Понеділок, 27 Травня 2024 р.

ІЗ КОГОРТИ СПРАВЖНІХ МУЗЕЙНИКІВ

24 лютого свій ювілей відзначає знана і шанована в місті жінка, директорка Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника в 1997-2011 роках Людмила СТАНІСЛАВСЬКА.

Людмила Станіславська, Ольга ЧорнобильЛюдмила Павлівна народи­лася в Кам’янці-Подільському, здобула освіту історика, 1970 ро­ку розпочала трудову діяльність у рідному музеї-заповіднику. Спочатку – на посаді наукової працівниці, потім – завідувачки відділу, заступниці директора. 1997 року її було призначено директоркою музею, який Люд­мила Станіславська очолювала 14 років.
Сьогодні ювілярка на заслуженому відпочинку й далі продовжує займатися краєзнавст­вом, дослідженням історії міс­та, його фортифікаційних споруд, випустила третє видання путівника «Стара фортеця». Любов до історії Людмила Павлівна прищепила сину В’ячеславу Станіславському, який є українським істориком, краєзнавцем, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробіт­ником Інституту історії України НАНУ.
Напередодні її ювілею вітання і спогади про спільну роботу висловили колеги, які працювали під керівництвом Людмили Станіславської.

Алла КОВАЛЬЧУК, завідувачка художнього відділу Ка­м’я­нець-Подільського державно­го історичного музею-заповід­ника:
– Людмила Станіславська – чу­дова керівниця, наставниця, товаришка, порадниця. Завжди стримана і спокійна, розважлива і муд­ра, толерантна і вишукана. Людмила Павлівна – чудова експозиціонерка. Її експозиції завжди були глибоко продумані, наукові, методично обгрунтовані. Також вона – справжній зразок людяності, порядності, Музейник із великої літери! А чим жив музей з Людмилою Станіславською? Музейними радами, прослуховуваннями екскурсій, науковими конференціями, фестивалями та новими виставками і експозиціями. Було круто!
Дякуємо щиро, Людмило Павлівно!

Ольга ЧОРНОБИЛЬ, начальниця управління культури та туризму міської ради у 2002-2011 роках:
– Людмила Павлівна – дуже потужна керівниця і музейниця. Вона завжди творчо, вдумливо, глибоко підходила до побудови музейних експозицій, виставок. Завжди обізнана з новими тенденціями, технологіями в музейній справі та намагалася їх впровадити в нашому музеї. А ще дуже добре знала історію нашого краю та видатних особистостей Поділля, цінувала їх та їхню працю. Надзвичайно ретель­но здійснювала кадрову політику.
В результаті створила колектив про­фесіоналів-однодумців.

Віктор ТРАВІНСЬКИЙ, начальник управління міжнародних зв’язків та туризму міськради в 1999-2011 роках, директор Ка­м’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника в 2011-2016 роках:
– Людмила Павлівна – справжній патріарх музейної справи. На початку 2000-х років наше місто серед пріоритетів обрало розвиток туризму. Головним гравцем на ринку туристичних послуг був наш історичний музей-заповідник, який очолювала Станіславська. Саме в цей час під її керівництвом були побудовані Музей старожитностей Поділля, Музей грошей і Магдебурзького права в Ратуші, солідна експозиція з історії Поділля та міс­та ХХ-ХХІ століть у пристінному кор­пусі Старого замку, започаткова­но багато інших цікавих проєктів. Об’єкти музею були улюбленим місцем для відвідування туристами, кількість яких із кожним роком зростала. Тоді Людмила Павлівна була удостоєна найвищої відзнаки міськради «Честь і шана», їй було присвоєно звання «Почесний працівник туризму України». Вже тоді, коли мав за честь очолювати музей, зберіг і примножив усі напрацювання Станіславської Людмили Павлівни. З роси та з води, шановна ювілярко!

У музеїІнна ШВЕЦЬ, головна зберігачка фондів історичного музею-­заповідника:
– Це були світлі та насичені часи. Усі перебували у вирі музейної роботи, будувалися та відкривалися нові експозиції. Людмила Павлів­на – Музейник із великої літери. Вона любила, розуміла та вміла передавати свій досвід у музейній справі.

Ірина ЛЕХІЦЬКА, завідувачка сектору «Старий замок»:
– Коли прийшла працювати в музей, була вражена експозицією, яку створили науковці на чолі з Людмилою Павлівною. Було глибинно розкрито безліч історичних подій через призму символізму. Потім ді­зналася, що на створення експозиції її надихнула поїздка в Англію, де вона могла побачити британські музеї та експозиції. Для того часу було дивиною, що вона була ком­п’ютеризована. Розповіді екскурсоводів доповнювалися документальними фільмами та в більшості випадків раритетними експонатами. Це все дозволяло якнайкраще подати ті чи інші історичні події не тільки перед туристами, але й перед учнями, студентами. Дуже схвально експозицію сприймали різні вікові категорії. Для когось це було одкровення. Дехто дискутував. Але нікого не залишила бай­дужим, це точно. Як керівниця, мені Людмила Павлівна запам’ята­лася толерантністю, повагою до співробітників, простотою у спілкуванні та чуйністю.

Ольга ВЕНГРОВА, завідувачка науково-освітнього відділу історичного музею-заповідника:
– Період роботи з Людмилою Павлівною був найкращим в історії музею того часу, тому що вона – фахівчиня музейної справи. Коли будувалися потужні історичні експозиції, виставки на основі досліджень музейних науковців, коли, завдячуючи Людмилі Павлівні як керівнику в тісній співпраці з владою міста, музей сприймався як культурно-освітній і науковий заклад, відомий далеко за межами Хмельницької області.
Злагоджена робота колективу, де кожен чітко знав свої посадові обов’язки і права, зрозуміла структура установи і значимість кожного відділу. Це нові проєкти, які ми з успіхом втілювали в життя, наприк­лад, нічні театралізовані дійства на території Старого замку. Це будівництво історичної експозиції 2009 року, коли ми разом із Люд­милою Павлівною фактично но­чували в музеї. Вражали креативність її ідей, які дуже вдало в художніх образах передавав Володимир Лашко – художник-оформлювач екс­позиції.
Тактовна, коли потрібно – принципова, для неї всі працівники однакові: чи ти – двірник, чи ти – завіду­вач відділу. Якщо підвищувала голос, то було за що. Вона така, якою має бути справжній Музейник.

Жанна КАРБОВСЬКА, завідувачка сектору «Ратуша»:
– Працювати в музеї цікаво. Вершиною музейної роботи є побудова виставок та експозицій. Мені пощастило практично з перших місяців роботи в музеї збирати експонати та будувати виставки під керівництвом старших колег, навчатися і працювати, набувати досвіду музейної працівниці під керівницт­вом Людмили Павлівни.

Отримання звання «Заслужений працівник культури України»Руслан ЙОЛТУХОВСЬКИЙ, уче­ний секретар музею (мобілізований із 2022 року до сьогодні):
– Людмила Павлівна – музей­ниця-експозиціонерка, на її рахунку будівництво експозицій на та­ких об’єктах, як археологія, Ратуша, Старий замок. На базі експозицій проводилися науково-освітні заходи (уроки, лекції, урочисті заходи до визначних подій, підготовка до ЗНО, музейна практика для студентів історичного факультету тощо).
В експозиціях робився акцент на регіональній історії та ролі в ньому Кам’янця-Подільського. Показ історії міста та краю на біографіях кам’янчан, які були учасниками або свідками історичних подій. Тоді музей відновив участь в археологічних експедиціях. Під час реставраційних робіт на території замку було проведено археологічні розкоп­ки, які відкрили нові невідомі сторінки з історії замку від сивої давнини – Трипілля – до ХІХ століття. Словом, Людмила Павлівна – професіоналка в музейній справі.

Людмила ОЛІЙНИК, завідувачка масового відділу музею в 2003-2008 роках:
– Велике задоволення було працювати мені, молодому спеціалісту, зразу після закінчення університету під керівництвом такої професіоналки, як Людмила Станіславська. Людмила Павлівна – скромна, розсудлива, внутрішньо багата, працьовита, вимоглива, уважна, спокійна, врівноважена, гарно знала свою справу. Завжди ухвалювала правильні рішення, знаходила потрібні слова, щоб підтримати нас, молодих працівни­ків, була сповнена творчих ідей, нових думок і відкриттів. Із Вами було цікаво і надійно, Ви не боялися довіряти мені й навчили брати на себе відповідальність. Щиро дя­кую своїй першій директорці за таку науку!

Анастасія ДОНЕЦЬ, директор­ка Малієвецького обласного історико-культурного музею:
– Щиро вітаю Людмилу Павлівну! Сьогодні, також керуючи музеєм, із вдячністю згадую час, коли я працювала під керівництвом цієї муд­рої жінки. Головні засади успішної роботи музею актуальні дуже довго. Тож, використовуючи настанови Людмили Павлівни, вдається успіш­но розвивати довірений мені музей. Пишаюся знайомством, вітаю із вдячністю!

Ольга ВЕНГРОВА, завідувачка науково-освітнього відділу
Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.