ПОЛЬЩА НЕ ЗАЛИШАЄ НАС НАОДИНЦІ ІЗ ВІЙНОЮ

Справжні друзі пізнаються в біді, як каже народну муд­рість, яка особливо характеризує сучасну підтримку нашої держави сусідньою Польщею. Адже мало того, що мільйони українців знайшли прихисток у польських родинах та установах, уся Польща на знак солідарності прикрашена кольорами синьо-жовтого стяга, постійно в Україну надсилається гуманітарна та військова допомога, то ще Варшава стала нашим надійним адвокатом і союзником на дипломатичному та санкційному фронтах проти російського режиму.

Яскравим фактом цього став візит 28 квітня до Кам’янця-Подільського першої леді Респуб­ліки Польщі пані Агати КОРН­ГАУЗЕР-ДУДА, яка, крім зустрічей із місцевою владою, відвідала ще й вимушених переселенців у римо-католицькому монастирі отців паулінів у Старому місті. Під час спілкування та вручення подарунків дітям вона запевнила, що Польща пам’ятає про нас не лише, коли все добре, але передусім тоді, коли ми опинилися в такій складній ситуації. І додала, що польський уряд робитиме все, що потрібно, стільки, скільки потрібно, і настільки довго, як це буде потрібно для перемоги, адже вірить у силу України, нашого народу та армії. Разом із п.Агатою Дудою до нашого міста прибули держcекретар, міністр Адам КВЯТКОВСЬКИЙ, генеральний консул у м.Вінниця Да­м’ян ЦЯРЦІНЬСКІ та інші високопоставлені гості. Крім цього, з ними до нашого міста прибула чергова партія продуктів і медикаментів обсягом 20 тонн, щоб полегшити біль і страждання українського народу.
Щоб побачити першу леді Польщі, до Кам’янця прибули з різних куточків Поділля представники польських культурних товариств і громад. Адже 2 трав­ня в усьому світі відзначається свято польської діаспори, яке пе­редує Дню Конституції Рес­пуб­ліки Польща, ухваленої 3 трав­ня 1791 р. Неможливо тут не згадати, що одним з її творців був кам’янецький католицький єпископ Адам КРАСІНСЬКИЙ, пам’ятна таблиця якому розміщена в Кафедральному соборі Св.Петра і Павла. Саме молитва у цьому храмі про мир в Україні увінчала перебування п.Агати Дуди в місті над Смотричем. Під час візиту велися розмови з єпископом Леоном ДУБРАВСЬКИМ, обговорювалися плани відкриття в майбутньому в Ка­м’янці-Подільському у співпраці з Червоним Хрестом духовно-реабілітаційного центру для військовослужбовців і цивіль­ного населення в колишньому приміщенні католицької духовної семінарії на площі Польсь­кий ринок.
Можливо, варто замислитися, як було б символічно віддячити польському народу за підтримку й допомогу, які він на­дає нам під час цієї війни. Історія Кам’янця-Подільського має чимало представників польсь­кої національності, які все своє жит­тя присвятили розбудові та процвітанню подільського краю. Хоча б один із засновників нашого університету, міський голова ча­сів революції 1917-1921 рр. Олександр ШУЛЬМІНСЬКИЙ, який був одружений з українською національною діячкою та однією з керівників місцевої «Просвіти» Олімпіадою ПАЩЕНКО. До слова, вже від польської сторони надходять прохання на­звати на честь родини Шульмінських одну з вулиць міста, яка стала б промовистим знаком українсько-польської співпраці та братерства.
Чи, для прикладу, слов’янсь­кий Папа Йоан Павло ІІ, серцю яко­го завжди була близька українська земля. Тим більше, що римо- та греко-католицькі громади нині відіграють активну соціальну, духовну та просвітницьку роль у житті нашої громади. Таких прикладів, думаю, знайдеться чимало. І, можливо, на хвилі очищення топонімічної карти нашого міста від слідів російської та радянської окупації знайдеться й місце для вдяч­ності та пошани справжнім друзям і братам із берегів Сяну та Вісли.

Олександр БУЧКОВСЬКИЙ.