5 РОКІВ РАЗОМ ІЗ ГРОМАДОЮ
Традиційно «ПОДОЛЯНИН» наприкінці року спілкується щодо його підсумків із очільником громади. І першим запитанням, яке ми поставили меру, було про те, яка новина цього року його найбільше порадувала, а яка найбільше засмутила?
– Напередодні різдвяно-новорічних свят ми завжди чекаємо на диво.
Усі сподівалися, що 2025 року в Україні закінчиться війна. Сподівалися, бо дуже цього хотіли, і процеси, які відбувалися на глобально-світовій арені, нас обнадіювали… Але рік закінчується, а війна – ні, – зазначає Кам’янець–Подільський міський голова Михайло ПОСІТКО. – Найбільший смуток – те, що надалі продовжують гинути наші воїни, цивільні, діти. І ми в тій самій невизначеності, як це було з моменту повномасштабного вторгнення.
А порадувало те, що, попри всі виклики, громада тримається. Ми допомагаємо війську, стараємося реагувати на запити кам’янчан, підтримувати безпеку в місті. Кам’янець став справжнім тилом – і для захисників, і для релокованого бізнесу.
Коли експерти визнають нас лідером у допомозі армії, зі співпраці з громадським суспільством, інвестиційно привабливим, розумієш – місто має майбутнє.
– Михайле Володимировичу, скільки людей нині проживають у Кам’янець–Подільській громаді, скільки з них знайшли прихисток у нашому місті?
– Майже сто вісім тисяч мешканців. Згідно з даними ЄІС ВПО, у громаді зареєстровано 16 109 внутрішньо переміщених осіб. Люди приїжджали до Кам’янця і поверталися у свої домівки, зокрема, до Києва тощо. Кам’янчани виїжджали за кордон, і дехто повертався. Зрозуміло, що для чітких даних потрібен перепис.
– Ви щомісяця оприлюднюєте дані про перевиконання бюджету. За які кошти це відбувається?
– Над кожним напрямом надходжень до міського бюджету працює комісія, яка розбирає, умовно до молекули, кожну цифру. Це моя принципова позиція.
Аналізуємо, хто і скільки сплатив. Якщо надходження зменшуються, завжди кажу профільним заступникам або підрозділу міськради, щоб запитали, може, щось сталося, чи потрібна допомога.
Другий момент – запровадження відкритих конкурсів на розпорядження комунальним майном. Тільки за 2025 рік ми провели їх із десяток, що принесло в дохідну частину понад 10 мільйонів гривень.
Для прикладу, стартова вартість річної суми оренди одного з об’єктів складала 200 тисяч гривень, а за результатами аукціону сума піднялася до 3 мільйонів.
– Де розташований об’єкт?
– У мікрорайоні, навпроти АТБ. Свого часу ми підтримали позицію людей, які живуть поруч і виступили проти будівництва багатоповерхівки, тому що за інсоляцією це було недопустимо. Відповідно наша принципова позиція: саме багатоквартирного будинку не має бути, але може бути соціально-інфраструктурний об’єкт.
Тому провели конкурс. Інвестором нового торгово-розважального комплексу буде забезпечений благоустрій, створені додаткові робочі місця, і таким чином ми будемо розвивати ділову активність найбільшого спального району міста.
Мовою цифр про бюджет скажу так: за результатами року, перевиконання складає орієнтовно 110 мільйонів гривень.
– Наскільки впливають на надходження до бюджету релоковані підприємства? До речі, скільки їх?
– Це 24 релоковані підприємства різних напрямів – харчова промисловість, металообробка, ремонт і техобслуговування обладнання, а також підприємства, що виготовляють вузли та деталі для автотранспортної галузі. На початку повномасштабного вторгнення через законодавчі нюанси релоковані підприємства, навіть перебуваючи на території громади в тилу, все одно сплачували податки до громад за місцем реєстрації. Ми з цим попрацювали, більша частина цих підприємств повністю перереєструвалися в нашу громаду і сплачують податки саме до нашого бюджету.
Фінансовий внесок релокованого бізнесу є суттєвим: створено понад 300 нових робочих місць, за 2023 рік – 5,8 млн грн надходжень до бюджету, 2024 – 17,3 млн грн, за 9 місяців 2025 року – вже 16,4 млн грн.
– Назвіть конкретну суму, виділену з міського бюджету протягом року на допомогу військовим та їхнім сім’ям?
– Щороку громада спрямовує значні ресурси на оборону та підтримку військових. Лише за напрямом ПФО на оборону виділяється близько 270 млн грн. Окремо до бюджету надходить приблизно 8 млн грн військового збору, а на пільги військовослужбовцям спрямовується близько 6,5 млн грн. Якщо взяти безпосередньо суму, виділену в міському бюджеті, то це близько 100 млн грн, за рахунок яких фінансуються програми підтримки військовослужбовців-кам’янчан: зокрема, на 18 мільйонів закуплено РЕБи, квадрокоптери, інше обладнання за запитами військових частин.
Є комплексна програма соцзахисту, а цього року ми прийняли окрему ветеранську програму підтримки наших захисників «ПОРУЧ», яка передбачає одноразові виплати нашим військовослужбовцям, які підписали контракт або були мобілізовані, в сумі 20 тис. грн.
Також передбачені допомоги пораненим, безвісти зниклим, тим, хто був у полоні.
Будівництво ветеранського простору, для якого самі кам’янчани обрали назву ПОКРОВА.hub, забезпечено ресурсом у приблизно 10,7 млн грн.
Ми регулярно інформуємо громаду про всі видатки цього напряму, а їх чимало.
– У якому мікрорайоні міста найбільше цьогоріч відремонтували доріг?
– Найбільше уваги цього року ми все-таки приділили нашій центральні артерії – проспекту Грушевського. Витрати – близько 20 мільйонів гривень. Коли ремонтували об’їзну дорогу, і проспектом пустили всі фури, покриття зруйнувалося, місцями була суттєва аварійність. Тому фактично більшість ресурсів спрямували саме на поточний і капремонт доріг проспекту. Він охопив 9354 кв. м його ділянки від.вул.Данила Галицького до вул.Франка.
Але ремонтували і вулицю Удовиченка. Серед дворів і проїздів найбільший обсяг робіт – на вулиці Івана Мазепи, 41-43, та Князів Коріатовичів, 64.
Попри війну, люди прагнуть благоустрою, затишку і безпеки в рідному місті.
– Що порадили київські експерти, до яких зверталося місто щодо автомобільних заторів на вул.Князів Коріатовичів?
– Щоб професійно оцінити ситуацію із транспортним навантаженням цієї ділянки, місто уклало договір із державним підприємством «Національний інститут розвитку інфраструктури». Очікуємо результати після 25 грудня, на їхній основі зможемо ухвалити подальші технічні та організаційні рішення.
Хочу нагадати, що в попередні роки відремонтували дорогу через «Нову Будову», що дало можливість проїзду через військове містечко.
На вулиці ще і залізничний переїзд, балансоутримувачем якого є «Укрзалізниця». Але коштів на реконструкцію в них не було передбачено. Тому ми зробили, що в наших силах, – розширили дорогу, встановили деякі знаки, додаткові світлофори, що вплинуло на розвантаження.
– Збільшення кількості комунальних автобусів призведе до збільшення рейсів на їхніх маршрутах. Чи будуть нові маршрути?
– Через воєнний стан ми обмежені в можливості проведення конкурсу. Чинні договори пролонговуються на рік як у приватних перевізників, так і комунальних. Комунальний транспорт має виграні 4 маршрути, й за рахунок збільшення автобусів будемо їх насичувати. Першим став маршрут №23.
У перші роки каденції програма розвитку комунального транспорту, яку я вніс, не знаходила підтримки депутатського корпусу. А у 2024-2025 роках програму ухвалили і почали реалізовувати. Залучено додаткові автобуси від міст-партнерів, але вони замінили попередників, які за десять років опинилися майже в непридатному для експлуатації стані.
Цьогоріч виділено 10 мільйонів, за які закуплено 6 автобусів, наступного року плануємо ще. Недавно «Комунтранссервіс» отримав критичність, і з’явилася можливість бронювання, що має вирішити питання з нестачею кадрів.
Під час наступного етапу, коли рейси будуть отримувати не тільки пільгового пасажира, а й тих, хто платить, з’являться обігові кошти. Ми плануємо залучати кредитні ресурси на комунальне підприємство, як ми це зробили зі сміттєвозами, оновивши техніку фактично на 70%.
Маємо попередні розмови з голландцями щодо великого енергетичного проєкту, який передбачає удосконалення нашої мережі когенераційних установок і генерації додаткових потужностей електроенергії, яку можна було б спрямувати на електробуси.
До речі, недавно в області була нарада щодо когенерації, і Кам’янець є лідером регіону. У нас десять установок, здатних виробляти 15 мегаватів додаткових потужностей.
– Недавно керівництво області видало рекомендації щодо обмеження вуличного освітлення. Але ліхтарі та світлофори, що працюють, – результат роботи когенераційних установок, отриманих від європейських партнерів. Ми справді щось зекономимо чи зможемо подати електроенергію в інше місце, якщо вимкнути ліхтарі на вулиці?
– За рахунок цих установок на вулицях міста працюють ліхтарі та світлофори. Комунальні мережі можемо повністю забезпечити за рахунок власної когенерації, але більшість мереж належать обленерго.
Ми, звичайно, будемо дослухатися до рекомендацій ОВА, враховуючи режим економії. Але також і дбатимемо про безпеку. Можливо, десь вимикатиметься тільки один бік вулиці тощо.
– У середині жовтня праворуч біля воріт до Старої фортеці стався обвал стіни. Скільки тривали роботи з реставрації, хто її робив, і скільки грошей витрачено?
– Через рясні дощі вапняний розчин усередині давньої кладки набрав надлишкової вологи. І через те, що під час попередньої реставрації (приблизно 30 років тому) було порушено технологію та поєднано вапно з цементом, цементний шар відійшов. Роботи тривали близько 10 днів. Переважно їх виконували фахівці музею, а компанія «Гермес» надала допомогу з висотними роботами та риштуванням. Кошти виділено зі спецфонду музею.
Стан наших пам’яток потребує великих фінансових вкладень держави, але всі розуміють, що це буде не тепер.
– Стихійний ринок на Коріатовичів розігнали, і тепер селяни продають свою продукцію в тому числі й на гуртовому ринку. З них ніхто не скаржився, що там немає накриттів над столами?
– Так, частина продавців висловлювали зауваження щодо відсутності накриттів над торговими місцями на гуртовому ринку. Після цього власник ринку відреагував оперативно: відкрив кіоски, які раніше були зачинені, обладнав додаткові столи для торгівлі відкритого типу, заявив про готовність відкрити перший поверх будівлі, щоб продавці могли торгувати всередині приміщення.
Однак більшість відмовилася переходити у приміщення, аргументуючи це тим, що там, на їхню думку, менше покупців. Водночас хочу наголосити, що на Центральному ринку є криті торгові місця, там же є і порожній молочний павільйон, де можна вести торгівлю відповідно до санітарних вимог.
– Ми бачили Ваше селфі з дружиною на футболі в Тернополі. А Ви водили дружину на фільм «Ти – космос», де грає кам’янчанин Володимир Кравчук?
– Для мене поїздка на матч із дружиною – це можливість на декілька годин бути просто чоловіком і батьком, а не лише посадовцем. На фільм не водив, хоча збиралися, але, на жаль, не зібралися. Знаю, що фільм крутий, приємно, що в ньому грає кам’янчанин Володимир Кравчук, це додатковий привід пишатися.
– До речі, щодо стадіону: коли ФК «Епіцентр» там зможе приймати учасників Прем’єр–ліги?
– Насамперед зазначу, що інформація про будівництво стадіону в Києві чи Хмельницькому не відповідає дійсності, й «Епіцентр» таких варіантів не розглядає.
Коли ми дійшли взаємної згоди між містом і футбольним клубом, одразу розпочалася робота.
Місто виділило кошти, за які збільшили потужність електроенергії стадіону в 100 разів, тому що для забезпечення потреби в освітленні та підігріві поля потрібен мінімум 1 МВт. Ми змогли купити цей мегават в обленерго, змонтувати лінію електропередач, яка могла б заживити її до стадіону, і встановити трансформатор. Паралельно замовили проєктно-кошторисну документацію, яка пройшла експертизу.
Вартість робіт за цією ПКД складає 38 млн грн. Вона передбачає встановлення 4 щогл і відповідних LED-світильників, які будуть відповідати умовам Прем’єр-ліги. Чекаємо на результати тендера і визначення підрядників.
Але питання фінансування не зникло. Місто виділило 20 мільйонів, 10 з яких ми вже витратили. Область обіцяла 10 млн грн, але, напевно, вже не цього року. Сподіваюся, що наші домовленості з клубом (50 на 50) будуть виконані. Тому чекаємо визначення підрядника.
Є інші труднощі: виробники фактично всі задіяні на виробництво щогл для ліній електропередач через ураження об’єктів критичної інфраструктури. І виготовлення наших щогл можливе не раніше як у квітні. Такі LED-світильники виробляють тільки в Китаї, тому доставка – також час.
– Коли на пресконференції коментували роботу громадської організації з безкоштовної стерилізації вуличних тварин, то закликали кам’янчан надавати притулок бездомним котам і собакам, як це зробили Ви. Хто тепер Ваш домашній улюбленець?
– У нашій сім’ї дві тваринки. Киця британської породи Луна, яку подарували доньці на 10-річчя. А декілька років тому побачили заклик у соцмережах надати притулок тварині від кам’янчанки, яка знайшла на смітнику песика і врятувала, бо його хотіли роздерти старші пси. Відтепер Санні – справжній член сім’ї та наша любов.
Щодо проблеми безпритульних тварин, то вона залишається актуальною. Будівництво притулку ще 2020-го коштувало б понад 12,5 млн грн. Тому ми продовжуємо використовувати єдиний гуманний і науково обгрунтований метод – стерилізацію. 2025 року у співпраці з БФ «Чотири лапи Україна» спільно з факультетом ветеринарної медицини ЗВО «ПДУ» провели стерилізацію 175 тварин, що вже дає помітний результат у зниженні популяції. А я й надалі закликаю містян давати домівку тим, кого можемо врятувати.
– Михайле Володимировичу, недавно в соцмережах з’явився Ваш пост до 5–ї річниці обрання міським головою і фото з незвичним для Вас образом. Ви найняли іміджмейкера та готуєтеся до виборів?
– Вважаю, що мав просигналізувати про 5-річну каденцію, дуже непросту і безпрецедентну. На початку – певна політична криза, зміна поколінь, пандемія, повномасштабне вторгнення… Працювати було дуже нелегко. 5 років минуло, 5 років сподівань, 5 років планів, мрій. Щось вдалося зробити, щось, на превеликий жаль, ні, але ми працюємо. Я поділився своїми відчуттями та спогадами. Нікого ми для цього не наймали, це просто фотографія.
Щодо виборів. По-перше, в країні – війна, і ми дуже хочемо її завершення. Тільки після цього я буду мати свій іспит перед громадою, і саме їй оцінювати, як вдалося спрацювати в цей безпрецедентно важкий етап розвитку нашого міста.