КОЛИ ВМИКАЄТЬСЯ МУЗИКА, ВИМИКАЄТЬСЯ ВІК
Іду повз людне місце – шум, розмови, сміх… На зупинці – знайома, погляд спрямований кудись далеко-далеко… Зрозуміло, жінка на своїй хвилі. Отож, не турбуватиму її вітанням, бо я вже знаю, що в керівниці хору «Вечірні зорі» Ольги Корніївни завтра відповідальний виступ, і, можливо, цієї миті вона подумки «проганяє» сценарій ювілейного концерту.
Ідеться про музикантку, диригентку мало не з народження (пощастило з мистецькою родиною) Ольгу ПІДГОРОДЕЦЬКУ, я б сказала, що вона не йде з піснею по життю, а живе в мелодіях, нотах, звуковій гармонії. Чим би не займалася (а побутових та іншого роду справ, звісно, в кожної мами, бабусі вистачає), а пісня, творчі задуми, аналіз уже прожитого на сцені не полишають її, як я здогадуюсь, навіть уночі.
А ще природа обдарувала Ольгу Корніївну талантами поетеси і композиторки. Гадаю, що половина (а може, й більше?!) репертуару її колективу – авторські композиції. І це не просто подарунок долі, а й величезне навантаження та водночас радість, хвилювання й визнання, котрих Ольга Підгородецька і не думає зрікатися.
Нині народному (звання отримано ще 2009-го) аматорському хору «Вечірні зорі», заснованому Антоном МАЛИКОМ і Ольгою Корніївною, виповнилося 20 років. Унікальність цього об’єднання в тому, що хористам від шістдесяти до вісімдесяти з «хвостиком». І якщо хтось зауважить, що вони на заслуженому відпочинку, можуть і образитися, бо не кожному непенсіонеру до снаги так активно гастролювати, стільки часу віддавати репетиціям, ігноруючи хвороби, намагаючись залагодити якісь сімейні негаразди, маючи немало клопотів щодо розподілу надзвичайно скромного пенсійного бюджету, дуже чутливого щодо придбання ліків, оплати комунальних, підготовки «овочевої бази» на зиму тощо.
Утім це не заважало літнім артистам об’їздити практично кожний населений пункт найбільшого в області району, дарувати спів на фермах і зернотоках, у сільських клубах, на численних міських майданчиках, у військових частинах і студентських аудиторіях, на підприємствах, у пансіонатах для людей похилого віку та з інвалідністю, у Хмельницькому і районних центрах.
Конкурси, фестивалі, святкові заходи, Дні міста та Дні донату (допомога захисникам України – це святе)…
Вражає готовність колективу, попри травми, тиск, хронічні захворювання, дарувати глядачу, шанувальникам української пісні (а це неабияка зброя) гарний настрій, заряджати оптимізмом, ділитися теплою, позитивною енергетикою, котрих наразі так потребує наш соціум.
До підготовки ювілейного виступу «Вечірніх зір» доклали немалих зусиль і учасники хору разом зі своєю легендарною керівницею Ольгою Підгородецькою, і адміністрація, методисти, працівники «Розмаю» на чолі з Володимиром КУСІКОМ, гурти «Пісенне мереживо» та «Червона калина»… Ювілярів вітали представники мерії (Дмитро НАЗАРЕНКО), засновниця Університету ІІІ віку Надія ПІДСКОЦЬКА, директорка інтернату для людей похилого віку Галина ЖЕЛІЗНИК, очільник ветеранської організації громади Микола ЯЩУК, глядачі…
Щирі слова, квіти, подарунки – усе це створювало прекрасну атмосферу, де мистецтво єднає людей різного віку і ще раз доводить, що бути потрібним у непростий час доволі легко, достатньо бажання бути разом з усіма, аби протистояти підступній силі зла.
У залі цього вечора цвіли усмішки, інколи наверталися сльози, згадувалися ті, хто поліг у боях за незалежність Вітчизни. Вдячний глядач віддавав шану самодіяльним артистам оплесками і вигуками «Браво!».
І що важливо: винуватці урочистостей не відчували себе немолодими чи немічними, бо відомо: де вмикається музика – там вимикається вік.
Леся СНІЖКО.