НЕЗЛАМНИМ ЛЮДЯМ НЕСКОРЕНОЇ КРАЇНИ

Такий девіз має відзнака – Хрест громадянських заслуг «Герої без зброї», володаркою якої на Кам’янеччині стала 121 людина. Вручали її відповідно: в місті – міський голова Михайло ПОСІТКО, в районі – голова районної ради Михайло СІМАШКЕВИЧ.

Церемонія вручення цього знака пошани 15 квітня одночасно відбулася у 20 локаціях по всій Україні (Харків, Суми, Дніпро, Запоріжжя, Житомир, Львів, Луцьк, Київ і т.д.), номінантами нагороди стали українці, які щоденною професійною працею наближають Перемогу без зброї в руках (робітники та аграрії, енергетики та будівельники, освітяни та медики, рятувальники та волонтери, спортсмени та митці, підприємці та медійники тощо).

Подія такого масштабу поповнила сторінки Національного реєстру рекордів України. Адже ця установа виступила одним з організаторів акції разом із Благодійним фондом «МіСт» ім.Михайла Савенка, ВТО «Орден», ГО «Нагородна палата України».

– Новий рекорд встановили українці – громадяни країни, яка є єдиним бар’єром між добром і світовим злом, – коментує «ПОДОЛЯНИНУ» президент Національного реєстру рекордів України Валентин ЩЕРБАЧОВ. – Рекорд найбільшої кількості нагород, вручених в один день.За результатами протоколів відзначено 804 українців. Але головне не це, а те, що зробив благодійний фонд «МіСт» ім.Михайла Савенка спільно з партнерами – вшанував людей, які не втомилися від війни, як дехто, а щодня сумлінно й професійно працюють – кожен на своєму місці. Це відзнака для людей, чия сила не у зброї, а в серці та їхній праці.

Про те, як народилася ідея, розповідає президент Благодійного фонду «МіСт» ім.Михайла Савенка Сергій ІСАЄНКО:

– Акція нагородження Хрестом громадянських заслуг «Герої без зброї» була задумана чотирма організаціями. В офісі ВТО «ОРДЕН» ми зустрілися з Олександром СОПОВИМ – президентом ГО «Нагородна палата України», Валентином ЩЕРБАЧОВИМ і засновником нашого благодійного фонду Дмитром САВЕНКОМ. Обговорили і зважили на те, що в нинішніх умовах держава не завжди встигає подякувати пересічним людям, бо напрям нагородження здебільшого орієнтований на військо, що і зрозуміло, і правильно. Але Перемога – це і тил. Я чув багато історій про звичайних людей, які сумлінно роблять свою справу, чим наближають Перемогу. Крім того, є структури, де засновники створюють нові робочі місця, зокрема для поранених хлопців, ветеранів, для внутрішньо переміщених осіб, і, відповідно, вони наповнюють бюджет своєю працею.

Ми звернулися до військових адміністрацій, очільників органів місцевого самоврядування, декількох громадських організацій, аби вони визначили номінантів, гідних нагороди. Умовою була обов’язкова особиста присутність на врученні, адже велася фотофіксація рекорду. Щоправда, дали дозвіл на локаціях Дніпра, Сум і декількох інших регіонів заблюрити обличчя номінантів, у яких є родини на тимчасово непідконтрольних територіях.

Кожна відзнака має власний номер. Олександр Сопов, до речі, автор 16 державних нагород, ретельно підходить до обробки інформації й веде відкриті реєстри всіх відзнак. Невручені з різних причин нагороди повернуті протягом доби до Києва.

Наша команда організаторів пишається ще однією доброю справою і щиро вітає всіх нагороджених!