CASTRUM CAMENECENSIS ПЛАМЕНИЦЬКИХ

15 травня гостинна ресторація «Стара Фортеця» перетворилася на конференц-зал. У вельми теплій, щирій, камерній атмосфері, з ініціативи Лори Підгірної, громадської діячки, письменниці, доктора філософії в галузі історичних наук, відбулися Перші Всеукраїнські наукові читання «Castrum Camenecensis Пламеницьких», присвячені 70-річчю з дня народження української архітекторки і реставраторки, киянки, яка присвятила себе, свою душу, свій чин і знання древньому Кам’янцю-Подільському, Ольги ПЛАМЕНИЦЬКОЇ. Також уперше в Кам’янці там же відбулася ексклюзивна виставка акварелей Ольги Пламеницької, люб’язно надана її родиною.

Саме унікальній науковій і творчій династії Пламеницьких – Євгенії та її доньці Ользі Анатоліївні – стародавній Кам’янець-Подільський завдячує порятунком, реставрацією та збереженням своїх ключових архітектурних пам’яток.

Без їхньої титанічної, напівстолітньої праці місто-острів могло б назавжди втратити свій автентичний середньовічний шарм під уламками воєнних руйнувань, радянської типової забудови і сучасних «архітектурних шедеврів».

Обом науковицям свого часу довелося зіткнутися із жорстким інтелектуальним терором, знеціненням їхніх досліджень, викликами до кабінетів КДБ і обласних партійних номенклатурників.

Штучним створенням токсичного простору навколо їх персон та діяльності, з небезпечними для радянського часу закидами на кшталт «Пламеницкие тянут Каменец в средневековье»; відсутністю самої можливості притомної наукової дискусії.

Проте завжди знаходилися ті, кого не полишали байдужими їхні дослідження, їхній внесок у збереження автентичного обличчя Кам’янця, їхній ретельний міждисциплінарний підхід до вивчення і відновлення історичних пам’яток.

Для участі в наукових читаннях прибули поважні гості з Києва, Меджибожа, Бару, Хмельницького, колеги і друзі Ольги Анатоліївни, ті, кому випала щаслива доля співпрацювати з нею над збереженням історичного спадку Кам’янця, Меджибожа, Бару, відновленням їхнього автентичного, європейського обличчя, аргументації причетності свого часу цих міст і містечок до глобальних цивілізаційних процесів.

Серед учасників були присутні: Наталія СВІТЛА, директорка Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г.Заболотного (м.Київ), Наталія КОНДЕЛЬ-ПЕРМІНОВА, українська архітектурознавиця, пам’яткознавиця, кандидат архітектури, старший науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва (м.Київ), Олександр НАДВІРНЯК (координатор проєкту «Terra Amadociae», науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника «Меджибіж», Олег ПОГОРІЛЕЦЬ (історик, археолог, пам’яткоохоронець, директор ДІКЗ «Меджибіж», Артур ЦИЦЮРСЬКИЙ, краєзнавець, міський голова м.Бар у 2015-2020 рр., Олександр КРИЖАНІВСЬКИЙ, кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури та просторового планування НАУ (м.Київ).

Серед представлених науковцями і краєзнавцями тем, озвучених учасниками під час наукових читань, пролунали такі: «Архітектурно-реставраційна династія Пламеницьких: внесок у збереження культурної спадщини України» (Наталія Кондель-Пермінова), «Еx prospectu praesentis temporis (із погляду сьогодення): про деякі аспекти римської присутності на теренах поріччя Середнього Подністер’я і Південного Побужжя» (Олександр Надвірняк, Олег Погорілець), «Незавершена пісня про Бар Ольги Пламеницької!» (Артур Цицюрський), «Наукова спадщина Ольги Пламеницької як інструментарій актуальних пам’яткоохоронних практик» (Олександр Крижанівський).

Пізніше учасники наукових читань мали екскурсію Старим містом, локаціями, пов’язаними з Євгенією і Ольгою Пламеницькими, та слідами героїв історично-пригодницького роману Лори Підгірної «МІСТ», присвяченого пам’яті Ольги Пламеницької.

Учасники наукових читань по завершенні зібрання надіслали місцевій владі звернення щодо гідного поцінування наукової спадщини Пламеницьких і вшанування пам’яті.

Вл. інф.