ДЛЯ ЗЕМЛІ ГЕРОЇВ

Кам’янчани бачили їх щоосені: чоловіків та юнаків у шатах XVII століття, котрі приїжджали на наші військово-історичні фестивалі. Спочатку – на «Terra Heroica», потім – на «Землю героїв» та «Schola Militaria». Кам’янчани переважно любили ці яскраві заходи європейського рівня. Та бували й ті, котрі буркотіли щось про іграшкову війну і «хочуть воювати – то на передову!».

І ось війна у нас не іграшкова. Скільки цей алогічний, нелюдський жах триватиме, ніхто не знає, та навряд чи оркам вдасться топтати нашу землю до вересня, звичного часу проведення «Schola Militaria». А щоб швидше настала перемога, військові реконструктори, які займаються XVII століттям, вирішили допомагати Кам’янцю.
Ініціатором відправлення допомоги став польський реконструктор Матеуш СТАВОВИЙ (псевдонім у фейсбуку Parufka Ywowats), керівник військово-історичної групи Rebel Regi­ment (кам’янчани мали б їх пам’ятати: вони постійні гості наших фестивалів, відрізняються особливою барвистістю і красою костюмів).
Спочатку група сподівалася зібрати 2-3 тисячі злотих і відвезти в Україну декілька коробок із продуктами та військовим спорядженням для наших захисників.
Та звістка про кампанію поширювалася між реконструкторськими групами. До ініціативи приєдналися багато польських колективів, а також реконструктори з Великої Британії, США, Італії, Нідерландів та Іспанії. Як зазначав Матеуш Ставовий, «виявилося, що ми всі разом – нестримна сила». Деякі з реконструкторів бували на наших фестивалях, з іншими наші хлопці перетиналися на європейських заходах, дехто ж допомагає тому, що не може не допомогти братам по хобі у важкий час.
Гроші почали надходити від окремих реконст­рукторів, від незліченних груп із Польщі та з-за кордону, а також від компаній і цивільних, які Rebel Regiment не знали, але хотіли підтримати акцію. І 2 березня 2022 р. на Поділля з Польщі вирушили три автобуси з 4 тоннами їжі, спальних мішків, ліків, нових дитячих речей, дитячого харчування та військовим спорядженням. Частину спорядження кам’янчани передали захисникам Києва. Загалом на першу акцію реконструктори витратили 34 378,64 злотих (витрати на купівлю всього, а також паль­ного для польських та українських водіїв).
Відтоді такі каравани вирушають до Кам’янця щочетверга.
На наступну акцію реконструктори зібрали 36 000 злотих, і ця сума зростає з кожним днем. Другий 4-тонний вантаж складався з їжі, санітарно-гігієнічних артикулів, ковдр, рушників і військової екіпіровки. Вдалося також доставити в наше місто два намети, які передали українським волонтерам на кордоні. Повертаючись із Кам’янця, польські буси забирали з українсько-польського кордону наших біженців до Варшави.
На запитання, чому пан Ставовий зробив так, відповів:
– Це наш обов’язок. На нашому місці ви зробили б те саме. Ми продовжуємо підтримувати Кам’янець-Подільський та його мешканців, особливо наших друзів-реконструкторів. У всьому цьому жаху та божевіллі це наш сюжет, і ми його тримаємося, не розбиваючись на дії в іншому напрямку. Ми реорганізуємося та реагуємо на точні потреби Ка­м’янця більш скоординовано. Скажімо, дізнавшись про проблеми з чоловічою білизною у війську, хлопці готують саме такий вантаж.
Матеуш Ставовий хоче подякувати всім, хто допоміг зробити покупки, продумати логіс­тику, перевірити ситуацію на прикордонних пунктах, впорядкувати автомобілі тощо. Серед цих людей Конрад Сосинський, Марцин Май, Конрад Хойнацкий, Сільвія Грела, Павло Крисяк, Роберт Пшаснек, Магдалена Рокицька, Морган Молдауер, Аркадіуш Сіпорський, Марцин Шлендак, Болеслав Сітек, Мацей Запасник, Зофія Запасник, Зофія Клімашківсь­ка, Олександра Емільо, Анна Клімашківська та десятки інших людей. Перший вантаж в Украї­ну супроводжував як волонтер англійський реконструктор Нік Кріадо-Перез.
Реконструктори також планують допомагати Білоруському батальйону, котрий нині захищає від російських окупантів Київ.

Ірина ПУСТИННІКОВА.