Субота, 04 Грудня 2021 р.
22 Жовтня 2021

ФАПам – СМЕРТЬ? А ЛЮДЯМ…

Звістка про можливе скорочення фельдшерів у селах району вибила землю з-під ніг як у самих медиків, так і в селян, для котрих вони – найперша допомога і психологічна підтримка, доступна 24/7. Під час спілкування із журналістами мешканці району відверто зізналися, що фельдшер для них важливіший аніж сімейний лікар, бо, зазвичай, меддопомогу отримують у ФАПі або ж удома, сприймають медика як рідного і довіряють йому найсокровенніше. Стверджують, що до «сімейника» звертаються рідко, коли зовсім припече. Мотивують тим, що в амбулаторію далеко діставатися, лікар там приймає у визначені години і до хворого доїхати місцевим бездоріжжям – теж нелегке випробування, а фельдшер завжди на місці. Та й не кликати ж сімейного лікаря, коли треба зробити ін’єкцію чи покласти крапельницю. Крім того, хатні клопоти і господарство не дозволяють надовго покидати обійстя.
Тож яка подальша доля ФАПів і фельдшерів, з’ясовував «Подолянин». Виявилося, все впирається у гроші.

ЧИ ПОКЛАДУТЬ ХРЕСТ НА СЕЛІ?

Новину про cкорочення медиків першою оприлюдни­ла депутатка Китайгородської тер­громади Євгенія КОРИТНІК. У наказі Центру ПМСД про ймовірне скорочення із 17 груд­ня 2021 р. згадуються 20 фельд­шерів населених пунктів, які входять до Орининської, Слобідсько-Кульчієвецької та Китайгородської територіальних громад. Зокрема, сіл Подо­ляни, Шустівці, Привороття, Слобідка-Кульчієвецька, Оленівка, Цибулівка, Станіславівка, Яруга, Боришківці, Фурманівка, Кульчіївці, Калиня, Колодіївка, Демшин, Калачків­ці, Рогізна, Субіч, Устя, Баговиця та Панівці. Селяни просять втрутитися у ситуацію і переконати владу, що фельдшери – перші люди на селі. Якщо їх звільнять, то знайти заміну буде вкрай важко. Як приклад, і досі без нових фельд­шерів ФАПи у селах Дерев’яне, Чорнокозинці, Залісся Пер­ше, Ріпинці тощо.

– За декілька днів до мене звернулося із десяток жителів віддалених сіл. Зі сльозами на очах вони благають залишити фельдшерів у спокої й на посадах. Розповідають, які вони чуйні, пунктуальні та професійні. Скажімо, фельдшерка із села Субіч Ганна Дунаєва, ризикуючи власним здоров’ям, щодня відвідує хворих на ковід. Лікуються вони вдома під її цілодобовим наглядом. Це для містян лягти у лікарню – не проблема, бо зачинили квартиру і все. А для жителів села – це справжній головний біль: на кого залишити худобу, хто погодує свиней і курей? Не оминає увагою Ганна Іванівна й інших своїх пацієнтів. Iз теплотою ми, жителі Калачківців, говоримо про свою фельдшерку Оксану Гаврищук. Із сімейними лікарями се­ляни з нашої громади мало укладають декларації, тому фельдшер для них – перша допомога. Не буде його, то на селі можна класти хрест. Як це знищити ФАПи? Вже у Дерев’яному не діють ні садочок, ні школа. Закрийте ще й ФАП – то залишаться тільки бібліотека і клуб. Це що, тиск вимірювати у бібліотеці, а відспі­вувати – у клубі?! Щиро вірю, що очільник нашої громади Юрій Безродний – муд­рий чоловік і не піде на такий радикальний крок. Сподіваюся, що мудрості й надалі вистачатиме і депутатському корпусу, який виділятиме кошти на утримання ФАПів у віддалених селах, – поділилася наболілим із журналістами Євгенія Василівна.

НЕМА ГРОШЕЙ – НЕМА ФАПу

Виявляється, що долю ФАПів державні мужі вирішили ще три роки тому. Коли стартувала медична реформа, в офіційних документах уже не було жодної згадки про таку установу, як фельдшерський пункт, власне, як і про посаду фельдшера. Подальша його доля – лише в руках місцевої влади і наявності у неї грошей.

Iз 2018 року видано спільний наказ МОЗу та Мінрегіонбуду про затвердження порядку в формуванні спроможних мереж надання первинної меддопомоги, – коментує директор КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Староушицької селищної ради (далі – Центр ПМСД) Станіслав РОСТЕЦЬКИЙ.

– Відповідно до цього наказу, фельдшерсько-акушерські чи фельдшерські пункти не включені до переліку закладів з надання первинної меддопомоги, а їхнього фінансування із Держбюджету не призначено. Визначено функціонування пунктів «Здоров’я» у селах із населенням понад 750 жителів, однак їх створення не є обов’язковим, та й постійного штатного медпрацівника не передбачено, – продовжує Стані­слав Ростецький. – Тож уже три роки держава на утримання ФАПів грошей не виділяє. У Бюджетному кодексі є 89-та стаття, де передбачено фінансування ФАПів, але тільки з місцевих бюджетів – сільських, селищних чи міських тергромад. Від­повідно, місцеві органи влади мають вирішити, чи потрібні їм ФАПи і чи можуть вони їх утримувати. Якщо сіль­ська рада ухвалює рішення про збереження ФАПу і бере на себе зобов’язання його фінансувати, то всі потреби оплачуватимуться з місцевого бюджету – це стосується як заробітної плати, так і закупівлі ліків, мед­обладнання, комунальних послуг тощо.
Наш Центр ПМСД не спроможний утримувати ФАПи, тому ми запропонували всім тергромадам ухвалити відповідні програми для їх фінансового забезпечення. Є такі, як Жванецька, Староушицька і Китайгородська, що виділяють кошти на утримання цих установ. Маємо проблему з фінансуванням ФАПів Орининської зони та Сло­бідсько-Кульчієвецької. Оскільки й досі немає для них коштів, попередили фельдшерів про можливе звільнення.
У жодному разі не виступаю за закриття ФАПів. Часто чую від жителів віддалених сіл, що фельдшери їм потрібні. Це наші медики, і я за­цікавлений у тому, щоби вони працювали. Бо мають солідний стаж роботи, люди їх знають, вони налагодили співпрацю з нами й із селянами. Але фінансувати їх потрібно відповідно до чинного законодавства, інакше Центр ПМСД збанкрутує. Утримання одного ФАПу – близько 100 тисяч гривень у рік.

Директор ПМСД зізнається, коли громади виділятимуть кош­ти на утримання фельдшерів, тоді питання про їхнє скорочення й зніматиметься.
Виходить, що децентралізація змінила не лише назву, а й прописку для районного Центру ПМСД. На баланс цю установу взяла Староушицька селищна рада. Якщо своїх ця громада ще фінансово витягує, то на чужих коштів не має.
– Iще на початку 2021 року районного ЦПМСД на свій баланс не хотіла брати жодна громада, проте хтось мусив. Якби цього не зробили, служба могла розпастися і кожній громаді довелося б створювати таку ж у себе, а цей процес займає 3-4 місяці. Тож насправді міг початися колапс у первинній ланці медицини всіх громад, – пояснює голова Староушицької селищної громади Анатолій ТИМЧУК. – Тому ми стали власниками юридич­ної особи, і нам додалося роботи. Якщо у І кварталі ЦПСМД повністю із зароблених грошей сплатив і за енергоносії, і зарплати працівникам ФАПів забезпечив, то згодом це все лягло на плечі громад. Хтось зрозумів важливість виділення коштів, однак дехто не поспішає фінансувати свою первинну меди­цину, тож ЦПМСД змушений іти на скорочення, бо не зможе забезпечити всіх.
Додам лише, що ФАПів ніхто не буде закривати, йдеться лише про скорочення штату. Але й це відгукнеться бідою, бо звільнений фельдшер знайде нову роботу або поїде за кордон, а заміну в селі йому зна­йти дуже важко.

ВІДДАЙТЕ НАМ, А МИ ¥АЗДУВАТИМЕМО

Що думають про подальшу долю ФАПів керівники громад, які опинилися у списку боржників, «Подолянин» запитав у них:
– Три ФАПи, які працюють на території Орининської тергромади і котрих не закрили до нас, функціонують у селах Шустівці, Привороття і Подоляни. На сесії 8 жовтня депутати нашої громади виділили 100 тисяч гривень на оплату праці цим трьом фельдшерам до 1 січня 2022 року. А далі життя покаже, – коментує голова Орининської ТГ Іван РОМАНЧУК. – А взагалі тактика у нас така: віддайте нам первинну ланку, тобто амбулаторії та ФАПи, на структуру сільської ради, а ми собі розберемося. Цього добиваюся ще із травня, та процес гальмується під будь-якими приводами. Медичне забезпечення жителів Орининської громади не задовольняє ні владу, ні пацієнта. Аби навести лад, має бути підпорядкованість, а зараз ФАПи не входять до нашої структури. Коли починаю щось з’ясовувати і доводити, чую лише відмовки: «А що ми зробимо? Є реформа і відповідні програми». Щоби я зміг спитати із медпрацівника за виконану роботу, висловити йому претензії чи власне бачення ситуації, він має бути у структурі громади. На сьогодні для охорони здоров’я із бюджету Орининської сільської ради вже виділили 640 тисяч гривень: двісті тисяч пішли на комунальні послуги ЦРЛ, більшість – на утримання місцевої по­ліклініки, де штат із п’ятьох лікарів, трьох медсестер, техпрацівниці й лаборантки.
Медреформа орієнтувалася на Європу, де із доїздом проблем немає, а в разі чого і гелікоптери на старті. У нас таке навряд чи скоро з’явиться: дороги не відповідають стандартам, а про вертольоти годі й мріяти. Тому, на мою думку, держава зробила поспішний крок у ліквідації фельдшерської допомоги, бо фельдшер на селі має бути! Ніхто ж не каже «наш фельдшер», усі говорять «наш доктор». Є багато випадків, коли меддопомога необхідна в цю ж хвилину, інакше далі її вже не треба. Фельдшер ще й психологічно позитивно впливає на хворого, бо завжди прийде і допоможе, відповідно, пацієнт почувається впевненіше і спокійніше.

Не відмовляється від фінансування ФАПів і голова Слобідсько-Кульчієвецької тергромади Юрій ВОЛОЩУК. Під час розмови заспокоїв, що фельдшери роботи не втратять, а мешканці віддалених сіл без меддопомоги не залишаться:
– Ми раніше виділяли 250 тисяч гривень на заробітну плату і нарахування працівникам фельдшерських пунктів сіл Кульчіївці, Оленівка, Цибулівка, Станіславівка, Яруга, Фурманівка та ФАПу в Слобідці-Кульчієвецькій, а також 20 тисяч – на техобслуговування газових мереж Кам’янської амбулаторії та чотирьох фельдшерсько-акушерських пунктів. На сесії, що відбулася 21 жовтня, додатково дофінансували ФАПи у Панівцях, Боришківцях, Врублівцях, Баговиці, Усті та Калині: виділили їм 160 тисяч гривень. 15000 – придбання ліків і дезінфікуючих засобів, 10 тисяч – захист медперсоналу від ковіду, 5000 – на заміну запчастин для авто. Готові підтримувати ці заклади й надалі.

БЕЗ МЕДИЦИНИ СЕЛА НЕ ЗАЛИШАТЬСЯ

Територіальна реформа, яка розширила межі Кам’янця-Подільського, приєднавши до нього навколишні села, також внес­ла корективи у подальше існування їхніх ФАПів. Але й у місті обіцяють не залишити селян без первинної допомоги. Із власного досвіду начальник управління охорони здоров’я Юрій ПЛИВАНЮК знає, наскільки важливий фельдшер для села, адже із цієї посади й сам почав торувати шлях у медицині:

– Медична реформа вбила ФАПи, бо фінансування пішло на пацієнта, а він прив’язаний до лікаря. До Ка­м’янець-Подільської громади до­лучилися 12 сіл, відповідно, й їхні медичні установи. ФАПи можуть стати базовими пунктами прийому пацієнтів у віддалених від міста населених пунктах. Вони обов’язково залишаться, правда, з можливою рокіровкою, покращенням умов базування, зміною назви тощо. Спеціально для них будуть розроблені цільові програми щодо утримання і фінансування з міс­цевого бюджету, бо фельдшерські пункти не підпадають під фінансування НСЗУ.
У нас вже розроблена і відшліфовується програма для населених пунктів, які об’єдналися з містом.
У Колибаївці є сучасна амбулаторія, тож вона там і функціонуватиме, а в Рихті – потребує зміни місця базування. Її переселяємо у сільську раду. Острівчани, Ходорівці мають приміщення під медпункт, але потрібно зробити модернізацію відповідно до кількості населення. Під час спілкування жителі ділилися власним баченням: вони хочуть мати постійного медпрацівника, як у Нагорянах.
Інша ситуація в Лісківцях. Тутешні мешканці уклали договір з лікарем іншої громади. Виходить, що фінансування йде туди, а утримувати приміщення в селі немає за що, тому співпрацюємо з населенням, аби хоч частково переуклали декларації. Тоді можна буде утримувати заклад, але й він має бути модернізованим.
Іще один приклад – Зіньківці. Якщо вивчити питання, то, можливо, доцільніше безкоштовно довозити пацієнтів у Польські фільварки, де є нова амбулаторія із комфортними умовами, а не вкладати мільйони у старе приміщення.
Проте однозначно про закриття не йдеться, бо як можна закрити і залишити без медицини населений пункт, де проживає не одна сотня осіб?!