КАМ’ЯНЕЧЧИНА В КУЛЬТУРІ
Протягом тижня в культурному просторі нашого регіону сталося чимало вагомих подій. Перша міжнародна конференція в Маліївцях, трансатлантичний переліт козака Мамая та вплив Грена на голоси Бакоти – в нашому огляді.
НА НОВИЙ МУРАЛ НАДИХНУВ ГРЕН
На фасаді колишньої школи в селі Гораївці, де вже декілька років базується Бакота Хаб, з’явився новий мурал. Це яскравий подільський орнамент на насиченому брунатному тлі. Кураторка Бакота Хабу Аліна ОЛІЙНИК порівнює новий твір із традиційним подільським килимом:
– Тут є орнаменти, які тримають, захищають і підтримують, є дерева життя, що тягнуться вгору, є пташки – маленькі знаки радості й добра. Так само робив знаковий для нашого регіону художник Олександр ГРЕН на початку ХХ сторіччя – він малював подільські кили-ми, бо бачив у них не лише візерунки, а й душу землі й людей». Робота тривала чотири дні у вересні. Ім’я автора муралу тримають у таємниці. Стінопис створено в рамках проєкту від УКФ «Голоси Бакоти». Проєкт має створити локальні культурні продукти на теми подільської культури і спадщини, які відображатимуть нашу історію та культуру. Попереду – створення десяти 3D-турів по найцікавіших культурно-історичних і туристичних локаціях регіону, аудіогід із 10 точок, що охоплюватиме ці локації, а також AR-мурал у додатковій реальності на фасаді сільського клубу на тему затопленої культури. В самому ж клубі має бути музей затопленої спадщини. В ці дні в Бакота Хабі проводиться мистецька резиденція, де митці візуального сектора створюють 15 робіт на теми локальної культури. Вони стануть основою для нової експозиції в галереї Бакота Хабу.
ЧЕТВЕРТА ЗАГАЛОМ, ПЕРША МІЖНАРОДНА
У п’ятницю, 3 жовтня, в Малієвецькому обласному історико-культурному музеї відбулася IV Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Шляхетна Україна. Матеріальна та духовна культура». Насправді захід став першим міжнародним: серед доповідачів уперше був поважний гість із Польщі. Пйотр Тишко-Хмеловець, доктор філософії в галузі лісівництва, експерт з арбористики, спеціаліст VetCert та Інституту Дере-ва у Вроцлаві, чудовою українською мовою розповів про те, як і чому потрібно захищати вікові дерева, а тема ця актуальна не лише для парку графів Орловських у Маліївцях, а й для кам’янецьких зелених насаджень. На захід приїхали науковці з Києва, Львова, Чернігова, Бродів, Ізяслава, Миколаєва, Підгірців на Львівщині, Хмельницького, Одеси, Харкова та Мишковичів на Тернопільщині. Нові матеріали представляли і дві постійні авторки «ПОДОЛЯНИНА» – Наталія ЯРОВА вивчала кінні перегони в Ярмолинцях у середині ХІХ – на початку ХХ століть, а Ірина ПУСТИННІКОВА розповідала про аристократичний туризм у Карпатах епохи інтербеллума. Історик і популяризатор Кам’янця Дмитро БАБ’ЮК дослідив історію малієвецького фонтана «Лев’яча голова». Конференція стала також першою презентацією альманаху «Поділля має смак!» (автор(к)и Вікто-рія ЦЕРКЛЕВИЧ, Анна ДІЛЬ, Артем БАЛАУТА та Майя ОНИЩУК). Книга, видана в рамках програми підтримки книговидання та читацької культури, знайомить із традиційними для нашого регіону продуктами, найкращими ресторанами Хмельницького, а також подає декілька екзотичних локальних рецептів, як-от торт із кропиви. Рестораторка Анна ДІЛЬ частувала учасників конференції ще одним локальним смаколиком – вимоченим у портвейні чорносливом із горіхами під вершковим кремом.
Заступниця директорки музею Олена РАДЗВІЛЛ представила Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції, що відбулася торік. Кожен візит у Маліївці завжди несе сюрпризи. Цього разу не став винятком: завдяки меценатам музею, фундації «Олос» (Дніпро, Київ) у закладу з’явилися нові розкішні двері з бронзовими левами-стукалками. Поповнилася колекція музейної порцеляни. Ресторатор, дослідник старовини і колекціонер антикваріату, одесит Дмитро СІКОРСЬКИЙ вважає теперішню збірку посуду в Маліївцях чи не найкращою в області. Велика заслуга у створенні цієї колекції належить саме йому. Чимала частина старовинного посуду вже виставлена на огляд туристів на другому поверсі палацу. Допомагає Дмитру Сікорському збирати колекцію посуду кінця XVIII – початку ХІХ століть економістка Марія ТРОФИМЧУК, уродженка волинського Корця.
Найнезвичніша новинка ж чекає гостей у першій виставковій залі другого поверху. В її центрі на подіумі красується прегарний… унітаз. Нам дивно бачити на утилітарному предметі елегантний флоральний декор, але це релікт Вікторіанської епохи, коли навіть виходок мав бути красивим. Дмитру Бабюку при дослідженні цокольного поверху палацу трапилися на очі декілька важких фаянсових шматків. На одному з них було клеймо. А далі вже натреноване око антикварознавця Сікорського впізнало, від якого виробу були ці рештки: мегасучасного на ті роки ватерклозету фірми Tornado. Тепер, як жартує Дмитро Бабюк, маліївчани не лише знають, перед яким предметом граф Орловський часом стояв на колінах, а й можуть його побачити. Повний двійник графського унітаза прибув у Маліївці з Великої Британії. Звичних для нас «сидушок» тодішні унітази не мали – графам доводилося опускати спеціальний дерев’яний пристрій, що кріпився поруч. У вітрині поруч із новим експонатом – ті самі рештки давнього ватерклозету, знайдені в палаці.
Такий самий принцип – демонструвати рештки місцевого посуду поруч із його цілим відповідником – використано і в інших вітринах музею. З’явилися в палаці й перші м’які меблі – на жаль, не відповідної епохи, а лише стилізовані під неї. Але колись, здається, тут буде прекрасний музей, бо ентузіазму і директорки закладу Анастасії ДОНЕЦЬ, і її команди можна лише позаздрити. А дивитися і вивчати все це буде кому: навіть під час конференції заклад приймав туристів, і було їх, як на будній похмурий день, чимало.
НАШ МАМАЙ ПЕРЕТНУВ ОКЕАН
Рік тому «ПОДОЛЯНИН» уже писав про квілт-гігант «Козак Мамай», серед 47 авторів котрого є і декілька кам’янецьких майстрів (нагадаємо, що це Наталя, Яна та Ілля ЛАШКИ, Тетя-на БІЛОУС і Наталя ОЦИШЕНА). Твір, нагадаємо, складається з 65 фрагментів, створених українськими майстринями (і одним майстром). Багато хто з жінок, особливо зі східних регіонів, нині перебувають за межами країни, але Україна в їхньому серці. Днями «Козак Мамай», що експонувався рік тому в Львові, перетнув Атлантику і вже виставляється в Техасі, США, на одному з найпрестижніших квілт-фестивалів світу – Houston Quilt Festival у велетенському Центрі Джорджа Р. Брауна. Захід відбудеться 9-12 жовтня. На нього традиційно приходять тисячі х’юстонців і туристів.
«Козак Мамай», шедевр від Асоціації клаптикового шиття України, прибув туди після експозиції в Бірмінгемі (Велика Британія). На клаптиковому творі розміром 2,5х6,5 м відтворена картина українського генія з Галичини Ореста СКОПА. Художня керівниця проєкту Наталя Лашко називає турне найграндіознішого свого виробу «квілт-дипломатією» і розповідає:
– Втілений у народному фольклорі, піснях, наївному та професійному живописі, Мамай уособлює символ незламності нашого народу. Схожого образу в світі не існує, він є притаманним тільки українській історії та культурі. І сьогодні прослідковується зв’язок сучасних українських героїв-захисників з історичним образом козака Мамая. Наш проєкт знайомить міжнародне суспільство з красою українського мистецтва, фольклором, історією, ідентичністю та неповторністю української нації.
Роздивитися фрагменти квілту можна на сайті https://www.thefestivalofquilts.co.uk/cossack-mamay-quilt/
Кам’янець – місто, де проживають настільки титуловані та знані майстри клаптикового шиття, мало знає роботи Лашків, Тетяни Білоус і Наталі Оцишеної. Та невдовзі ця ситуація виправиться: 24 жовтня, о 13.00, у Галереї мистецтв Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника (Старе місто, вул.П’ятницька, 11) відбудеться відкриття виставки квітлів «Арт квілт. Абетка Бориса Негоди». Майстри Асоціації клаптикового шиття України нарешті демонструватимуть свої твори в нашому місті, а темою робіт стане творчість видатного кам’янецького митця.
Ірина ПУСТИННІКОВА.