ЯКИЙ ЖЕ ВЕТЛІКАР БЕЗ ДОМАШНЬОГО УЛЮБЛЕНЦЯ?

8 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ

Коли поза межами дому згадуємо про своїх домашніх улюбленців, мимоволі усміхаємося, адже точно знаємо, що сеанс позитивних емоцій при зустрічі гарантований. Коли ж заходить мова про братів наших менших, розмова перетворюється на милу бесіду, обмін досвідом та позитивом. Саме так можна охарактеризувати і наше інтерв’ю напередодні Дня ветеринара зі спеціалістами Держпродспоживслужби, які дали відповіді на найпоширеніші запитання кам’янчан щодо утримання тварин. Цікаво, що співрозмовники підтверджують свої слова не лише науковими знаннями, але й багаторічною практикою в галузі ветеринарії та щоденним доглядом за домашніми улюбленцями.

А ЧИ ПОТЯГНЕТЕ ФІНАНСОВО ДОМАШНЬОГО УЛЮБЛЕНЦЯ?

Скажімо, у в.о. начальниці Ка­м’янець-Подільського управління Головного управління Держ­продспоживслужби у Хмельницькій області Людмили ОРЖЕХОВСЬКОЇ два улюбленці, без яких вона не уявляє ранкових пробіжок і життя: доберман Рубі та московська сторожова Злат. Хоча тендітна господарка пробігає з ними мінімум по 5 кілометрів у день, і її ранок починається в будь-яку погоду і пору року не пізніше як 5-та година, все ж каже, що роботи по догляду за собаками вистачає й іншим членам родини.
– Будь-яка домашня тварина – це величезна відповідальність, а велика собака – тим більше. Насам­перед – відповідальність перед іншими. Тому тварини під час вигулу завжди повинні бути на повідку, а де багато людей – то і в наморднику. Зрозуміло, що вдома треба облаштувати гідне місце, зручне для тварини і безпечне для людей. Другий чинник, який змушує добре задуматися, чи варто заводити собаку, – чи зможете ви її фінансово утримувати. Собака – це м’ясоїдна тварина. В її раціоні повинно бути хоча б 50% м’яса чи субпродуктів. Варто обирати яловичину, бо, скажімо, через свинину може статися передача хвороби Ауеску, її ще нази­вають псевдосказом. Свині зазвичай хворіють безсимптомно. А от клі­ніка в кота чи собаки нагадує сказ: тривожність, надмірне чесання, а потім – смерть. Від цієї біди в муках помер мій кіт, тому добре знаю, про що кажу. Якщо вже заговорили про годування, то наголошу, що не варто собакам давати багато кісток. Губчасті можна, але невелику кількість і раз у три дні після їди. Кістки за­бивають товстий кишківник, і тва­рина без оперативного втручання може загинути. Кістка – це не їжа, в ній немає незамінних амі­нокислот. Собака може погратися нею, поточити зуби, але не наїстися.
Такої ж думки про доцільність кісток у раціоні песиків і начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Василь ПАВЛІКОВСЬ­КИЙ. У нього аж три домашні улюбленці: вівчарка Альфа і дві мисливські – російський рябий гончий дев’ятирічний Буран і тієї ж породи Нота, якій 3 роки. На них є паспорти, родоводи, вони є членами Федерації мисливського собаківництва. Є всі щеплення та ідентифікація, аби легше було знайти, коли загуб­ляться.
– У мисливські угіддя виходимо лише в певні періоди, коли дозволено полювання. В іншому разі це вважається браконьєрством. Полювати йдемо тільки з документами, – ділиться тонкощами Василь Анатолійович. Він, до речі, своїх улюбленців годує лише натуральними кормами, як і Людмила Валеріївна, є противником сухих. Спеціалісти кажуть, що в готових кормах багато підсилювачів смаку, які викликають залежність. Тому й не радять змішане харчування, коли улюб­ленцям дають трохи натуральної їжі та трохи сухої. Це може викликати порушення травлення і купу інших проблем. Якщо ж господарям легше й безпечніше годувати улюбленців готовими кормами, то нехай дотримуються лише цієї форми годування, аби не завдавати шкоди здоров’ю чотирилапого друга.
Як кожен відповідальний гос­подар, наш співрозмовник ро­зуміє, що мисливським соба­кам треба багато гуляти. І якщо він цілий день на роботі, то ніч ніхто не відміняв. Проблема, правда, в тому, що кліщі спати не лягають, ба більше, через теп­лі зими полюють на собак цілодобово і цілий рік. Через їхні укуси чотирилапі страждають від піроплазмозу, і вилікувати їх досить проблематично.
– Раніше і зими були холодніші, кліщі вимерзали, і обробляли ліси від них, а тепер – ні. Немає спокою ні влітку, ні взимку. Інвазія дуже сильна. У самого собака перехворіла, тому вирішив перестраховуватися і провести профілактику, бо, на щастя, є препарати, які допамагають легше перенести хворобу. Це, скажімо, піростоп. Але жоден препарат не дає стовідсоткової гарантії, що тваринка не заразиться.

ПРАВИЛЬНИЙ ДОГЛЯД – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я

А от про те, як уберегтися від інших поширених хвороб наших котиків і собачок, розповів начальник Кам’янець-Подільської районної державної лікарні ветеринарної медицини Віктор КОЗАК. Він – котолюб і собаколюб із досвідом. Того року, як прийшов у лікарню на роботу, місцева кицька Марися приве­ла кошенят. Молодий лікар і взяв від неї одну маленьку чорну красуню, якій тепер уже 16 років. А їй до компанії – шестирічна вів­чарка Берта і маленький дзвіночок Кнопа.
За словами Віктора Миколайовича, в котів найпоширені­-ший вірус кальцевіроз. До його симптомів належать виділення з носа, гінгівіт і виразки в ротовій порожнині. А в собак – згаданий вище піроплазмоз. Чимало проблем виникає через неправильну годівлю. Те, що людині подобається, не завжди корисно тваринці. Гострого, соленого, солодкого їм не можна. Господарі часто люблять дати солоденьке своєму улюбленцю. Але цього робити не можна, бо виникають шкірні захворювання, алергічні реакції.
– Раніше часто діагностували чуму м’ясоїдних. Останніми роками її взагалі не було. Хворіли як цуцики, так і дорослі. Вражала кишково-­шлунковий тракт, нервову, дихальну системи. Нині часто діагностуємо ентерит. Він вражає собак до одного року, – каже Віктор Миколайович.
Аби запобігти поширеним хворобам, ветеринар радить робити щеплення. Всі вакцини застосовуються з двомісячного віку. Перед цим треба обов’язково провести дегельмінтизацію за 7-10 діб. Перше щеплення роб­лять у два місяці, через 21 день – друге щеплення, в рік – третє. В залежності від виробника вакцин, третє щеплення може бути в 6 місяців, четверте – в рік. Вакцинують комплексною вакциною від багатьох хвороб, аби виробився імунітет. Щеплювати треба як котиків, так і собачок. Із тримісячного віку їх треба щеплювати від сказу. Вакцини є. Ціна коливається від ста гривень.
Спеціалісти лікарні щодня в будні, з 8.30 до 17.30, готові допомагати вашим улюбленцям. Виходять на роботу і в суботу, до 15-ї години. За потреби, виїжджають і додому. У сферу їхнього обслуговування входять не лише котики й собачки, а й свині, велика рогата худоба, кози. Саме кози найчутливіші до отруєнь, тому спеціалісти частенько приїжджають у села району, аби їх лікувати. Свині страждають від бишихи, а корови – від мас­титів. Їх також регулярно оглядають на захворювання. Ветеринари наголошують, що скоро розпочнеться осіння диспансеризація, і просять, аби власники ВРХ із розумінням поставилися до оглядів.
Ще один наш співрозмовник – головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держ­продспоживслужби Віктор СЕНИК – наголошує, що вакцинацію всіх тварин необхідно проводити лише під наглядом спеціалістів. Адже вони оглянуть тварину, дадуть дозвіл на вакцинацію або за станом здоров’я відмовлять. До того ж дотримається холодовий ланцюг вакцини. А не так: купили, пів дня на ринку проносили, вона закипіла, зварилася, постерилізувалася – і хто вже знає, що вкололи. Крім того, факт вакцинації повинен бути внесений до ветеринарного паспорта. До речі, з 2018 року діє єдиний зразок ветеринарного паспорта.
На запитання про домашніх улюбленців Віктор Миколайо­вич відповідає коротко: тримає хом’ячка. Бо такій тваринці може забезпечити повноцінний догляд і увагу.

ТРАВИЛИ БЛІХ І СЕБЕ

Поширеною проблемою влас­ників домашніх тварин у всі роки залишається виведення бліх. Ще не так давно найпоширенішим методом боротьби з ними та іншими комахами був знаний у народі дуст. Часто чуємо і нині поради щодо його використання. Але виявляється, що таке робити категорично заборонено.
– Дихлордифенілтрихлорметилметан, скорочено ДДТ, побутова назва якого – дуст, є інсектицидом, який раніше використовували проти комарів, бліх та інших шкідників. Сипали його на все, що бачили, – картоплю, капусту, буряк, курей, кролів, а хтось і в ліжко своє клав, аби бліх не було. Нині він заборонений, бо піврозпад дуже тривалий, до 100 років, він накопичується в кістковому мозку. Навіть у кістковому мозку ембріона дикої козулі зна­йшли сліди ДДТ. Козуля паслася, із землі ДДТ потрапив у траву – і от такі наслідки, – пояснює Василь Павліковський.
– Для виведення бліх є сучасні медикаменти, – продовжує Людмила Оржеховська. – Але жоден препарат, який знешкоджує бліх, не є безпечним, тому визначають дозування згідно з віком і вагою тварини. Перед тим, як застосовувати ошийники від бліх, уважно прочитайте інструкцію або проконсультуйтеся з ветеринаром. Їх не можна носити постійно, треба робити перерви. Звертаюся до власників котиків, які тримають їх у під’їздах. Нині дуже жарко і підвищена вологість, тому множаться блохи, які переносяться в квартиру. У серпні обов’язково треба обробити тварин. Якщо є блохи в під’їзді чи підвалі, звертайтеся до наших спеціалістів. Ми приїдемо, обробимо, дамо консультації.
Улюбленців часто купають, щоб усунути запах. Кожній тваринці при­таманний свій. Якщо здорова – буде один, хвора – інший. Під час купання подразнюються сальні залози, шкірний покрив. Короткошерс­тих купати треба рідше, довгошерстих – частіше, але все залежить від собаки та умов утримання. Я свою довгошерсту велику купаю раз на місяць, але без шампуню. Маленькі породи рекомендують купати раз на три місяці виключно призначеними для цього шампунями. В жодному разі не людськими. Людям категорично заборонено митися шампунями для тварин. В Україні відомий випадок, коли мама помила голову двом донечкам собачим шампунем від бліх. Так перед першим вереснем хотіла позбутися шкідників у їхніх головах. На жаль, одну з дівчаток врятувати не вдалося. Ці препарати нервовопаралітичної дії і викликають отруєння.
Говоримо зі спеціалістами і про нововведення в законодавстві, які мають підсилити захист тварин. Законопроєктом про заборону знущання над тваринами, за який було проголосовано в середині липня, забороняється бити, вбивати, отруювати чи калічити тварин, дарувати їх як призи тощо.
– Я підтримую обома руками заборону цирків та евтаназію, особ­ливо у притулках. Тварина місяць побула там – і її знищують. Це конвеєр смерті, і я категорично проти цього, – каже Людмила Валеріївна. – Взагалі за те, що за кожну тварину господар повинен платити податок. Тоді братимуть домаш­ніх улюбленців лише ті люди, які мають можливість їх утримувати.
А не взяти, погратися і викинути, бо не маєш чим годувати. Всі тварини мають бути на обліку, аби знати, де чия. Викинув – то щоб спитати, де твоя собака поділася. Буде гідне законодавство, то й не треба буде притулків.
Перед міською владою стоїть ще одне важливе питання – біотермічна яма. Ми вже двічі зверталися щодо цього. У нашому місті вона є, але в дуже занедбаному стані. Тварини гинуть, і ми хочемо, аби була можливість завезти їх безкоштовно в біотермічну яму. Через те, що немає де поховати домашнього улюбленця, наш парк перетворився на братську могилу. Бачу, помер у когось йоркширський тер’єрчик. Господарка «дбайливо» закутала його в ковдру і залишила в кущах, аби він там розкладався з усіма наслідками.
Попри негативні моменти, розмова все одно закінчується на позитивній ноті. Спеціалісти згадують випадки з роботи. Ту саму кицьку Марисю, яка не один рік прожила в лікарні, великого бійцівського собаку, який побитий і покусаний сам прийшов до лікарні. Спочатку боялися підійти до нього, але пес спокійно витримав усі процедури. Потім згадали, що його сюди приводив господар, і тваринка точно знала, де йому допоможуть. Василь Павліковський годинами готовий розповідати про мисливських собак. Зі сльозами на очах слухаємо його розповідь, як гончак із Руських фільварків загубився на полюванні у Чорткові, як його безрезультатно шукали, але розумник сам зумів знайти дорогу додому.
І таких прикладів, розмов, спогадів про робочі випадки, про колег, які перебувають на пенсії, і про тих, які працюють пліч-о-пліч, буде не на одну годину. Бо воно так є: якщо ти – спеціаліст, любиш свою роботу, то живеш нею, говориш про неї, пропускаєш через серце найменші дрібниці, бо інакше не вмієш.