ПРО ЗЛОЧИНИ, ЛЕГЕНДИ ТА ТУРИЗМ У КАМ’ЯНЦІ

Недавно світ побачили три книги авторства кам’янчан. Усі видання поєднані одне з одним тим, що вони зачіпають історію та сьогодення нашого міста. Але для своїх праць автори вибрали зовсім різні теми.
Тож «Подолянин» вирішив завітати на презентації та дізнатися про те, що цікавого вийшло з-під пера наших земляків.

ЗЛОЧИНИ РОЗКРИТО ЛИШЕ ЧЕРЕЗ 80 РОКІВ

Першим перед увагою громадськості постав збірник документів «Насильство над цивільним населенням. Хмельницька область. Документи ор­ганів держбезпеки», над якою протягом декількох років працювала низка подільських учених, серед яких кандидати історичних наук – Андрій і Юрій ХОПТЯРІ.
– Ця книга входить до серії праць під назвою «Насильство над цивільним населенням на Східному фронті. 1941-1945», створення якої ще 2017 року було ініційовано вченими з Інституту історії України НАНУ, – розповідає нам співавтор видання, доцент кафедри археології, спеціальних історичних і правознавчих дисциплін Юрій Хоптяр. – Із цієї серії вже опубліковані видання, що стосуються Вінницької, Чернігівської та Сумської областей. Крім нас з Андрієм Юрійовичем, над виданням про Хмельниччину працювали також Валерій ВАСИЛЬЄВ, Олена ЛИСЕНКО, Світлана МАРКОВА та Роман ПОДКУР. До створення цього тому долучилися й німецькі спеціалісти. Зокрема, в додатках є ними надані документи.

За словами пана Юрія, проєкт профінансований німецьким фондом «Фольксваген», ця творча група вже в іншому складі працює над дослідженням злочинів часів Другої світової війни, які нацисти чинили в Запорізькій та інших областях України. Проте всі науковці працювали над книгою як волонтери.

Розповідає Юрій ХОПТЯР і про те, що міститься в цій праці:

– Книга складається з 8 розді­лів, побудованих зі 140 докумен­тів. Переважна частина документації була розсекречена в обласному управ­лінні СБУ. Є також і джерела з Державного архіву Хмельниць­кої області. Спочатку, протягом двох років, збиранням цих матеріалів займалася докторка історичних наук Світлана Маркова, а далі над до­казовою базою працювала вся група.

– Про що свідчать ці документи?
– Вони насамперед стосуються розстрілів єврейського населен­ня на Хмельниччині в період 1941-1944 рр. Пік цих злочинів припав на 1942-1943 роки.
Однак до праці ввійшли й інші документи. Наприклад, перший розділ містить акти надзвичайних комісій із встановлення і розслідування дій німецько-фашистських загарбників та їхніх поплічників. Ці джерела ми включили до праці для того, аби дослідники під час створення своїх майбутніх праць мали під руками документацію, сконцентровану в одному місці.

Також, за словами співрозмовника, книга викриває й тодішніх колаборантів та описує процеси, які перетинаються із сучасною російсько-українсь­кою війною:

– Ми назвали десятки прізвищ людей, які з власних меркантильних міркувань пішли на службу до окупантів. Настав час назвати імена колаборантів. Минуло майже 80 років, але тепер документи є у вільному доступі. Тож час опублікувати все таємне.
Як відомо, євреїв тримали в гетто, яке ліквідовували методом акцій геноциду. Схожі речі прослідковуються й тепер проти українського народу. Думаю, що з часом науковці вироблять доказову базу, аби визнати війну росії проти України як таку, що велася методом геноциду.

– Пане Юрію, а яка функціональна роль збірника?
– Сподіваємося, що він розійдеться якнайширше. Видано лише 500 примірників, але якщо знайдемо спонсорів, можливо буде зробити додатковий тираж.
Поки головна мета – залишити слід там, де ми виступаємо з презентаціями. Наразі книга є в бібліотеках Ярмолинців, Хмельницько­го, а також у бібліотеці К-ПНУ ім.Івана Огієнка.
Охочі ознайомитися з виданням «Насильство над цивільним населенням. Хмельницька область. Документи органів держбезпеки» можуть знайти його у вільному доступі на інтернет-­сторінках Хмельницької обласної та районної бібліотек, а також на сайті інституту історії НАН України.

У НІАЗІ НЕ ЗАБУЛИ ПРО КАРМЕЛЮКА

А 2 лютого у стінах НІАЗу «Ка­м’янець» містянам презентували збірку «Скарби Устима Кармалюка: легенди в записах Люд­віка Лясоти», виданої за програмою підтримки книговидання Кам’янець-Подільської міськ­ради.
Її упорядник – голова ГО «Подільське братство» Мирослав МОШАК – розповідає, що у 50-60-х роках минулого століття місцевий краєзнавець Людвік ЛЯСОТА, спілкуючись із мешканцями регіону, записував легенди та перекази, присвячені подільському меснику.
Згодом життя розпорядилося так, що у 90-х у Мирослава Івановича з’явилася можливість отримати ці матеріали безпосередньо з рук дослідника:

– На початку 90-х Людвік Лясота дізнався про існування «Подільського братства». Він зателефонував до покійної Тамари Андріївни СИС, а вона – до мене, й згодом ми зі Славком ПОЛЯТИНЧУКОМ ви­рушили до нього в Кадиївці. Тоді Людвік Андрійович передав весь архів нашому братству.

Далі виникла ідея видання такої збірки. Над ілюстраціями до неї працював місцевий художник Сергій БОДНАР, який наразі боронить нашу державу від окупантів. Тоді систематизацією отриманих матеріалів, за словами Мирослава Мошака, займалася його дружина Наталя, а вичитувала книгу знана в місті вчителька української мови Алла ФЕ­ДІРКО.
Упорядник зауважив, що книга мала побачити світ ще майже 10 років тому, однак тоді цьому завадили життєві обставини:

– На випуск книги потрібні кошти, а в той час у мене саме поча­лися проблеми бізнесом. Дове­лося закрити свою друкарню, а ідею відкласти. Однак у вересні минулого року заступник директора РЦКМ «Розмай» Роман КУКУРУДЗА запропонував подати цю книгу на конкурс, оголошений міськрадою, для видання за бюджетні кошти. Далі після зібраних документів і написаних рецензій книга потрапила на конкурс, і ми її нарешті видали, за що дуже вдячний.

До збірника ввійшли близько ста легенд і декілька пісень про Устима Кармелюка. Охочі придбати книгу можуть звернути­ся до упорядника за номером: (+38) 098-830-1016 (Мирослав Мошак). Ціна – 250 грн (частина отриманих коштів піде на потреби ЗСУ).

ПРОЙТИСЯ ЛИТОВСЬКИМИ МІСЦЯМИ

«Найсвіжішим» з-поміж презентованих праць став путівник авторства кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії НАНУ Дмитра ВАЩУКА та кандидата іс­торичних наук, колишнього наукового співробітника К-ПДІМЗ, військовослужбовця ЗСУ Ігоря СТАРЕНЬКОГО – «Кам’янець литовський», який також було видано за програмою підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги в Кам’янець-Подільській міській тергромаді. Його громадськості представили в залі Магдебурзького права в Ратуші 7 лютого.

За словами авторів, до книги потрапили 16 архітектурних па­м’яток, які стосуються другої по­ловини ХІV – першої третини ХV ст.

– Це була ідея кандидата фізико-­математичних наук Віктора Пань­кова, – розповідає Дмитро Ващук. – Ми пили каву, і Віктор Георгійович каже: «А давайте розпоч­немо серію путівників по Кам’ян­-цю. Розпочнемо з Литовської доби, а по­тім Кам’янець може бути поділений на громади: польський, вір­менський, турецький. Я погодився, але розумів, що сам не впораюся, тож вирішив запросити Ігоря для втілення ініціативи в життя.
Ми розробили концепцію та склали перелік об’єктів, які могли стосуватися Литовської доби. Це задумувалося як тематичний історико-туристичний путівник, який можна презентувати кам’янчанам і тим, хто приїжджає, аби подивитися на місто.
Однак усе треба було локалізувати у просторі. Тоді ми залучили історика, фотографа та дослідника історії Кам’янця Дмитра БАБЮКА, який розробив авторську гіпотетичну карту цих об’єктів. Тепер турист може взяти путівник, накласти цю картосхему на сучасну та відвідати місця, пов’язані з Литовською добою.

На запитання, які пробле­ми були при розробці цього путівника, відповідає Дмитро Ващук. Він без вагань стверджує, що це джерельна база, адже книга розкриває лише 60 років історії міста:

– Ми обмежені 1374 роком, коли з’явилася перша писемна згадка про Кам’янець. Хоч перше поселення було тут ще за часів Трипілля, а місто могло функціонувати тут із кінця ХІІІ ст. За верхню ж межу ми взяли 1434 рік, коли Західне Поділ­ля ввійшло до Корони Польської.
З цієї дати в майбутньому починатиметься путівник «Кам’янець поль­ський».
Також деякі труднощі вини­кали з описанням певних па­м’яток. Наприклад, із писемних джерел ми знаємо про існування Воскресенського монастиря, який розташовувався з лівого боку, як іти до фортеці через Турецький міст. На жаль, провести розкопки, аби його дослідити, сьогодні вже неможливо.
– Цей період не дуже популярний у нашій історії, і дослідники не хочуть за нього братися, – додає Ігор Старенький. – Відбувається це саме у зв’язку з малою кількістю джерел як в історіографії, так і в археології.
Однак Кам’янцю-Подільському в цьому сенсі пощастило, адже на де­яких об’єктах міста було виявлено археологічні комплекси, які відповідають періоду ХIV-XV cт. Це напрацювання цілої когорти археологів. Зокрема, нинішнього керівника Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Павла НЕЧИТАЙЛА та завідувача сектору археології К-ПДІМЗ Петра БОЛТАНЮКА, який захищає нашу державу в складі ЗСУ. А також мої дослідження та кандидата історичних наук, співробітника інституту ар­хеології Лариси ВИНОГРОДСЬКОЇ.
Автори також зазначають, що в їхній праці є безліч об’єктів, збережених досі. Серед них Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла, Церква Пресвятої Трійці та Вірменський бастіон.

Придбати путівники та ознайомитися з повним маршрутом можна на всіх об’єктах Кам’янець-­Подільського музею-заповід­ника (у Старому Замку, Ратуші, Галереї мистецтв, Музеї старожитностей та Туристично-інформаційному центрі). Ціна – 150 грн.