У КИЄВІ – З ДУМКОЮ ПРО КАМ’ЯНЕЦЬ
Недавно працювала в одно-му із закладів у Старому місті.
Із власних спостережень зробила висновок, що серед 10 відвідувачів стовідсотково був один киянин. Тому при нагоді, коли відвідувала столицю 22 січня, в День Соборності України, вирішила поцікавитися, що думають кияни про наше місто, і звідки вони про нього дізнаються.
Що видалося цікавим: коли спробувала взяти інтерв’ю в перехожих, перші двоє виявилися іноземцями. Пізніше інші поділилися думкою, що перлина Поділля перебуває на третьому місці за популярністю в Україні після Львова та Києва. Всевишній подарував Кам’янцю унікальний скельний каньйон і насичену історію. Завдяки цьому він зберіг чимало неповторних пам’яток: Стару фортецю, мережу міських укріплень, найстарішу в Україні Ратушу, костел із мінаретом, багато храмів, середньовічних площ і вуличок.
Під час подорожі, зайшовши перекусити, випадково почула розмову двох молодих людей, які обговорювали освіту та обмовилися про Кам’янець. Було надзвичайно приємно стати свідком бесіди.
Також одна київська блогерка декілька днів тому поділилася враженнями від поїздки до нашого міста, яке їй нагадало Прагу.
Більшість тих, хто приїжджає з Києва до Кам’янця-Подільського, отримують спокій і релакс, відчувають приємну атмосферу і відволікаються від проблем великого міста. Кияни поділилися досвідом, що часто такі поїздки спонтанні, і в нас вони отримують саме те, чого бракує в мегаполісі. Знають, і що це колишня столиця УНР.
Раніше на білбордах поблизу зупинок зустрічалися реклами місць для відвідувань, і Кам’янець-Подільський не був винятком. Шкода, але тепер вони замінені на програми вакцинацій, але такі реалії.
У ХХ ст. одній із вулиць Києва дали назву «Кам’янець-Подільська», є там і провулок Кам’янець-Подільський. Отже, пам’ять про наше місто займає частинку столиці.
Не секрет, що стежки історичних постатей теж мають інтерес для туристів. У Києві, на Подолі, є пам’ятник і музей Михайла Булгакова, який 1916 р. недовго працював прифронтовим лікарем у Кам’янці. А його перша дружина у своїх спогадах стверджувала, що архітектура Кам’янця відобразилася в «Майстрові й Маргариті» при описі Єршалаїма. Тому шанувальники таланту письменника можуть слідувати маршрутами його життя і потрапити до нас.
Коли побачила в Києві Арку дружби народів, виникло запитання: «Чому ж в історично багатонаціональному Кам’янці-Подільському немає чогось схожого?». Вважаю, що ідею відтворення співдружності народів, які проживали і проживають у нас, варто втілити у центрі Поділля.
Одного дня шаленого ритму в Києві мені вистачило, щоб, приїхавши до рідного Кам’янця, відчути контраст, адже безшумності в столиці насправді бракувало.
Діана ЦЕГЕЛЬНИК,
студентка К-ПНУ ім.Івана Огієнка.