ЛЕОНТОВИЧ НА ВОКЗАЛІ СЛУХАВ «ЩЕДРИК»

«Ця меморіальна дошка – з вокзалу міста Покровськ Донецької області. Ми віримо, що вона туди повернеться, а доти буде в місті, де навчався, надихався і творив Микола Леонтович. Із цього вокзалу 1919 року хористи Української республіканської капели вирушили в подорож Європою. Натхненний подільськими колядками «Щедрик» пролунав у 17 країнах, а після став символом Різдва, тепла й світла по всьому світу».

Так написано на табличці на будівлі Кам’янець-Подільського залізничного вокзалу під меморіальною дошкою-барельєфом на честь Миколи ЛЕОНТОВИЧА, яку урочисто відкрили 13 грудня – в день 148-ї річниці з дня народження відомого музиканта.

«Якби в Україні був фірмовий потяг «Леонтович», то він курсував би за маршрутом Покровськ – Кам’янець-Подільський. Ці два важливі міста в житті відомого композитора об’єднала «Укрзалізниця», – коментують у компанії подію, яку організували.

Ця дошка від травня 1993 р. висіла на вокзалі Покровська. Адже 1904 року Микола Леонтович, який навчався в Подільській духовній семінарії, став учителем співу в залізничному училищі на станції Гришине (нині Покровськ) і заснував робітничий хор залізничників.

Ініціаторами й організаторами встановлення цієї дошки були історикиня Валентина СТРЮК і начальник управління архітектури та містобудування Покровської (до 2016 р. Красноармійської) міськради Леонід КИСЕЛЬОВ. До речі, існує версія, що зліпок руки композитора для дошки робили з руки пана Кисельова. Дошку виготовили на Донецькому виробничо–художньому комбінаті, автор – скульптор Василь ЛЮТИЙ.

У вересні 2024 р., коли ситуація в Покровську погіршилася, працівники вокзалу зняли її й вивезли спершу до Слов’янська, а далі – на Хмельниччину.

Людину, яка разом із військовим, котрий просто проходив поруч, знімали дошку для евакуації, звати Сергій ПТАШИНСЬКИЙ – на той момент очільник вокзалу Покровська. І він приїхав до Кам’янця на урочистості.

– Не могли залишити, бо це наше. А своє треба берегти. Тож відривали цю дошку від стіни без інструментів, ледь не голіруч. На останній машині з дошкою і своїми валізами встигли проїхати по напівзруйнованому мосту. З евакуйованого міста ми врятувалися самі та вивезли частинку нашої великої культури, – поділився спогадами пан Сергій.

Новий для Кам’янця барельєф має сусідку – праворуч від входу до вокзалу з боку перону ще 24 серпня 2021 р. за ініціативою міського осередку товариства «Просвіта» і за підтримки міської ради та «Укрзалізниці» відкрили меморіальну дошку з таким текстом: «24 березня 1919 р. від залізничного вокзалу Кам’янця-Подільського вирушила у світове турне з культурною дипломатичною місією за наказом Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри Українська Республіканська капела під орудою Олександра Кошиця, підкоривши 17 країн Європи, Північної та Південної Америки, і принесла всесвітню славу відомому твору «Щедрик» українського композитора Миколи Леонтовича».

– Торік тут ми провели захід, присвячений 105-й річниці виїзду капели. Тоді було започатковано традицію звучання «Щедрика» на нашому вокзалі в момент прибуття і відправлення потяга сполученням Київ – Кам’янець-Подільський, – розповів на відкритті заступник міського голови Дмитро НАЗАРЕНКО, який протягом усього заходу доносив до присутніх історію та факти, пов’язані з подією. – І це було мрією юної кам’янчанки Дарії ПІЛІНСЬКОЇ, яку вона висловила в одному з наших проєктів – книзі «Місто моєї мрії. Казки маленьких кам’янчан», яку світ побачив завдяки підтримці нашого міського голови Михайла ПОСІТКА і міськради. Допомогли втілити проєкт у життя народний депутат України Ігор МАРЧУК і керівництво «Укрзалізниці» на прохання кам’янецької «Просвіти».

Отже, дошку з Покровська вивезли, і керівництво залізничників міркувало над місцем її нового розташування.

– При розгляді пропозиції було наголошено, що важливо обрати місто, яке є відомим і водночас пов’язаним із творчістю композитора. Завдяки цьому Кам’янець отримав унікальну честь увійти в історію збереження пам’яті Леонтовича, – продовжив Дмитро Миколайович. – Ідея перевезення барельєфа саме до нас належить Олександру ШЕВЧЕНКУ, заступнику керівника філії «Пасажирська компанія» АТ «УЗД».

Право відкрити дошку надали секретарю міськради Ірині ШЕЛЕПНИЦЬКІЙ і директору регіональної філії «Південно–Західна залізниця» Андрію БУКІНУ.

Ну, і як же без «Щедрика». Як з’ясувалося, в кожного він свій. На урочистостях відома композиція звучала в різноманітних варіантах.

Під час освячення дошки архієпископом Кам’янець–Подільським і Новоушицьким ГЕРМАНОМ музичний супровід здійснила викладачка класу бандури ДМШ ім.Т.Ганіцького Христина МАЛАНЧІЙ. Бахмутський коледж культури і мистецтв ім.І.Карабиця представив твір у декількох інтерпретаціях: потужному виконанні естрадного хору «Keepin’sound» під керівництвом Юлії ГАВРАШЕНКО та експресивній інструментальній композиції естрадно–духового оркестру (диригент Юрій ДАХНОВСЬКИЙ). На біс звучав «Щедрик» янгольськими голосами дитячо–юнацької хорової капели «Журавлик» (керівник Іван НЕТЕЧА). Автор і куратор проєкту «Кам’янецькі ноти і крила «Щедрика», просвітянин Анатолій ПАЛАДІЙЧУК запустив грамофон із записом репетиції хору Кошиця на початку минулого століття.

А на вокзалі звучить запис цього світового шедевра у виконанні народної хорової капели «Мелос» К–ПНУ ім.І.Огієнка (художня керівниця Любов МАРТИНЮК).