«ФОРПОСТ» ЗНОВУ ВІДКРИВ СВОЇ ТАЄМНИЦІ
2012 року фестиваль історичної культури «Форпост» додався до туристичної карти Кам’янця-Подільського. З того часу до минулого року жодні негаразди не впливали на проведення дійства. Змінювалися локації, кількість учасників, коригувався формат, але свято тривало… 2020-го спалахнула пандемія. І нам знадобився рік, щоб навчитись із цим жити, очікуючи, аби воїни повернулися на ристалище, лучники натягнули тятиви, залунала етнічна музика. 18-20 червня під Руською брамою все це сталося знову.
– Хоч цьогоріч до нас не долучилися учасники з-за кордону, було задіяно 130 реконструкторів з усієї країни, це навіть більше ніж у докарантинні часи, – із задоволенням розповідає організатор фестивалю Костянтин Пархоменко. – Ми змінили локацію, додали нові лицарські номінації, для реконструкторів провели бенкет.
Атмосферу на історичному фесті роблять насамперед його учасники. Головними дійовими особами серед них, як завжди, були фахівці з історичного середньовічного бою. «Наскільки ж це небезпечно?» – таке запитання поставив учасникам одеського клубу «Братство меча» Костянтину Наталусі та Юрію Слепченку.
– Усілякі синці бувають постійно, – заспокоюють бійці мою цікавість. – Головне – не травми, головне – участь. Ти отримуєш адрена-лін, а біль стає неважливим. Отримуєш задоволення від процесу – це найголовніше. А щоб уникнути травм, потрібно мати хороші обладунки. Тут найважливіше, аби амуніція стала для тебе «другою шкірою», своєрідним екзоскелетом, максимально підлаштованим під бійця.
Наша коротка розмова відбулася за 5 хвилин до півфінальних протистоянь, і вже невдовзі Костянтин Наталуха пішов у бій, цього разу для здобуття срібла.
Усього в десяти метрах від ристалища волонтери вчили охочих метати ножі, пояснюючи, що успіх залежить від правильно знайденого центру важкості при метанні.
Ще одним адреналіновим дійством став лучний турнір.
– Цьогоріч турнір триває всі три дні фестивалю, адже позмагатися вирішив 21 реконструктор. Спортсменів із професійними луками до участі не допускаємо. Зброя учасників – луки, інтуїтивно зроблені в середньовічному стилі. У ті часи турніри лучної майстерності в Європі проводилися постійно, а найкращих запрошували до армії з призначенням солідної заробітної платні. Це пов’язано з практичною цінністю. Наприклад, 1415 року,
у битві при Айзенкурі, англійські стрільці практично винищили французьку лицарську еліту, після чого лучників почали дуже високо цінувати, – розповідає організатор лучного турніру Сергій Кулик. – У нашому ж турнірі переможницею стала команда «Галицька дружина» з Тернополя.
Але не лише військовою частиною вирізнялися «Таємниці Форпосту».
Уперше на фестиваль завітала співачка, вокальна тренерка та співзасновниця майстерні традиційного співу «Вдох» Юлія Шевель. Мисткиня подолала відстань із Харкова до Кам’янця, аби дати майстер-клас з автентичного українського співу, до якого з неабиякою увагою долучилася жіноча частина фестивалю.
А ввечері співу та танців стало ще більше. Виступи гуртів «The ChuGuysters», «Медовий полин» та «Толока» не допускали думок про ранній сон.
– Плануємо розширювати фестиваль у Кам’янці-Подільському. Збільшувати кількість локацій, запрошувати в рази більше учасни-ків, повертати іноземців та залучати до участі кінну кавалерію, – підбиває успішний підсумок «Таємниць Форпосту» Костянтин Пархоменко. Тож очікуємо на рік наступний.
Олександр ЩЕРБАТИХ.