УНІКАЛЬНИЙ КУРГАН ДОСЛІДИЛИ В МАЛІЇВЦЯХ

28 червня цього року в Малієвецькому обласному історико-культурному музеї (директорка Анастасія ДОНЕЦЬ) відбулася завершальна конференція учасників цьогорічної археологічної практики-експедиції, організованої для студентів-першокурсників К-ПНУ ім.І.Огієн­ка. Досліджували курган біля Маліївців. Здавалося б, рядова навчальна подія, з якої новину районного масштабу не зробиш. Та експедиція виявилася набагато цікавішою, ніж може здатися.

Керівник практики, викладач нашого університету та очільник науково-дослідної лабораторії археології Віталій ГУЦАЛ стверджує, що навесні, коли юні історики вирушили досліджувати курган поблизу Маліївців, ніхто ще не мав уявлення, що це за об’єкт та до якого часу він відноситься. Вважали, що це просто поховальна споруда. А запитань після завершення експедиції виявилося більше, ніж було спочатку.
Курган поблизу Маліївців історикам відомий давно. Він розташований зовсім поруч із дорогою, метрів 20 від неї, на полі. Як і більшість таких споруд, він розмістився на не­великій домінантній точці, височині – від курганів, як правило, мав відкриватися гарний краєвид на навколишню місцевість.

У кургані студенти виявили одне поховання. Біля нього – декілька фрагментів посуду (мисок). На центральному місці кургану, де сподівалися зна­йти ще одне поховання, виявили лише декілька кісток. Та й ті, ймовірно, викинули з місця поховання грабіжники. Коли і скільки разів грабували це священне місце, встановити неможливо. Віталій Гуцал вважає, що це відбувалося не один раз:
– Кургану щонайменше дві з половиною тисячі років. От і виходить: навіть якщо хтось робив спробу в нього потрапити лише раз на століття, то таких проникнень було 25. А такі охочі були в кожному поколінні. Жага знаходити скарби підживлювалася переказами.

Місцеві жителі цю теорію підтверджують і згадують ями нав­коло кургану, залишені чорними археологами декілька декад тому.
Віталій Гуцал стверджує, що розвіданий студентами курган важливий для історії не похованнями, а унікальною конст­рукцією. У західноподільській групі скіфського часу кургани, як правило, характеризуються великою кількістю каменю, використаного при будівництві. В Маліїв­цях же не було знайдено жодного камінця. Весь курган був споруджений із великої кількості дерев’яних конструкцій, які залишили після себе потужне згарище, а також із різних грунтів, які були взяті з різних місць. Використані грунти відрізняються за структурою. Виходить, що будівничі кургану спеціально підбирали землю для своїх потреб. Для центральної частини використана твердіша земля. Вона відрізняється від інших грунтів і за кольором. Коли підсихає, то стає білястою. Це свідчить про дуже високий вміст у ній органічних речовин. Імовірно, цю землю брали з пойми річки або струмка, в якій було чимало намулу. Істо­рики прослідкували також скручені вальки дерну. Якщо на ньому була висока трава або очерет, то пізніше ця значна кількість органіки і давала біляс­тий колір. Недарма ж у Середньовіччя на таких курганах добували селітру. А поле кургану має вже звичний нам чорнозем, який бра­ли з навколишніх полів. Там теж нарізали дерен і складали з нього насип кургану.

Більш очевидним стає те, що певний час ця споруда використовувалася як святилище. Можливо, на ньому відбувалися певні жертовні обряди. Швидше за все, у плані споруда була овальною. Відстань між стінами в ньому сягала 16 мет­рів – це чимало на ті часи. Потрібні були надзусилля будівничих того часу, щоб така велика споруда нормально функціо­нувала. Ймовірно, потім у святилищі й поховали жерця, котрий проводив там обряди. Так місце відправлення культу стало курганом. Ми весь час пишемо «того часу» без особливої конкретики, бо її все ще немає. Датування об’єкта поки що лише попереднє, на основі знайдених фрагментів мисок, які дуже схожі на характерні для раннього залізного віку. Незвична конструкція та небанальні будівельні матеріали роблять курган і для нашого регіону, і для періоду його створення унікальним та загадковим.

Ірина ПУСТИННІКОВА.