз, а хтось став постійним учасником, сфор­мувався міцний «кістяк» з однодумців, які стали друзями. Цікавий той факт, що близько третини волонтерів – це не корінні ка­м’янчани, а люди, котрі переїхали до Кам’янця з інших міст, і навіть із Білорусі.
Діяльність руху «Прибери в горах» не обмежилася лише каньйоном. Паралельно відбувалися й виїзди на прибирання в Карпати, на береги Дністра, а також перші акції з порятунку палацу Орловських у Маліївцях – загалом 40 акцій за 7 місяців. Рух «Прибери в горах» тісно спів­працює з іще одним потужним рухом, що отримав назву «Волонтерський туризм», його іні­ціаторкою є екскурсоводка, голова ГО «Малієвецька спадщина» Анастасія ДОНЕЦЬ. На толоки з порятунку пам’яток, крім ка­м’ян­чан, приїжджають волонтери з Хмельницького, Дунаївців, Красилова.
– Для мене сміття стало «фільт­ром на людей», – ділиться Інна Мазур. – Коли я вперше йшла прибирати в Карпати, кликала друзів і знайомих, але ніхто з них не підтримав мене. Зате відгукнулися декілька людей, котрих ледь знала.
І досі на акції приходять все нові й нові люди. Хтось дізнається через Facebook, хтось – через своїх знайомих, а тепер це найрідніші мої люди, разом ми гори можемо – ні, не звернути – прибрати!
Є підприємці, які стали нашими постійними меценатами: булочки до чаю для волонтерів або таблички із закликами не смітити – кожна допомога є важливою і цінною. Ми також співпрацюємо з департаментом житлово-комунального господарства, котре щоразу забезпечує вивезення нашого «врожаю» на звалище. А от чого свідомо уни­каємо – це відносин із будь-якими політичними силами. Рух «Прибе­-ри в горах» – принципово аполітичний.
Отже, генеральне прибирання каньйону наразі припинено (хоча ще є що прибирати), натомість волонтери перемикають свою увагу знову на Карпати і на природні перлинки Поділля. Уже відбулися прибирання на схилах Дністра в Ярузі, Врублівцях та Субічі, на 10 і 16 травня заплановано акції в Суржинцях (детальніше – на сторінці #Прибери в горах на Facebook). І роботи там – катастрофічно багато!
Цензурних слів бракує, щоб висловити, на які огидні сміттєзвалища перетворено найкрасивіші місцини нашого краю, ліси і береги річок. Це, знову ж таки, побутові відходи від місцевих мешканців і сміття після пікніків. Вражає і обурює свинське ставлення земляків до власної землі. З багатьох сіл узагалі ніхто і ніколи не вивозить сміття на звалище, і люди поколіннями несуть його до яру або до лісу.
Проблема сміття в Україні сис­темна. У нас досі не налагоджено сортування і переробку побутових відходів ні на рівні держави, ні, тим паче, на місцях. Очіль­ники міста і району на сьогодні безпорадно розводять руками, не маючи конкретних програм із боротьби зі стихійними сміттєзвалищами і тотальним засміченням довкілля. Кволі надії на сміттєпереробний завод, що мав би вже будуватися, відкладаються через пандемію.
Що ж можемо ми, «прості смертні»? А можемо любити, поважати свою землю і дбати, аби наше сміття опинилося не на березі річки чи в лісі, а на сміттєзвалищі. По можливості сортувати самотужки і здавати скло, папір і пластик на переробку. Долучатися до акцій із прибирання. А їдучи відпочивати в красиве місце, прихопити сміттєві пакети і прибрати хоча б за собою, а ще краще – залишити це місце чистішим, ніж було.

Наталія ЯРОВА.