ВЕЛИКИЙ ЗДОБУТОК МАЛЕНЬКОГО СЕЛА
Саме так вихідці й мешканці села Калиня називають перехід їхньої парафії з-під московського гніту до лона Православної церкви України. На Кам’янеччині вони стали першими, хто покинув московський патріархат.
Указ, в якому парафія Покрови Пресвятої Богородиці с.Калиня приймається до складу Хмельницької єпархії ПЦУ, згідно з поданим проханням, датується 7 квітнем. Люди радіють, що тепер тут лунатиме молитва українською за Україну, за українців, за перемогу і мир. Із благословення єпископа Хмельницького і Кам’янець-Подільського Павла обов’язки настоятеля храму прийняв протоієрей Ігор БОРОВСЬКИЙ, якого громаді храму представив благочинний Кам’янець-Подільського району, протоієрей Олександр Цісар, а головою релігійної громади одноголосно був обраний Ігор ГАЙ.
Ще напередодні Великодня такий же подарунок зробили собі мешканці Чемеровеччини, ставши першими в укрупненому Кам’янець-Подільському районі, хто відмовився молитися церковнослов’янською мовою і за кіріла, який благословляє російську зброю проти українців. Перехід під юрисдикцію Православної церкви України у цій громаді продовжується:
«Релігійні громади УПЦ Чемеровеччини, що перебувають у єдності з московським патріархатом, від початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України почали поступово переходити до Православної церкви України. Таке рішення вже ухвалили віряни у Чемерівцях, Сокиринцях, Чорній. А днями збори парафіян відбулися в Ямпільчику, Юрківцях і Хропотові, де прихожани місцевих храмів також проявити бажання змінити конфесійну приналежність. Далі здійснюватиметься процедура узаконення зміни підлеглості та державної реєстрації релігійних організацій», – йдеться в повідомленні Чемеровецької селищної ради.
Такі ж гарні новини надходять і з Дунаєвеччини, зокрема з Маліївців. Директорка Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасія ДОНЕЦЬ повідомила про будівництво дерев’яної безфундаментної каплиці.
– На Великдень ми побачили і відчули, як людям потрібна українська церква. На сьогодні в селі залишається московський священник. Мені люди ставлять запитання, просять втрутитися в ситуацію. Але для зборів села є старостат, – йдеться в її повідомленні у фейсбуку. – Наш музей – це будинок Орловських, у яких була домова церква, сімейна каплиця. На першому поверсі від парку. Тутешні знають це місце як «Зимова їдальня». Саме тут люди колись молилися Богу. Каплиця була римо-католицькою, але одне одному не заважає. У нас можна буде молитися всім, хто несе слово любові й добра. Коли тут розміщувався санаторій, дітлашня дружно гриміла стільцями, ложками і мисками, пахло борщем і кашею, але правда в тому, що колись то була домашня церква.
Доки село ухвалює чи не ухвалює рішен-ня, ми запрошуємо всіх на вечірню 14 травня, на 17.00. Служба триватиме близько години. В музеї, в каплиці. А ще за літо збудуємо гарну дерев’яну безфундаментну каплицю на водоспаді, де колись була наша церква. Безфундаментну, бо спочатку треба провести археологічні розкопки.
Познайомила Анастасія Донець зі священником Захарієм і його дружиною Юлією. Отець Захарій до війни був кліриком церкви в Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові. Тепер жартує, що музеї його переслідують.
Благочинний Кам’янець-Подільського району, протоієрей Олександр Цісар для всіх територіальних громад Кам’янеччини надав покроковий план переходу з московського патріархату в Православну церкву України:
«Потрібно зібрати підписи в селі за перехід до Православної церкви України.
Провести загальні збори, скласти протокол. Далі – поїздка делегованих від громади церкви МП/громади села на зустріч із керуючим Хмельницької єпархії єпископом Павлом і надання ним указу про прийняття парафії в ПЦУ. Після реєстрації статуту та протоколу переходу громади в державного реєстра-тора (м.Хмельницький, відділ у справах релігії) – ви в ПЦУ».
Усі бланки протоколів протоієрей може надати.
Недавно в соцмережах була оприлюднена мапа України з кількістю московських церков. Хмельниччина виявилася в лідерах – їх у нас 968. Нині бачимо, що ситуація просвітлюється і українізується. Віряни нарешті усвідомлюють, що мова і віра мають бути українськими.