КУЛЬТУРА

НОВИЙ МУРАЛ У ГОРАЇВЦІ

Минулого тижня над Дністром у нашому районі з’явився новий мурал. Лучанин Анд­рій Кальков, створюючи масштабний стінопис на приміщенні колишньої гораївської школи, а нині «Бакота-хабу», надихався роботами нашого земляка Олександра Грена, знаного подільського художника, який малював Кам’янець та Крушанівку. У своїх роботах Грен використовував декоративність як основний засіб художнього вираження, поєднуючи прості геометричні форми авангарду з ритмікою українського народного орнаменту. Цю яскраву стилістику й інтерпретував художник із Луцька. Мурал створено в рамках проєкту «Бакота – в пошуках затопленої спадщини».

ЯСКРАВІ САДИ АННИ СУШАРНИК

Із 15 по 28 вересня у Виставковій залі на Соборній експонується персональна виставка молодої кам’янецької художниці Анни Сушарник «І стане раєм дім мій на моїй землі». Це понад 20 великих полотен, об’єднаних темою саду. Як зазначила одна з колишніх викладачок митцині, кандидатка архітектури Інна Березіна, «Сади» Анни Сушарник цінні тим, що це надзвичайно яскрава гра кольорів. У роботах відчувається майстерність, техніка. У її садах немає перебільшення ні в чому. І ця квінтесенція робить картини особливими. Це не просто сад, у котрому, можливо, минули чиїсь дитячі роки. Це сад як живий організм. Люди колись наділяли душею і камінь, і квітку. Тож є щось і язичницьке, і християнське в новій, надзвичайно цільній вис­тавці».

Ірина ПУСТИННІКОВА.

СКАРБИ КАРМАЛЮКА І СИС

l У рамках Днів європейської спадщини Кам’янець-Подільська міська бібліотека ім.Костя Солухи запросила своїх користувачів до участі в краєзнавчій імпрезі «Скарб Устима Кармалюка», аби використати нагоду ближче познайомитися з подільським символом незламності та свободи. Цього непоборного чоловіка російський царат тримав за характерника, український народ вважав останнім гайдамакою, а ми, сучасники, його називаємо першим українським кіборгом!
Звучали народні та авторські пісні про славного «українського Робін Гуда» у виконанні Славка Полятинчука і Романа Кукурудзи. Зачитувалися вірші наших земляків Наталі Кащук та Івана Іова, присвячені пам’яті легендарного повстанця. Прозвучала і легенда «Змова», раніше не опублікована та записана на Кам’янеччині.
Також презентувалася книга «Скарб Устима Кармалюка», яка наразі готується до друку. Це результат кропіткої дослідницької праці Людвіга Лясоти, нашого земляка, крає­знавця і фольклориста. Ініціатором та упорядником збірки виступив голова історико-культурологічного Подільського братства Миро­слав Мошак, який навів багато цікавих історичних фактів про знаного характерника і чак­луна Устима Кармалюка та озвучив народні перекази-легенди про народного месника з Поділля.
l 5 вересня виповнилося 110 років із дня народження відомої подвижниці подільського краєзнавства Тамари Сис. Її ще називають подільською берегинею творчих скарбів народу. Усім вона запам’яталася передусім через неймовірну закоханість у Поділля, глибинний зв’язок із народом, його душею, історією через пісні, легенди, казки, перекази, оповідки, приказки – все те, що ми називаємо народною творчістю, фольклором. Як науковиця, Тамара Сис-Бистрицька впродовж десятиліть збирала і зберігала багатий та неоціненний матеріал з історії Поділля.
Легенди, які збирала і записувала Тамара Андріївна, було опубліковано за сприяння історико-культурологічного Подільського брат­ства в трьох збірках: 1992 р. – «Перлини Кам’я­неччини»; 1994 р. – «Перлини Товтрів-Медоборів» (І частина); 2000 р. – «Перлини Товт­рів-Медоборів. Збруч хлюпочеться» (ІІ час­тина).
Із вдячністю згадували цю мудру й щедру жінку, яка зберегла для майбутніх поколінь стільки народних перлин, у Центральній місь­кій бібліотеці імені Костя Солухи. Творчій осо­бистості Тамари Сис був присвячений День краєзнавства «Берегиня подільського фольк­лору», проведений 12 вересня в біб­ліотеці спільно зі студентами Кам’янець-Подільсько­го фахового коледжу культури і мистецтв.

Оксана МЕЛЬНИК, провідна бібліотекарка.