Неділя, 29 Травня 2022 р.
18 Березня 2022

ТІКАТИ ДОВОДИТЬСЯ ЧЕРЕЗ ПСИХА

Україна продовжує оборонятися, до нашого міста й надалі прямують люди з найбільш постраждалих куточків країни, а «Подолянин» продовжує розповідати їхні історії. За даними пресслужби міської ради, на сьогодні офіційно Кам’янець-Подільський прийняв більше як 13 тисяч тих, хто тікає від війни. За неофіційною інформацією, майже вдвічі більше. Покинути домівку та з двома дітьми вирушити на Поділля була змушена й киянка Світлана…
Із нею ми поговорили про те, як рятувалася її родина і як живе нині. А також про те, на що хворіє Путін. Адже пані Світлана працює лікаркою-психіатринею.

ПІД ВАСИЛЬКОВОМ БУЛО СТРАШНО

– Уранці 24 лютого була вдома, бо збиралася на роботу лише на другу зміну. Коли дізналася, що росіяни бомб­лять нашу землю, постало найважливіше запитання: «Що брати із собою до бомбосховища?», оскільки маю двох дітей, доньці лише 4 місяці, – каже пані Світлана. – У перший день постійно вили сирени. Тому ніч на 25 лютого із чоловіком та дітьми провели в бомбосховищі, яке, на щастя, розташоване в нашому будинку. Туди позносили матраци, пуфи, стіл, виделки, ложки, цукор… Коли поїхали з міста, все це залишилося сусідам, тепер люди телефонують, аби подякувати.

– Були думки, що потрібно залишитися вдома?

– Так, тікати не хотіла, я ж – лікар. Про­те наступного дня в мене стався симпато-адреналовий криз, це дуже інтенсивний приступ паніки. Тоді стало зрозуміло, що не зможу допомогти нікому. Хоча маю гарну витримку, адже ме­не цьому вчили, і я пройшла 5 років особистої психотерапії. Але все одно потрапила в нервовий стан, коли є великий ризик ухвалювати хибні рішення.
Після декількох годин роздумів ви­рішила їхати до Кам’янця, оскільки тут є друзі. Ще годину витратила на збирання речей. Брала, як здавалося, лише найнеобхідніше, але виявилося, що через нервову напругу спакувала дещо тепер зовсім непотрібне, натомість потрібні речі залишилися вдома.

Далі родину очікували 17 годин у дорозі.

– Було дуже страшно, коли стояли в заторі біля аеропорту під Василько­-вом, – продовжує співрозмовниця. – Танки, вибухи, винищувачі, навколо
виють сирени. Хотілося вийти й тікати, або поїхати в іншому напрямку. Але з од­ного боку – відбійник, а з іншого – стіна, тікати просто не було куди. Донька ду­же злякалася і плакала мало не всю дорогу, тому я майже не чула вибухів. Єди­не, що рятувало, – відчуття, що ти щось ро­биш. Це відволікало від сторонніх думок.
До Кам’янця-Подільського приїхали лише наступного дня. Тут легше. Навіть коли лунає «повітряна тривога», відчуваєш себе безпечніше, адже місто не бомбардують.

ВОЮЄМО З ХВОРИМ ЧОЛОВІКОМ

Психіатриня каже, що не здивована ситуацією, оскільки нам доводиться протистояти режиму, який очолює не надто адекватна людина:

– Ще декілька тижнів тому я розуміла неминучість війни і постійно казала про це мамі. Як лікар, бачила, що Путін – чоловік нездоровий. У нього психоз із проявами параної. Звичайно, можу помилятися, оскільки не обстежувала його. Але публічні виступи вказують на такий стан.
Цей психоз може тривати досить довго та характеризується нав’язливими ідеями. Що ми і спостерігаємо. Проте Путін, швидше за все, не страждає від параної. Адже при такому діагнозі люди повністю втрачають працездатність.

– Що ж могло стати причиною такого психічного розладу?
– Схильність до цього в нього простежувалася давно, а тригером могло стати будь-що. І проблеми зі здоров’ям, і отримання небажаної інформації. Для психологічно нестійкої особистості існує постійний ризик такого стану, і він таким був завжди, оскільки таке ядро його психіки. Ці люди можуть впадати у психоз багато разів у житті, а можуть – раз і назавжди. У Путіна картина погіршується і тим, що він ще й соціопатична особистість із нарцисичними проявами. Це навіть гірше, ніж психопат. Соціопати дуже ретельно планують свої дії. У той час, як психопати хаотичні та діють імпульсивно. Крім того, план наступу на Україну створювався ретельно і, напевно, спричиняв вели­ку емоційну напругу. Це також могло повпливати на клінічну картину.

– Президент РФ може розуміти, що він діє неправильно?
– Ні, такі люди не визнають помилок. Він знайде тисячу виправдань для себе і буде абсолютно переконаний у власній правоті. Собі Путін пояснить, що він «білий і пухнастий», а всі інші – погані.

– Його підопічні можуть цим маніпулювати?
– Думаю, що й вони не дуже здорові. Люди роками працюють у такій злочинній системі, а це ж теж впливає на психіку. Також існує синдром вивченої безпорадності. При ньому індивід не намагається покращити власне становище, хоч і може це зробити. У такому стані перебуває весь народ росії, який не може скинути владу. А також і державні начальники. Ця імперія побудована на страху. Не вірю в те, що особи, наближені до Путіна, не бояться його. Можуть же бути в небезпеці їхні родини.

– Чи можуть українці використати це на власну користь?
– Однозначно. Потрібно робити правильні так звані інформаційні вкиди.
Бо коли людина дуже налякана, вона ухвалює помилкові рішення. З українського боку потрібно вміти правильно розхитувати ситуацію, тоді російські політики видаватимуть потрібну нам інформацію, плутатимуться у своїх діях і робитимуть дедалі більше дурниць.

Олександр ЩЕРБАТИХ.