У МЕДИЦИНІ – З БАТЬКІВСЬКОЇ ХАТИ!

6 жовтня 55-річний ювілей відзначає директорка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кам’янець-Подільської міської ради Тетяна КУЗНЯК. Вона поєднує роботу сімейного лікаря і керівника закладу, щодня спілкуючись із пацієнтами та вирішуючи організаційні питання розвитку первинної медичної допомоги. Поспілкувавшись з ювіляркою, одразу видно – вона живе роботою і сім’єю, де вже є три покоління медиків. Пані Тетяна розповіла про свою роботу, нововведення в медичній системі та ремонт нового приміщення для найбільшої амбулаторії.

Тетяна Іванівна народилася в селищі Вигода Івано-Франківської області. Після закінчення Вигодської середньої школи для набуття досвіду два роки працювала в міській лікарні санітаркою. 1990 року вступила до Вінницького державного медичного університету ім.М.І.Пирогова на лікувальний факультет. У 1996-1997 рр. пройшла інтернатуру за спеціальністю «Терапія». У січні-червні 2003 р., паралельно з роботою на посаді дільничого терапевта, закінчила курси спеціалізації «Лікар загальної практики сімейної медицини» при Дніпропетровській державній медичній академії. З 2017 р. по 2019 р. працювала в ТОВ «Такеда Україна» представницею з медичних питань. Із лис-
топада 2019 року призначена директоркою Центру ПМСД за результатами конкурсу.

Заміжня. Чоловік Павло Кузняк – лікар-травматолог-ортопед міської лікарні. Син Владислав здобув медичну освіту, отримав сертифікат сімейного лікаря, проте нині навчається в аспірантурі Вінницького політехнічного університету й працює в ІТ-компанії.

ШЛЯХ ДО ПОКЛИКАННЯ

– Пані Тетяно, Ви родом із Франківщини. Якщо заплющити очі на декілька хвилинок і згадати дитинство, що перше приходить на думку?

– Завжди – батьківська хата. Те місце, де я виросла, де жила наша сім’я. Саме з батьківської хати починалися і завершувалися всі мої дні в дитинстві та юності. Звичайно, згадую природу, рідний край, роботу батьків.

Моя мама працювала медсестрою в лікарні, а батько був водієм «швидкої допомоги». Я багато часу проводила в лікарні, а вдома, зважаючи на роботу батьків, розмови часто точилися навколо медицини. Напевно, саме тоді, ще в дитинстві, в мене й почало формуватися особливе ставлення до цієї професії.

Спостерігаючи за батьками, допомагаючи їм у роботі з невеликими завданнями, поступово відчула бажання бути корисною людям, допомагати їм бути здоровими. Так з’явилася мрія про медицину, а першою сходинкою до її здійснення став вступ до Вінницького медичного університету.

Із першої спроби вступити не вдалося, адже прохідний бал у цьому виші завжди був досить високим. Я добре навчалася у школі, закінчила її зі срібною медаллю. Особливо любила хімію і добре її знала. Тому шукала можливість вступити у ВНЗ, де профільним іспитом була хімія.

Наступні сім років Тетяна Іванівна була регулярною пасажиркою потяга Івано-Франківськ -Вінниця. Це був шлях не просто до університету, а до покликання.

– Вінниця для мене – доленосне місто. Саме тут зустрілися, познайомилися й одружилися ми з чоловіком, його батьки і його брат із дружиною. Згодом і наш син із майбутньою дружиною познайомилися у Вінницькому медичному університеті.

І, мабуть, у цьому й полягає особливість долі: іноді дорога, яка починається з маленького рідного села на Франківщині, приводить тебе в місто, яке назавжди стає рідним. А професія, до якої тебе привела любов батьків і дитячі спостереження, з часом перетворюється на справжнє покликання.

– Хто для Вас є авторитетом у медицині?

– Не створюй собі кумира, як кажуть (усміхається). Я можу надихнутися від багатьох людей, навіть тих, які не мають якихось значних здобутків. У кожному, хто мене оточує, я намагаюся знаходити щось позитивне, що можу перейняти. А оскільки сімейна медицина всеосяжна, то в нас є в кого повчитися.

– Який найважливіший урок отримали за час навчання?

– Напевно, розуміння, що значна частина лікування пацієнта – це не лише правильно призначене лікування. Це ще й правильний підхід, добре слово, уважне ставлення до пацієнта і вміння почути його. Іноді для пацієнта не менш важливо знати, що лікар його почув, зрозумів і справді хоче допомогти.

У П’ЯТІРЦІ НАЙКРАЩИХ

Після завершення навчання сім’я переїхала до Кам’янця-Подільського.

– Тетяно Іванівно, коли Ви сертифікувалися як сімейна лікарка?

– 2003 року, коли держава починала реформи, й особливої актуальності набувала сімейна медицина, в нашому місті було організовано виїзні курси для отримання спеціалізації із сімейної медицини. Це був дуже цікавий період. До нас приїжджали викладачі з Дніпропетровської медичної академії. Нам викладали різні напрями: хірургію, нейрохірургію, інфекційні хвороби, сімейну медицину та багато інших спеціальностей.

Коли лікарка Кузняк працювала дільничним терапевтом, за нею було закріплено мікрорайон «Черемушки», де вона проживає.

– Ідеш вулицею, всі вітаються. Тебе всі знають, і ти знаєш цих людей, вони  близькі, зрозумілі. Це допомагає налагодити спілкування, що в лікуванні надзвичайно важливе. Тому що, насамперед, це ж найцінніше – покластися в питаннях здоров’я на того, кому справді довіряєш. Я відчувала себе людиною, якій пацієнти довіряють.

Дуже любила і люблю цю роботу, тому й продовжую працювати сімейною лікаркою. Дуже люблю спілкуватися, не тільки про здоров’я, а й про сімейні обставини, коли можеш розуміти, чому саме так перебігає та чи інша хвороба в пацієнта. Тоді можеш рекомендувати не тільки медикаментозне лікування, а й певну модифікацію способу життя…

Це дуже важливо – відчувати позитив від роботи. Медицина – одна зі сфер із найвищим рівнем професійного вигорання. Це вада професії, яку протрібно усвідомлювати, щоб вона не зашкодила ні лікарю, ні пацієнту. Ти повинен сам бути здоровим, щоб комусь допомогти.

Коли пані Тетяна подала заявку на конкурс на місце директора Центру ПМСД, вона працювала медичним представником фармацевтичної компанії, проте доля вирішила, що час повертатися до рідних стін.

– Яких змін змогли досягти за час керівництва в закладі?

– Ми перебуваємо в постійних змінах, тому що медицина ще до війни вступила в період реформування. Тому я б сказала, що завдання керівника – не вносити зміни, а вчасно реагувати і втілювати бачення держави щодо розвитку медицини, враховуючи виклики часу.

Усі комунальні медзаклади стали некомерційними підприємствами, і наша спроможність пов’язана з Національною службою здоров’я України, з укладанням пакетів на надання допомоги, згідно з якими ми отримуємо кошти. Вирішуємо, як на ті кошти правильно організувати надання допомоги, якої від нас чекає держава, і зробити це якнайкраще для пацієнта, заради якого все й робиться.

Поступово до первинного пакета допомоги додавалися нові: пакет із мобільної паліативної допомоги, пакет із надання розширеної медичної допомоги військовозобов’язаним; надання психологічної допомоги; надання допомоги дорослим і дітям, хворим на туберкульоз.

Амбулаторії та персонал підготовлені для співпраці з військовослужбовцями, специфіки перебігу їхніх захворювань і підтримки психологічного стану. Первинна допомога аналізує і створює план реабілітації на різних рівнях. Адже кожен такий пацієнт – це взаємодія із соціальними службами та закладами вторинної допомоги, й ця взаємодія налагоджена.

– Чи відчуваєте якийсь опір системи, намагаючись розвивати первинну допомогу?

– Нині в усіх один великий опір – це війна. Звичайно, якби не було війни, багато чого було б простіше. На місцевому рівні завжди є розуміння і співпраця. Міська влада найбільше зацікавлена в тому, щоб медицина була й розвивалася. Так само і обласний департамент охорони здоров’я. Нас чують і допомагають.

– Відомо, що Кам’янець був одним із піонерів впровадження мережі амбулаторій сімейної медицини. А як виглядає це нині, в порівнянні з іншими містами?

– Справді, в Кам’янці-Подільському сімейна медицина впроваджувалася одна з перших у країні. Й тепер постійно працюємо над покращенням якості надання медичних послуг і підвищення рівня сервісу. Персонал закладу проходить різноманітні навчання, тренінги, бере участь у конференціях, семінарах, лекціях.

До речі, удосконалюється і система клієнтського сервісу, здійснюється моніторинг та оцінка рівня задоволення ним. Зворотний зв’язок від пацієнтів отримується через анонімне анкетування в кожній амбулаторії закладу і через QR- код.

2025 року в нас запрацював кол-центр, який дозволяє пацієнтам швидко отримувати консультації, записуватися на прийом до лікаря або дізнаватися актуальну інформацію щодо роботи закладу. Це зменшує час очікування і спрощує комунікацію між пацієнтами та медичним персоналом.

2023 року наш Центр ПМСД став учасником пілотного проєкту Бюро ВООЗ за участі Національної Експертної Групи та Інфекційного Контро-
лю (NEGIC). І за його результами відзначений як один із найкращих в Україні. Також у жовтні 2024-го отримали «Відзнаку» за результати втілення Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» від Хмельницької ОДА.

Центр ПМСД був нагороджений Грамотою виконкому міськради за вагомий внесок у розвиток Кам’янець-Подільської ОТГ і відзначений у номінації «Найкраще підприємство в медичній сфері» у 2022-у, 2024-у та 2026 роках.

Міністерство охорони здоров’я України з метою облаштування кімнат психологічного розвантаження, за рахунок грантових коштів, визначило два заклади у Хмельницькій області, й наш Центр ПМСД у тому числі.

За щомісячними аналітичними звітами НСЗУ, КНП «Центр ПМСД» Кам’янець-Подільської міської ради в п’ятірці найкращих закладів області.

РЕЦЕПТИ ЗДОРОВ’Я СТАРІ ТА ПРОСТІ

– Пані Тетяно, раніше Ви казали, що вдома постійно обговорювали медицину, а нині розділяєте роботу й побут?

– У нашій сім’ї є правило: намагатися залишати роботу за межами дому. Звичайно, не виходить на 100%. На початку професійної діяльності все обговорювалося дуже жваво, а з часом правила змінилися. Ментальне здоров’я кожного потребує щонайбільш шанобливого ставлення, особливо в теперішній час. Звичайно, винятки бувають, але здебільшого ми обговорюємо сімейні справи, якісь свої  питання.

– Чи є у Вас із чоловіком ритуали або звички для покращення здоров’я?

– Ми любимо відволікатися, перемикати увагу. Немає чим похвалитися, але стараємося хоча б якось упорядкувати своє харчування. А для ментального здоров’я, й водночас фізичного, любимо подорожувати. Навіть недалеко, на Франківщину. Це село, там річка, гори, мінеральні води. І родину провідаєш, і погуляєш. Мій син живе у Вінниці, ми часто туди навідуємося. Також це якісь спільні прогулянки містом, походи на вистави, концерти. Останнім часом їздимо на оздоровлення в санаторій, тому що в кожного вже якісь проблеми зі здоров’ям.

– Підкажіть якусь одну найлегшу пораду для профілактики, крім регулярних обстежень. Що людина може вдома робити?

– Ніхто нічого нового не придумав. Основою здоров’я є правильне харчування, без якихось крайнощів. Це розпорядок дня, достатня кількість сну, фізичне навантаження.

СКРИНІНГ, ЛІКИ І НОВА АМБУЛАТОРІЯ

Як влучно зазначила Тетяна Кузняк, у країні постійні зміни. Зокрема, впроваджується державна програма «Скринінг здоров’я 40+». І у Центрі ПМСД функціонують 7 пунктів надання цієї послуги. Також було суттєво розширено програму «Доступні ліки».

– Тетяно Іванівно, як оцінюєте впровадження програми «Скринінг здоров’я 40+»?

– Серед переваг – суттєвий крок до посилення профілактичної медицини і ранньої діагностики ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем із ментальним здоров’ям. Після обстеження людина отримує рекомендації щодо подальшого спостереження і лікування. На проходження скринінгу держава надає 2000 грн для використання у зручному для вас закладі, що бере участь у програмі.

Станом на 15 вересня, «Скринінг здоров’я 40+» у амбулаторіях Центру вже пройшли 3 166 осіб. Заклад є одним із лідерів у Хмельницькій області.

Серед основних викликів – необхідність активніше інформувати населення про програму і мотивувати людей не лише отримати кошти, а фактично пройти обстеження. Інформування стосується й переліку послуг, що входять у програму. Для первинної ланки це також додаткове навантаження і необхідність якісно організувати подальший супровід пацієнта, якщо під час скринінгу виявлено фактори ризику або захворювання.

Як повідомила пані Тетяна, пацієнти мають дещо завищені очікування, але, можливо, це щось, що МОЗ перегляне в наступні роки. Оскільки відомо, що готується проєкт і на наступний рік.

– Від липня суттєво розширилася програма «Доступні ліки». Проти яких хвороб допомагає боротися держава, і який алгоритм отримання ліків?

– Додано 260 торговельних назв препаратів для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. Із них 173 відпускаються безкоштовно, 871 – із частковою доплатою. Загалом перелік, станом на липень, налічує 1038 позицій. Ідеться, зокрема, про препарати для контролю артеріального тиску; профілактики інфарктів та інсультів; лікування ішемічної хвороби серця; серцевої недостатності; порушень серцевого ритму; також цукрового діабету, астми, епілепсії, хвороби Паркінсона, глаукоми, мігрені, деяких психічних та інших хронічних захворювань.

Алгоритм для пацієнта простий. Насамперед, звернутися до сімейного лікаря/терапевта, з яким укладена декларація, або лікуючого лікаря, і він формує електронний рецепт. Пацієнт отримує номер рецепта, звертається до аптеки, яка працює за програмою «Доступні ліки», і отримує препарат безкоштовно або з доплатою.

Лікарі закладу протягом року виписали 67908 рецептів за програмою «Доступні ліки», з них отоварено 60981 рецепт, що складає 89,8%.

Нині доповнений список має гарні комбіновані препарати. Якщо все починалося з монотерапії, яка звужувала вибір пацієнта, підпадали тільки певні категорії, то тепер значно розширено вибір.

– Недавно міський голова Михайло ПОСІТКО в соцмережах повідомив про плани будівництва нової амбулаторії на вул.Степана Бандери, 13. Яка була в цьому необхідність?

– На сьогодні є затверджена програма реконструкції приміщення під амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Підготовлена проєктно-кошторисна документація, на сесії виділено 4 мільйони гривень для започаткування робіт щодо облаштування центральної амбулаторії. На вулиці Степана Бандери планується розмістити амбулаторію, яка сьогодні працює у приміщенні на вул.Огієнка, 20.

Там будуть працювати наші лікарі, які обслуговують пацієнтів згідно з укладеними деклараціями, а це близько 20 тисяч населення. Будуть створені умови як для комфортної роботи лікаря, так і для отримання якісних та доступних послуг ПМД на нових площах.

Попри керівну посаду, Тетяна Кузняк не залишає практичну медицину. Для неї робота лікаря – це не лише діагноз, призначення чи статистичні показники. Передусім – людина, яка приходить по допомогу і має відчути, що її почули.

Професійний шлях, який розпочався з батьківської хати на Франківщині, привів її до Кам’янця-Подільського, де медицина стала не просто професією, а справою життя.

– Ми всі нині живемо в непрості часи, тому принагідно хочу висловити свою шану і вдячність колективу, – зазначає ювілярка.– Дуже рада, що маю можливість працювати в такій злагодженій і дружній команді!

Уляна МЕДВІДЬ.