Неділя, 14 Липня 2024 р.

МЕР – ПРО МІСТО, ЖИТТЯ, ВИБОРИ І МРІЇ

До кінця 2023-го залишилося декілька днів. Кожен із нас напередодні нового року подумки оцінює події року минулого, робить висновки, пере­оцінювання, про щось шкодує, чомусь радіє, складає плани на майбутнє, продовжує мріяти про найшвидшу Перемогу та сприяє її наближенню.
У цьому наше місто мало чим відрізняється від окремої кам’янецької родини. Воно також рахує бюджет, займається господарством, турбується про здоров’я, сплачує рахунки і допомагає ЗСУ. Як і кожна родина, не по­збавлене воно і своїх «сімейних» суперечок.
Про те, як Кам’янець прожив минулий рік, які будує плани на майбутнє мер, і про багато чого іншого – в ексклюзивному інтерв’ю міського голови Михайла ПОСІТКА для «Подолянина».

Зустріч мера із представниками учнівського самоврядування– Михайле Володимировичу, на що б Ви звернули увагу, підбиваючи підсумки цього року?
– У контексті життєдіяльності нашої громади я хотів би звернути увагу, що цьогоріч вона максимально сприяла та допомагала Збройним силам України різноманітними програмами підтримки військових частин, військовослужбовців-кам’янчан, які служать у різних військових частинах, персональній допомозі нашим військовим. Що важливо: ми збалансували наші видатки та потреби, чим забезпечили все для того, щоб гідно прожити 2023 рік. Насам­перед це підтрим­ка армії, а також розвиток нашої громади, медицини, освіти, житлово-комунального господарства та багато іншого. 2023 рік був роком наближення нашої спільної Перемо­ги, а також повноцінного забезпечення нашої територіальної громади. Цілу низку програм спрямували на соціальну допомогу кам’янчанам, які цього потребують, та ВПО. Можу впевнено сказати, що 2023 рік був одним із найсоціальніших років. Ми підтримували різні категорії населення: ветера­нів, родини загиблих, літніх людей, одиноких матерів і військових, які мали поранення. Громада брала на себе витрати, пов’язані із похованнями загиблих Героїв. До мене особисто зверталися з інших громад, просили таку допомогу, думали, що такі види со­ціальних допомог діють на території всієї області. 2024 року плануємо ще більше працювати заради Перемоги і задля життя громади, є низка нових потрібних соціальних проєктів.

– Роботою якої галузі міста задоволені найбільше, а якою найменше? Йдеться про медицину, освіту, культуру, ЖКГ тощо.
– Я не можу виокремити якусь певну галузь, яка б спрацювала краще або гірше. Всі працювали в межах своїх можливостей та тих фінансів, які були виділені в бюджеті 2023 року. Звичайно ж, кожна галузь потребувала уваги, кожна галузь має свої проблеми, і ми намагалися реагувати на них. Отримали значну кількість заяв, пропозицій, і на кожну таку пропозицію, враховуючи наші принципи роботи, оскільки намагаємося почути ці проблеми, реагували та вирішували їх. Тому дякую кожному керівнику структурного підрозділу, кожному керівнику комунального підприємства за непросту роботу під час війни. Ми й надалі будемо реагувати на виклики, які стоять перед громадою, і будемо робити все для того, щоб забезпечити життєдіяльність нашого міста.

Михайло Володимирович із дружиною і доньками– Як вплине на скарбницю Кам’янця те, що держава забрала з місцевих бюджетів надходження від ПДФО військових, адже для міста це були суттєві гроші? І чи не шкодуєте, що вони пішли в тому числі на ремонт і тротуарну плитку, адже частина громади вважала це недоречним?
– Звичайно, для будь-якої громади в Украї­ні надходження зі сплати ПДФО військово­службовців є суттєвим у бюджеті: для Кам’ян­ця-Подільського – це четверта частина бюджету. Але, спрямовуючи ці 300 мільйонів на оборону, ми таким чином говоримо про те, що громада Кам’янця долучилася до підтримки Збройних сил України, анонсованої президентом держави, – виготовлення одного мільйона дронів. І саме серед них буде частина тих дронів, які будуть виготовлені за кошти платників податків нашої громади. На відміну від інших міст, для яких це близько 50% надходжень, і вже відчуваються суттєві проблеми з виплатами заробітної плати (3-4 місяці борг із зарплати медикам і вчителям), у Кам’янці-Подільському такої ситуації немає, а ми робимо все, щоб місто працювало, виплачувалися зарплати лікарям, освітянам, комунальним працівникам тощо.
Що стосується благоустрою, то я б не акцентував увагу саме на бруківці, тому що це певною мірою маніпулятивне твердження. 2023 року ми величезні кошти передбачили на соціальний захист, зокрема – програми підтримки літніх людей, сімей загиблих Героїв, кошти на ремонти в лікарнях, у навчальних закладах: ліцеях і садочках (ремонти санвузлів та заміна вікон). Це те, що раніше не робилося, або ж використовувалися кошти батьків.
Ми ж усвідомлюємо свою соціальну відповідальність та виклики, які стоять перед громадою, зокрема – з енергозабезпечення, тому цілий комплекс робіт був спрямований саме на покращення цієї галузі. Крім того, та­кож є ремонт спортивних і дитячих майданчиків, тому що ми розуміємо: спорт – це запорука розвитку і культивування здорового способу життя. І ми маємо все робити, щоб ніхто і ніколи не забирав у наших дітей дитинство. Стосовно тротуарів хочеться зауважити, що ми щодня отримуємо тисячі звернень мешканців про потреби в ремонтах тротуарів і внутрішньодворових проїздів. Крім того, відремонтували тротуари біля військових частин на їхні звернення. Ремонтували тротуари біля навчальних і медичних закладів. Наводжу конкретний приклад: тротуар біля міської лікарні на вул.Виговського. Там відкрили реабілітаційне відділення для військовослужбовців, тож, звичайно, враховуючи їхню обмежену мобільність після поранень, маємо забезпечити доступність до таких закладів. Тому такі роботи були проведені.

Зустріч мера із представниками учнівського самоврядування– Улітку цього року міський голова нарешті отримав заступників (після виборів цього не дала зробити опозиція), а міська рада – секретаря. Ви задоволені підбором кадрів?
– Справді, два попередні роки було надзвичайно важко в режимі, коли не мав можливості проконтролювати кожну галузь, яка потребувала особливої віддачі та ідей для покращення роботи. Із призначенням заступників та секретаря, звичайно, робота покращилася. Я задоволений кадровою політикою. Вже маємо результати: це і грантова робота із залученням значних сум для допомоги нашій громаді та місту, реалізація певних проєктів: інфраструктурних, освітніх, культурних і багатьох інших. Роботи ще багато, та я впевнений, що кам’янчани дадуть позитивну оцінку роботі моєї команди.

– Як оцінюєте роботу депутатського корпусу?
– З обранням заступників і секретаря робота депутатського корпусу значно налагодилася. Нині вона є ефективною. Сесії проводяться регулярно, рішення ухвалюються на користь громади. Вдячний кожному де­путату, хто заглиблюється в суть проблеми, активно пропонує варіанти розв’язання цих проблем, активний у житті громади, бере участь у роботі постійних депутатських комісій і пленарних засіданнях, голосує на користь громади та не займається політикою. У вівторок провели найкоротшу сесію за весь час із питань надання квартир військовим. Витратили всього 15 хвилин.

– Там ще є опозиція?
– Опозиція – це коли є якась певна конст­руктивна критика. І це має бути, але, на превеликий жаль, від опозиції, яка себе так називає здебільшого, йде або популізм, або намагання зробити гірше для громади і ка­м’янчан, тому я не можу вважати їх справжньою опозицією, адже деякі їхні висловлювання – на підігрування ворогу.
Тому опозиція – це конструктивна, альтернативна, опрацьована пропозиція, якої, на превеликий жаль, немає. Це декілька депутатів, які керуються принципом «чим гірше – тим краще». Зокрема, коли я був депутатом, разом із критикою пропонував альтернативне рішення, ми ставали на захист громади, відстоювали права людей у судах. Нині це політичні ігри та популістичні гасла з боку тих, хто не ходить на жодні комісії та не пропонує альтернатив.

Кам’янець-Подільський ліцей №16. Михайло Володимирович із першою вчителькою Поліною Вашковською– Яке у Вас улюблене місце в Кам’янці?
– Я дуже люблю своє місто, в яке повернувся після роботи та навчання зі столиці.
І фактично кожен куточок нашого міста має свої чудові місця: це і Старе місто, і наша фортеця. Але, напевно, найбільше я полюб­ляю міський парк, куди часто виходжу на пробіжку. Особливо гарні краєвиди на каньйон і Старе місто з боку вул.Івана Мазепи, там місто відкривається зовсім з іншого ракурсу, особливо на заході сонця. Мрію, щоб парк став окрасою, був гарний, облагороджений, щоб туди приходили родини з дітками, туристи та гості міста. А ще люблю наш стадіон, адже мрію, що наступного року тут гратимуть команди Прем’єр-ліги. Цього року наша команда вже грала в Першій лізі.

– Вас неодноразово критикували за закордонні відрядження. Можете конкретно відповісти опонентам про їхні реальні результати для міста?
– Хочу сказати, що на цій темі деякі політики, які думають про вибори, маніпулюють. Адже в наш час, коли ми на всіх рівнях, і на державному, і на місцевому, маємо все робити для того, щоб за кордоном, в Європейському Союзі, знали про проблеми та виклики, які стоять перед українським народом, дуже важливі такі комунікації. І ті поїздки, які були протягом цього року здійснені, і в результаті ми підписали низку угод про партнерство з містами Німеччини, вже принесли позитивні результати: 6 мільйонів євро підтримки ми залучили на розвиток нашої громади, на енергобудування, на підтримку медицини та наших військових. Польське міс­то-партнер Каліш передав нам 2 автобуси. Цього року ми забезпечили 4 закордонні оздоровчі поїздки для дітей військових і соціально незахищених верств населення: Понте-Ламбро (Італія), Укмерге (Литва), Санок, Тарнаво Підгурне (Польща). Підписані угоди про партнерство з турецьким, німецьки­ми, французьким містами. І всі ці міста нам допомогли як медичним обладнанням для наших лікарень, так і оздоровленням. Близько 4 мільйонів євро коштують когенераційні установки, які зроблять більш незалежними в енергопостачанні та забезпеченні теплом, водою наші домівки. А ці установки ми отримаємо безкоштовно завдяки угодам спів­праці.
Хочу зазначити, що на ці закордонні відрядження жодної копійки не було витрачено з міського бюджету. Ці відрядження здійснювалися виключно за кошти самих працівників міської ради. Тому ми маємо максимально комунікувати, привертати увагу європейського співтовариства до тих викликів, які є в нашій державі. І цим добиватися максимальної підтримки. Це роблять як наш президент, так і міські голови. І ми отримаємо від того реальні результати. А на цій темі деякі хочуть просто маніпулювати і отримувати певні політичні бали на майбутні вибори, якими вони марять.

Із волонтерським візитом на Харківщину. Фото на пам’ять із двома з кам’янчан, які служать у 49-му окремому стрілецькому батальйоні «Карпатська Січ» ім.Олега Куцина– Як Ви прокоментуєте ту ж критику в соціальних мережах щодо туру з «Журавликом», до якого приєдналися чимало чиновників, але нібито елементарно забули взяти майстрів, чий виїзд анонсу­вали?
– Хочу сказати, що на цій темі трошечки є маніпуляція, адже це саме міська рада організувала поїздку – турне подяки нашої громади тим громадам, які в цей непростий час підтримали нас. Перебуваючи в німецькому місті Вісбаден із робочим візитом, ми домовилися з кам’янчанином, консулом України в Німеччині, що найкращим способом подяки буде офіційний мистецький великий тур із «Журавликом» по містах-партнерах і подяка їм за ту підтримку. Крім концертів, були ще офіційні ділові зустрічі. Вони мають реальні результати – попередні домовленості про збільшення допомоги від наших міст-партнерів.
Що стосується деяких технічних моментів, то, у зв’язку з особливостями перетину кордону, перевізник змістив час виїзду, і про це було повідомлено всіх учасників поїздки. Але через певні обставини одна майстриня не встигла швидко підготуватися. А діти чекати не могли. Тому організатори висловили вибачення. І в знак компенсації домовлено, що її роботи обов’язково будуть виставлятися в наших локаціях на території міста. А також домовилися, що роботи цієї майстрині будуть виставлені на продаж у магазинах в Еслінгені та Вісбадені в Німеччині. Повторюю, прикро, але діти не могли чекати.

– Як наразі вирішується проблема з безпритульними собаками? Раніше громадська організація за кошти бюджету їх стерилізувала, і популяція зменшувалася. Але вже декілька років вони на тендер не подаються, немає і приміщення для притулку…
– Щороку ми виділяємо близько 300 тисяч гривень на проведення стерилізації безпритульних тварин у нашій громаді. Звичайно, це проблема, характерна не лише для нашої громади, а взагалі для України. Насамперед вважаю, що потрібно боротися не з наслідками, а з причинами (чому така ситуація виникає?). Тому закликаю всіх максимально відповідально ставитися до тварин. І наголошую, що тварини не іграшки, це живі істоти. Люди мають усвідомлювати рівень відповідальності за кожну тваринку. Звичайно, в нас є плани з розв’язання системної проблеми, але вони потребують величезних ресурсів. Ідеться про мільйони гривень, а під час війни, самі розумієте, таких можливостей обмаль. І тому я дякую всім волонтерам, які приділяють увагу безпритульним тваринам. Пів року тому моя сім’я взяла песика, який став членом родини і нині тішить доньок і мене. Запевняю, що над проблемою працюємо, є програма стерилізації, бачення щодо цент­рів перетримки і співпраця з волонтерами, але насамперед треба працювати над вихованням людей.

Міський голова Михайло Посітко, секретар міськради Ірина Шелепницька– Що думаєте про доцільність виборів усіх рівнів?
– В Україні триває війна, тому нині не місце думкам про вибори. У нас є багато завдань: боронити країну, забезпечувати життєдіяльність громади, дбати про кожного українця, про кожного кам’янчанина. Деякі депутати та політики займаються популізмом і граються у вибори. Я вважаю, що це не на часі. Тепер зовсім інші виклики, тому потрібно щодня займатися кропіткою працею для досягнення Перемоги та отримання позитивних результатів для громади.

– Задумуєтеся про другу каденцію на посаді мера, чи, може, одразу до Верховної Ради?
– У нас чимало задумів, маємо багато сил, аби протистояти викликам, але насамперед для нас важливо підтримувати Збройні сили України. Тому сьогодні сконцентровані саме на цьому, і про жодні вибори думок немає. Займаємося життєдіяльністю громади. Але нам під силу все!

– Вам не намагалися вручити повістку? В спортзалі, наприклад? Ви, до речі, його відвідуєте?
– Я за здоровий спосіб життя і пропагую його всім. Хочу сказати, що, напевно, немає такої сім‘ї, якої б не стосувалася війна, і в кожного є рідні, близькі люди, які пеебувають на фронті, за яких хвилюємося і макси­мально допомагаємо нашим Збройним силам. Зокрема, в мене дружина з динас­тії військових і сьогодні – учасниця бойових дій, військовослужбовиця, яка також стоїть на варті обороноздатності нашої країни.
Тому ми разом працюємо заради Перемо­ги. Моя функція – допомагати якомога більше армії, дбати про місто, дбати про роди­ну.

– Скільки працівників виконкому мають бронь від мобілізації?
– Згідно із законом України, працівники сфер, які є найбільш критично важливими для забезпечення життєдіяльності громади, мають бронь, надану державою. Тому вони виконують свою роботу, працюють на своїх місцях і роблять усе, аби громада гідно жила. Але їх небагато – близько 20. Є труднощі на комунальних підприємствах, коли мобілізовують фахівців, без яких певні процеси неможливі.

ЖИТТЯ, ВИБОРИ І МРІЇ– Як відомо, волонтери із Запоріжжя подарували місту для великої ялинки 300 дерев, проте через думку громади встановлено тільки одну, а решта продається, аби виручити кошти для потреб ЗСУ. Ви купили там ялинку?
– Я за екологію, тож уже багато років користуюся штучною ялинкою. Але вітаю іні­ціативи волонтерів максимально проводити заходи, які допомагають армії. Ми підтримуємо такі ідеї, для цього прийнято програму фінансової підтримки волонтерського руху на території громади.

– Ви потоваришували з кимось із переселенців особисто?
– Через Кам’янець-Подільський за час війни пройшли десятки тисяч українців – ВПО. Багатьох знаю особисто, з багатьма това­ришую. Зокрема, мій заступник у напрямку ЖКГ Сергій Васильченко є переселенцем, він працює в апараті міськради.

– Що отримають у подарунок на свята Ваші близькі: доньки, дружина?
– Те, з чим звернулися до Святого Миколая у своїх листах. Різні речі, але основне для кожного члена моєї сім’ї – це усмішки на обличчях, те, що ми разом, що можемо си­діти всі за новорічним столом у родинному колі.

– А яке бажання Ви загадаєте в новорічну ніч, Михайле Володимировичу?
– Нині в кожного українця одне бажання – Перемога, мир, щоб чоловіки та жінки повернулися до своїх сімей, були разом в єдиній процвітаючій Україні.